Ухвала КЦС ВС № 593/1826/18

Ухвала 11 березня 2020 року місто Київ справа № 593/1826/18 провадження № 61-5759св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Калараша А. А., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір Іван Теодорович, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про відвід судді: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про скасування рішення нотаріуса в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності (реєстрацію переходу прав власності) на нежитлову будівлю, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» (далі - ТОВ «ФК «ІНВЕНТ») звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року, в січні 2020 року подало касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про скасування рішення нотаріуса в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності (реєстрацію переходу прав власності) на нежитлову будівлю. 07 лютого 2020 року Верховним Судом відкриті касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами, витребувано справу із суду першої інстанції. 18 лютого 2020 року справа надійшла до Верховного Суду. Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України, автоматизованою системою розподілу справ визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Петрова Є. В. та суддів: Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М. У зв`язку із перебуванням судді Сімоненко В. М. у відпустці 11 березня 2020 року здійснено повторний авторозподіл судової справи між суддями, за результатами якого замість судді Сімоненко В. М. визначено суддю Калараша А. А. 05 березня 2020 року від ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» надійшла заява про відвід судді-доповідача Петрова Є. В. Заява обґрунтована тим, що коментар адвоката ОСОБА_3 на розміщений ОСОБА_2 на власній Facebook-сторінці пост про своє призначення свідчить на його думку про фривольність у відносинах. Представник позивача у справі ОСОБА_1 - адвокат Назаренко М. працює в Адвокатській компанії «Кравець і партнери», старшим партнером якої є ОСОБА_3 Тому існують підстави для сумніву в неупередженості та об`єктивності судді - доповідача ОСОБА_2 у справі № 593/1826/18. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави для відводу судді визначено статтею 36 ЦПК України. Положеннями статті 37 ЦПК України визначено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Наявність безсторонності для цілей пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989). У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000). Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані. Заява про відвід не містить обґрунтування та доказів на підтвердження того, що суддя Петров Є. В. має приватний інтерес, що пов`язаний з результатами вирішення цієї справи. Скріншоти зі сторінки судді ОСОБА_2 у соціальній мережі Фейсбук та з сайту Адвокатської компанії «Кравець і партнери», не є доказами, які б свідчили та/або могли свідчити про наявність можливого сумніву у заінтересованості у результаті розгляду справи № 593/1826/18, а також не є доказами, які б свідчили про неупередженість судді. Зміст заяви ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» про відвід судді-доповідача Петрова Є. В.не свідчить про його обґрунтованість відповідно до положень статті 36 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» відводу судді-доповідача Петрова Є. В., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про відвід судді: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» про скасування рішення нотаріуса в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності (реєстрацію переходу прав власності) на нежитлову будівлю, визнати необґрунтованою. Заяву про відвід судді-доповідача Петрова Є. В. передати для вирішення іншому судді. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Петров С. Ю. Мартєв А. А. Калараш