Ухвала КЦС ВС № 172/791/19

Ухвала 12 березня 2020 року місто Київ справа № 172/791/19 провадження № 61-3746ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про розірвання договорів оренди, ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання договорів оренди від 29 травня 2015 року земельних ділянок, площею 6, 157 га та 5, 651 га, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Богданівської сільської ради Васильківського району Дніпровської області. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, у задоволені позову відмовлено. Суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем строку сплати орендної плати за земельні ділянки, проте таке порушення допущено лише за 2018 рік. Суд визнав зазначене порушення умов договору несуттєвим, що також підтверджено тим фактом, що позивач не зверталась із письмовими претензіями до відповідача щодо порушення строків сплати орендної плати. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що факт несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельними ділянками за 2018 рік не свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань і не може бути підставою для розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 24 лютого 2020 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове про задоволення позову. ІІІ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню. Щодо віднесення справи, рішення у якій оскаржується учасником справи, до категорії малозначної (справа незначної складності) Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову про розірвання договору найму (оренди) визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки. Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2 102, 00 грн. Предметом спору у справі є вирішення вимог про розірвання договорів оренди від 29 травня 2015 року земельних ділянок, площею 6, 157 га та 5, 651 га, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Богданівської сільської ради Васильківського району Дніпровської області. Орендна плата за використання зазначених земельних ділянок становить 9 555, 00 грн, з урахуванням індексації до 20 серпня поточного року оренди (перша частина), не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата (друга частина). Отже, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн). Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. Щодо наявності винятків для допуску оскарження судового рішення у малозначній справі Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У касаційній скарзі не обґрунтовується наявність умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому, Верховний Суд дав оцінку та врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, за результатами чого не встановив наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом. Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі«Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про розірвання договорів оренди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Погрібний А. С. Олійник В. В. Яремко