Постанова 4857 № 461/5431/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 461/5431/16-а пров. № 857/13190/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., при секретарі судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2019 року про закриття провадження у справі №461/5431/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Департаменту містобудування Львівської міської ради треті особи ОСОБА_3 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною бездіяльність (головуючий суддя першої інстанції - Юрків О.Р., час ухвалення - 16.42 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 26.11.2019),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради, Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові, Департаменту містобудування Львівської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , Державної архітектурно будівельної інспекції України, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення 12.05.2016 року та 05.05.2019 року перевірок об`єкту будівництва ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 без фіксації порушень ( відмов) встановлених судом справа №813/5744/15 не проведенні перевірок за зверненнями від 11.05.2016 року та зобов`язати здійснити перевірку об`єкту будівництва ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 по суті поставлених у зверненнях від 11.05.2016 року та 17.01.2019 року питань з розкриттям конструкцій фундаментів по осі будівництва, що межує з будинком АДРЕСА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради як засновника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо відсутності контролю за дотриманням закону, не вживанням заходів для своєчасного отримання заявником відповідей на інформаційний запит від 28.04.2016 року та порушення строків та суті розгляду звернення - скарги від 26.01.2019 року; визнати протиправними дії Департаменту містобудування щодо видачі ОСОБА_3 містобудівних умов та обмежень з порушеннями без вказівки у них цифрових показників відстаней. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.11.2019 року провадження у справі закрито. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що спірні правовідносини у даній справі за своєю суттю є майновими, оскільки стосуються захисту порушених прав як власника квартири та землекористувача у зв`язку із здійсненням будівництва ОСОБА_3 з порушенням містобудівного законодавства. Також апелянт вказує на те, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_2 та порушення містобудівного законодавства стосуються її також, як нового власника квартири, крім цього такі порушення встановлені рішеннями судів. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким зупинити провадження по справі до встановлення її правонаступництва. Третьою особою ОСОБА_3 поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом першої інстанції вірно надано правову оцінку спірним правовідносинам, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Крім цього, надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача Львівської міської ради, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є невірними, натомість судом першої інстанції вірно надано оцінку спірним правовідносинам. Просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та представник третьої особи Демчук Г.М. проти апеляційної скарги заперечили, посили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надіслала до суду декілька клопотань про перенесення розгляду справи, оскільки станом на час розгляду справи перебуває на лікуванні в Державному закладі «ССС «Аркадія» Міністерства охорони здоров`я України та бажає бути присутньою у судовому засіданні особисто. Проте, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності апелянта з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до п. 2 ч. 5 цієї ж статті КАС України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішення від 07.07.1989 у справі «Юріон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати усі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Як слідує із поданих апелянтом протягом січня березня 2020р. клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні, остання просила не призначити розгляд справи спочатку до кінця лютого 2020 року, згодом не призначити справу у перші числа березня 2020р., а в подальшому не призначати розгляд справи протягом березня квітня 2020 р. Відповідно до частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Отже, з урахуванням наведених вище обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 неодноразово заявляла клопотання про відкладення судового засідання, зупинення провадження у справі, відвід колегії суддів, а також норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо строків розгляду апеляційної скарги та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, сторони інші учасники справи надали свої пояснення, а особиста участь сторін в судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності апелянта з урахуванням положень частини другої статті 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради, Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові, Департаменту містобудування Львівської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , Державної архітектурно будівельної інспекції України про визнання бездіяльності протиправною у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, поданих до суду 23.09.2019 просила визнати протиправною бездіяльність Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення 12.05.2016 року та 05.05.2019 року перевірок об`єкту будівництва ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 без фіксації порушень ( відмов) встановлених судом справа №813/5744/15 не проведенні перевірок за зверненнями від 11.05.2016 року та зобов`язати здійснити перевірку об`єкту будівництва ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 по суті поставлених у зверненнях від 11.05.2016 року та 17.01.2019 року питань з розкриттям конструкцій фундаментів по осі будівництва, що межує з будинком АДРЕСА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради як засновника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо відсутності контролю за дотриманням закону, не вживанням заходів для своєчасного отримання заявником відповідей на інформаційний запит від 28.04.2016 року та порушення строків та суті розгляду звернення - скарги від 26.01.2019 року; визнати протиправними дії Департаменту містобудування щодо видачі ОСОБА_3 містобудівних умов та обмежень з порушеннями без вказівки у них цифрових показників відстаней. Суд першої інстанції закрив провадження у справі з тих підстав, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки нерозривно пов`язані із особою позивача. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.10.2019. Апелянт ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_2 та 22.10.2019 ОСОБА_1 звернулася в четверту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 . Заява зареєстрована за №1688 від 22.10.2019. Відповідно до п.1 ч.1.ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника. Згідно з п.5 ч.1ст.238 цього Кодексу, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Вирішуючи питання чи допускається у даній справі правонаступництво, колегія суддів виходить з наступного. Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1219 цього Кодексу, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Отже, враховуючи наведені положення ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права. З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги, заявлені позивачем ОСОБА_2 у зв`язку із нерозглядом відповідачем Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові перевірок за зверненнями представника позивача Лутчин Л.М. від 11.05.2016 року та здійснення перевірки об`єкту будівництва ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 по суті поставлених у зверненнях від 11.05.2016 року та 17.01.2019 року питань з розкриттям конструкцій фундаментів по осі будівництва, що межує з будинком АДРЕСА_1 . Позивач просила визнати бездіяльність Львівської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та Департаменту містобудування Львівської міської ради протиправною. Таким чином, у даному випадку, позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною носять виключно індивідуальний характер правовідносин та не передбачають переходу прав та обов`язків від однієї особи до другої в порядку спадкування, щоб надавало право на правонаступництво. Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне. Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Позивач ОСОБА_2 скористалась своїм особистим правом оскарження дій відповідачів, суб`єктів владних повноважень, що з урахуванням наведених вище положень ЦК України відноситься до особистих немайнових прав. Посилання апелянта на обставину про наявність права власності на нерухоме майно в режимі спільної сумісної власності, та в подальшому спадкування, апеляційний суд вважає невірними, оскільки кожна особа, у даному випадку кожен співвласник, на свій власний розсуд може розпоряджатися правом його захисту від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та приймати рішення щодо звернення до суду із позовом. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правовідносини, які є предметом спору, не допускають правонаступництво, оскільки стосуються бездіяльності відповідачів щодо здійснення перевірок, відсутності контролю та ненадання відповідачем на інформаційні запити за наслідками подання заяви позивачем ОСОБА_2 , тобто публічно-правові відносини між сторонами у справі мають виключно індивідуальний характер. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що право на звернення до суб`єкта владних повноважень, зокрема, щодо оскарження його бездіяльності стосовно звернення позивача, є особистим немайновим правом, а правовідносини, що виникли у зв`язку з реалізацією такого права не допускають правонаступництва, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2019 року про закриття провадження у справі №461/5431/16-а без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 13.03.2020р.