LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/4659/19

від 12.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №280/4659/19 скасувати та прийняти нове рішення, як…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4659/19 (суддя Конишева О.В. м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №280/4659/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Доброкрай" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброкрай" 23 вересня 2019 року звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з яким просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Запорізькій області, викладене у протоколі № 133 від 18.07.2019 в частині визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброкрай» таким, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області виключити з бази ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброкрай». Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно прийняв рішення, яким позивача відніс до суб`єкта господарювання, що відповідає критеріям ризиковості. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що рішення Комісії про віднесення позивача до ризикових платників з підстав «наявна податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» є безпідставним, необґрунтованим та таким, що винесено без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018/ листом Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, є безпідставним, оскільки зазначені листи не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи. Зазначає про те, що позивач як і суд першої інстанції безпідставно, у пряму залежність, ставить факт зупинення реєстрації податкової накладної до факту віднесення такого платника до переліку ризикових платників. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що товариство з обмеженою відповідальністю Доброкрай зареєстровано як юридична особа 10.09.2014 року. Місцезнаходженням підприємства є: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . 1 АДРЕСА_2 . Основним видом діяльності підприємства є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.14-15). Відповідно до Протоколу № 133 від 18.07.2019 засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, позивача включено до переліку ризикових платників, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.50). Як зазначає відповідач у своєму листі №48439110/08-01-07-03-17 від 16.08.2019 року, підставою для включення TOB «Доброкрай» до реєстру ризикових платників, є податкова інформація від Олександрівського управління м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про здійснення операцій щодо реалізації товарів на контрагента TOB «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ», який в свою чергу проводив операції з реалізацій товарів (робіт, послуг) , іншої номенклатури, відмінної від номенклатури товарів /послуг з придбання (а.с.19). Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного. За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України). В свою чергу, згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117). Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів зробила висновок про те, що внесення податкової інформації, щодо відповідності TOB «Доброкрай» критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі наявності податкової інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості Порядок №117 не передбачає автоматичне прийняття рішення щодо відмови у прийнятті податкової накладної. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні позову слід відмовити. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №280/4659/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 березня 2020 року. Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»