Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11517/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2024 рокуСправа № 380/11517/23 пров. № А/857/10815/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 січня 2024 року (суддя Клименко О.М.. м.Львів, повний текст складено 09 січня 2024 року), - ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «Вранішня Зоря» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління) в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.12.2021 № 20020 (далі Рішення); зобов`язати Комісію Головного управління з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія. ЄРПН, Реєстр відповідно) виключити ТОВ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. В доводах апеляційної скарги вказує, що позивач після прийняття оскаржуваного Рішення не звертався до відповідача чи Комісії з документами, поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів того, що отримав подану позивачем для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування, на підставі чого міг встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і лише після цього здійснити перевірку позивача на предмет відповідності критеріям ризиковості платника податку. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 03.04.2018 перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, основним видом діяльності є КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. 10.11.2021 Комісія прийняла Рішення про відповідність ТОВ критеріям ризиковості платника податку (пункт 8; далі - Критерії). У графі «Податкова інформація» цього рішення зазначено наступне: «пункт 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Зі змісту витягу з протоколу від 10.12.2021 № 402 засідання Комісії розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ відповідно до листів ДПС від 08.12.2021 №№ 27153/7/99-00-18-01-01-08, 27198/7/99-00-18-01-01-07, 27197/7/99-00-18-01-01-07, 27202/7/99-00-18-01-01-07, 27192/7/99-00-18-01-01-07, 27201/7/99-00-18-01-01-07, 27219/7/99-00-18-01-01-07, від 09.12.2021 № 27322/7/99-00-18-01-01-07, 27323/7/99-00-18-01-01-07. За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по вищевказаних СГД встановлено взаємодію з ризиковими СГД, реалізацію товарів, відмінну від придбаних товарів, що відповідає пункту 8 Критеріїв. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з абзацами першим-другим пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8). Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Пунктом 27 Порядку № 1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац восьмий пункту 40 Порядку № 1165). Згідно з пунктами 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Системний аналіз викладених правових норм дає змогу дійти висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Водночас законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Так, рішенню Комісії щодо питання відповідності платника податку критеріям ризиковості має передувати складення та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією за наслідками подання таким суб`єктом господарювання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Так, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно з яким в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Крім цього, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: 1) «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності»; 2) «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -». Проте в оскаржуваному Рішенні контролюючим органом не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, адже відсутні позначки в обох колонках: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» та «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -». Також графа «Податкова інформація», яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у спірному рішенні відповідачем заповнена наступним чином: «п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Однак у спірному Рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки контролюючого органу та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Натомість, зміст оскаржуваного Рішення податкового органу свідчить про те, що останнє всупереч його затвердженій формі не містять розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ до переліку ризикових платників податку та в чому вона полягає. Отже, таке Рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв. Водночас, для розгляду питання відповідності чи невідповідності ТОВ хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати від позивача податкові накладні/розрахунки коригування, подані для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і лише після цього позивач підлягав перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку. Утім, у справі, яка розглядається, відсутні факти того, що перед прийняттям спірного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості ТОВ подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну чи розрахунок коригування. Тобто, прийняттю спірного Рішення не передував факт подання ТОВ на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, як це передбачено Порядком № 1165. Натомість контролюючим органом оскаржуване Рішення було прийнято з власної ініціативи за результатами проведеного відповідно до листа ДПС від 08.12.2021 № 27201/7/99-00-18-01-01-07 моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, що зазначено у витязі з протоколу засідання Комісії від 10.12.2021 №

402. Отже, як вірно визначено судом першої інстанції, відповідач не надав суду доказів того, що отримав подану позивачем для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування, на підставі чого міг встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і лише після цього здійснити перевірку позивача на предмет відповідності критеріям ризиковості платника податку. Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії від 10.12.2021 № 402 видно, що загалом позиція контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості ґрунтується на податковій інформації щодо його взаємодії з ризиковими суб`єктами господарської діяльності, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, за який проводилась перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. До того ж, віднесення позивача до ризикових платників з тієї підстави, що товариство мало господарські відносини із платниками податків стосовно яких податковим органом прийняті рішення про відповідність їх критеріям ризиковості суд оцінює критично з огляду на таке. Поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. При цьому, термін «добросовісний платник», який вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією стосовно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Моніторинг не повинен підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Отже, приймаючи оскаржуване Рішення відповідач не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії, тому за наведених вище підстав, спірне Рішення необхідно визнати протиправним та скасувати. Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 січня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич