Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/9998/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2020 р.Справа № 520/9998/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, по справі № 520/9998/19 за позовом ОСОБА_1 до Зміївського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зміївського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області, (далі відповідач-2), в якому просила суд: - визнати незаконною бездіяльність Зміївського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови від перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,574; - зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,574; - зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за дванадцять місяців, що передують даті подання цього позову, як це передбачено ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду України від 29.10.2019 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду України від 29.10.2019 року по справі №520/9998/19 та прийняти постанову, якою позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не дослідив факт заниження відповідачем коефіцієнту заробітної плати позивача для обчислення пенсії. Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась із заявою від 09.04.2019 року до пенсійного органу, в якій, надавши довідку про заробіток за 24 місяці від 02.06.2017 року № 01-29/167, просила зробити уточнений розрахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати. Вказано, що коефіцієнт заробітку повинен бути 1,57400, а не 1,50900. Також, просила у відповідності з уточненими коефіцієнтами, заробітної плати 1,57400, стажу 0,51250, нарахувати пенсійну виплату. Тобто, позивач просила пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії виходячи з коефіцієнт заробітку 1,57400 з урахуванням довідки про заробіток за 24 місяці від 02.06.2017 року № 01-29/167. Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області листом № 4398-02/50 від 23.05.2019 року повідомило позивачу, що з 27.04.1989 року відповідно наданої заяви про призначення пенсії, яка зареєстрована відділом соціального забезпечення 27.04.1989 року за № 73 призначено пенсію за віком за нормами Закону СРСР „Про державні пенсії", прийнятого Верховною Радою СРСР 14.07.1956 року та Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, яку з 01.01.1992 року перераховано по матеріалам пенсійної справи за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення", з 01.01.2004 року перераховано за нормами Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказано, що для обчислення розміру пенсії при призначенні було враховано заробітну плату за 12 місяців за період з 01.04.1988 року по 31.03.1989 року згідно довідки від 28.04.1989 р. № 351, виданої Готвальдівським районним відділом народної освіти. Крім того, зазначено, що 15.08.2006 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії згідно статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 01.08.2006 року проведено перерахунок пенсії позивача згідно поданої заяви та довідки про заробітну плату за № 277 від 13.03.2006 року визначену за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року за період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року (як найбільш вигідний варіант), виданої відділом освіти Зміївської районної державної адміністрації, тобто позивач виявила бажання провести зазначений перерахунок пенсії. Повідомлено, що з 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсії позивача згідно постанови Харківського другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі № 621/1909/18 із застосуванням індивідуального коефіцієнту трудового стажу 0,51250. Вказано, що у травні 2019 року позивач отримала доплату за перерахунок за рішенням суду за період з 01.10.2017 року по 30.04.2019 року в сумі 183 грн. 36 коп. разом з пенсією через поштове відділення. Згідно чинного законодавства розмір пенсії позивача встановлено вірно. Як зазначено позивачем, листом від 23 травня 2019 року № 4398-02/50 пенсійний орган протиправно відмовив у перерахунку розміру пенсії позивача із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 1,574. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 628 від 22.08.2018 року "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідно до запису №14581120004005232 від 01.08.2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така юридична особа як Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області припинена. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у спірних правовідносинах. Позивач, вважаючи, що пенсійним органом допущено протиправну бездіяльність, звернулась з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності відповідного звернення ОСОБА_1 із заявою за формою згідно з Порядком № 22-1 про перерахунок пенсії та відмови суб`єкта владних повноважень у вчинені певних дій, викладеній у формі рішення, а тому відсутні підстави вважати, що наявні порушення прав позивача. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, але з інших мотивів та підстав. Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок№22-1). Відповідно до абз. 5 п.1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Згідно абз. 1 п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Додатком 3 до вказаного Порядку № 22-1 затверджено бланк заяви про призначення/ про перерахунок пенсії. 09.04.2019 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії в довільній формі та додала довідку про заробітну плату від 02.06.2017 року № 01-29/167. Матеріалами справи підтверджено, що із заявою встановленого зразка позивач не зверталась. Листом від 22.05.2019 р. за № 4398-02/50 відповідач повідомив позивача, що розмір її пенсії встановлено вірно, тобто підстави для перерахунку пенсії згідно довідки від 02.06.2017 року № 01-29/167 відсутні. При цьому, неналежна форма заяви не була підставою для відмови у перерахунку пенсії. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач із заявою встановлено зразка до відповідача не звертався, однак, зазначаючи про недотримання позивачем порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову з цих підстав, оскільки неналежна форма заяви не була підставою для відмови у перерахунку пенсії. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач звернулась із заявою від 09.04.2019 року до пенсійного органу, в якій, надавши довідку про заробіток за 24 місяці від 02.06.2017 року № 01-29/167, просила зробити уточнений розрахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати. Вказавши, що коефіцієнт заробітної плати повинен бути 1,57400, а не 1,50900. Також, просила у відповідності з уточненими коефіцієнтами, заробітної плати 1,57400, стажу 0,51250, нарахувати пенсійну виплату. Тобто, позивач просила пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії виходячи з коефіцієнт заробітної плати 1,57400 на підставі довідки про заробітну плату за 24 місяці від 02.06.2017 року № 01-29/167. Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області листом № 4398-02/50 від 23.05.2019 року повідомило позивачу щодо відсутності підстав для проведення такого перерахунку, оскільки чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку її пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за 24 місяці до призначення пенсії. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що з 27.04.1989 року позивачу призначено пенсію відповідно до Закону СРСР «Про державні пенсії», прийнятого Верховною Радою СРСР від 14.07.1956 року. Відповідно до ст. 53 розд. VI «Обчислення пенсії» вищевказаного Закону СРСР пенсії обчислюються із середньомісячного фактичного заробітку. Середньомісячний заробіток береться за 12 останніх місяців роботи, або за бажанням особи за будь-які 5 років підряд із останніх 10 років перед зверненням за пенсією. Таким чином, на час призначення позивачу пенсії враховувався середньомісячний заробіток за 12 останніх місяців роботи. При призначенні пенсії позивачу було враховано заробітну плату за 12 місяців за період з 01.04.1988 року по 31.03.1989 року згідно довідки від 28.04.1989 року № 351, виданої Готвальдівським районним відділом народної освіти. Постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII з 01.01.1992 року введено в дію Закон України «Про пенсійне забезпечення» в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та корегування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону. Відповідно до ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64 - 67 цього Закону. Враховуючи, що позивач не зверталась за перерахунком пенсії на підставі довідки із середньомісячним заробітком за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, з 01.01.1992 року їй перераховано пенсію по матеріалам пенсії справи за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто на підставі довідки від 28.04.1989 року № 351, яка подавалась при призначенні пенсії та в якій враховано середньомісячний заробіток за 12 останніх місяців роботи. Таким чином, позивачем не надавались довідки для перерахунку пенсії із середньомісячним заробітком за останніх 24 або будь-які 60 місяців та відповідачем проводився перерахунок пенсії відповідно до ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за документами, наявними в пенсійній справі. 01.01.2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, який визначив інший порядок призначення та перерахунку пенсії. Порядок перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначений ст. 43 Закону. Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. З аналізу вищевказаних норм слідує, що перерахунок пенсії, призначених до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснюється з урахуванням заробітної плати з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за 60 календарних місяців страхового стажу. При цьому, обчислення такої пенсії з врахуванням заробітної плати за 24 календарних місяці страхового стажу не передбачено. Матеріалами справи підтверджено, що з 27.04.1989 року позивачу призначено пенсію, обчислення якої здійснювалось із середньомісячного заробітку за 12 останніх місяців роботи за період з 01.04.1988 року по 31.03.1989 року згідно довідки від 28.04.1989 року №

351. З 01.08.2006 року позивачу проведено перерахунок пенсії згідно поданої заяви та довідки про заробітну плату від 13.03.2006 року № 277 з врахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року за період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року. Таким чином, розмір пенсії позивачу обчислювався виходячи із середньомісячного заробітку за 12 місяців до призначення пенсії та за 60 календарних місяців підряд до призначення пенсії. Обчислення пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за 24 календарних місяці до призначення пенсії не здійснювалось. Отже, враховуючи, що до набрання чинності Законом № 1058 обчислення пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за 24 календарних місяці не здійснювалося, а приписами ст. 43 Закону № 1058 передбачено перерахунок пенсії лише з урахуванням заробітна плата з якої раніше було обчислено пенсію, або за 60 календарних місяців страхового стажу, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 02.06.2017 року №01-29/167 та відповідно визначення коефіцієнту заробітної плати з урахуванням суми заробітної плати на підставі такої довідки. Посилання позивача на наявність у неї права на перерахунок пенсії згідно приписів ст. 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на час її звернення до відповідача 09.04.2019 року є безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до п. 16 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Таким чином, на час звернення позивача за перерахунком пенсії на підставі довідки за 24 місяці від 02.06.2017 року № 01-29/167 порядок визначення розмірів пенсійних виплат врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій із заробітної плати за 24 календарних місяці до призначення пенсії. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача в апеляційній скарзі на рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 року у справі №1-10/2012, оскільки предметом розгляду у даній справі було офіційне тлумачення положень статті 24 Конституції України стосовно права засудженої особи, яка перебуває у місцях позбавлення волі, бути доставленою до суду для участі в судовому процесі у справах цивільної юрисдикції. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, суд апеляційної інстанції змінює рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 р. у справі № 520/9998/19 в частині мотивів і підстав відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі №520/9998/19 змінити в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 13.03.2020 року