Ухвала КЦС ВС № 452/2234/17

УХВАЛА 11 березня 2020 року м. Київ справа № 452/2234/17 провадження № 61-4132ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чайковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання недійсним рішення виконкому та визнання заповіту нікчемним, ВСТАНОВИВ : 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру чи майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо. Враховуючи, що предметом спору заявленого позову окрім вимог майнового характеру (визнання права власності), пред`явлено також вимоги немайнового характеру (визнання недійсним рішення виконкому, визнання заповіту нікчемним), частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що заявникам необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (6563,68 х 200% = 13127,36). Отже, заявники мають сплатити судовий збір у розмірі 13 127 грн 36 коп., або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Таким чином, заявникам необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Також, особам, які подають скаргу, необхідно уточнити вимоги касаційної скарги (клопотання) з урахуванням статті 409 ЦПК України. Крім того, відповідно до пункту 3 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявники повинні зазначити у касаційній скарзі повне найменування та ім`я інших учасників справи, їх місцезнаходження та місце проживання чи перебування, зокрема Чайковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_4 . Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 31 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. С. Жданова