LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд520/14782/17

від 10.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/706/20 Номер справи місцевого суду: 520/14782/17 Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.03.2020 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суд в складі: головуючого судді Ващенко Л.Г. суддів Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., у порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України розглянула апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року про зупинення провадження (одноособово суддя Літвінова І.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Одеська міська рада, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 01.12.2017 року ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Одеська міська рада (далі-ОМР), Київська районна адміністрація Одеської міської ради (далі-Киїівська РА), Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі-УДАБК), та, уточнивши позов, просила усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно збудовану двоповерхову споруду, розташовану за адерсою: АДРЕСА_2 з приведенням літньої кухніу первісний стан. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.10.2019 року провадження у цивільній справі № 520/14782/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 520/7050/18, що розглядається в порядку цивільного, судочинства за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОМР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання права власності за набувальною давністю на сарай площею 15 м2, розташований в АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_1 не погодився із ухвалою суду від 21.01.2019 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 зазначає: Суд першої інстанції ухвалою від 08.08.2018 року відмовляв позивачці у задоволенні аналогічного клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 520/7050/18, при цьому, раніше суд не встановив обов`язку (ст. 251 ЦПК України) щодо необхідності зупинення провадження у справі до розгляду іншої. Судом невірно застосовані положення п. 6 ст. 256 ЦПК України, оскільки ніяким чином розгляд судом справи щодо визнання права власності за набувальною давністю на сарай об`єктивно не унеможливлює розгляд справи про усунення перешкод в користуванні квартирою. У справах, які за своєю суттю є різними (усунення перешкод в користуванні та визнання права власності) йдеться про два абсолютно різні об`єкти за своєю правовою природою та метою використання, а саме, квартира - об`єкт для постійного проживання та сарай - допоміжне приміщення. Перебування наведених об`єктів за однією адресою абсолютно не змінює суті заявлених позивачами у справі № 520/14782/18 позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні квартирою. Необґрунтованим є висновок суду в оскаржуваній ухвалі щодо необхідності збереження за позивачем права на уточнення заявлених позовних вимог, фактично, зупиненням провадження у справі, жодна норма чинного процесуального законодавства не зобов`язує та не надає право суду здійснювати будь-які процесуальні дії щодо збереження за позивачем у справі права на уточнення позовних вимог, не містять таких підстав і ст. 251, 252 ЦПК України. Ствердження в ухвалі, що суд не може оцінити обставини у даній справі, які стосуються усунення перешкод у праві користування квартирою, до розгляду іншої судової справи про визнання права власності на сарай, суперечать п. 6 ст. 251 ЦПК України. Судом порушуються строки розгляду справ, які передбачені чинним національним процесуальним законодавством, так і практикою Європейського суду з прав людини, оскільки справа № 520/14782/17 розглядається 2 роки на стадії підготовчого провадження і весь цей час діють заходи забезпечення позову, заборони, накладені ухвалою суду, які обмежують відповідачів у здійснені права власності належним їм об`єктом нерухомості, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 189 ЦПК України. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»), Такі критерії, як: обставини справи, складність справи, поведінка заявника та компетентних органів свого відображення в тексті ухвали не знайшли. Позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 в особі представника у відзиві на скаргу зазначила: Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 08.08.2018 року по справі №520/14782/17 призначено судову будівельно- технічну експертизу, однак цивільна справа повернута експертною установою до суду з посиланням на неможливість проведення експертизи через ненадання відповідачем ОСОБА_1 витребуваних експертом документів та неоплату проведення експертизи відповідачем, ОСОБА_1 . Позивачка, ОСОБА_2 , змушена була просити суд уточнити поставлені перед експертом питання та повторно, в порядку виконання ухвали суду від 08.08.2018 року направити справу до експертної установи для проведення призначеної судом будівельно-технічної експертизи. В ході розгляду судом питання щодо корекції питань, які мають бути поставлені перед судовим експертом суд першої інстанції і прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження по справі. Позивачкою, ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні належною їй на праві приватної власності квартирою під АДРЕСА_1 , приналежністю якої є технічна споруда - сарай, питання щодо права власності на який і є предметом розгляду по цивільній справі №520/7050/18. При прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної апелянтом ухвали про зупинення провадження по справі судом у повній мірі дотримано вимог п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Розгляд судом цивільної справи №520/7050/18 має важливе значення для розгляду цивільної справи №520/14782/17, так як саме за результатом розгляду спору про визнання права власності на сарай за набувальною давністю можна буде визначити повний обсяг нерухомого майна, належного на праві приватної власності позивачці ОСОБА_2 Двоповерхова споруда, зведена відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на місці колишньої літньої кухні однією зі стін впритул межує з належним позивачці та її сину сараєм, щодо якого і розглядається цивільна справа №520/7050/18 про визнання права власності за набувальною давністю. З огляду на своє розташування (впритул до сараю) - новозведена відповідачами споруда має негативний вплив не тільки на квартиру під АДРЕСА_1 (в якій мешкає позивачка з родиною), а й на вищезазначений сарай, необхідний родині позивачки для обслуговування належного їй житла. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Зупиняючи провадження у справі № 520/14782/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОМР, Київська РА, УДАБК про усунення перешкод у користуванні нерухомим майномшляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно збудовану двоповерхову споруду, розташовану за адерсою: АДРЕСА_2 та привести літню кухню у первісний стан, суд першої інстанції, виходив з того, що визнання чи невизнання права власності на сарай, розташований у АДРЕСА_2 , впритул до якого зведення будівля відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має значення для розгляду цивільної справи № 520/14782/17 (а.с.211-219 т.2). Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про зупинення провадження у справі зважаючи на наступне. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (ст. 251 ч.1 п.6 ЦПК України). В суді першої інстанції у цивільній справі № 520/14782/17 предметом розгляду є вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОМР, Київська РА, УДАБК про усунення перешкод у користуванні нерухомим майномшляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно збудовану двоповерхову споруду і приведення літньої кухні у первісний стан за адерсою: АДРЕСА_2 (а.с.1-4, 39-45 т.1). Крім того, у провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/7050/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОМР, третя особа ОСОБА_1 , про визнання права власності за набувальною давністю на сарай площею 15 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову, а постановою Одеського апеляційного суду від 14.01.2020 року, рішення суду від 12.12.2018 року змінено, мотивувальна частина рішення викладена в іншій редакції, в решті рішення суду залишено без змін Зупиняючи провадження у справі № 520/14782/17 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майномшляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно збудовану двоповерхову споруду виходив з приведенням літньої кухні у первісний стан суд виходив з того, що зазначену справі неможливо вирішити до набрання чинності рішення суду у цивільній справі № 520/7050/18 про визнання права власності за набувальною давністю на сарай площею 15 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Така підстава, як зупинення провадження у справі з підстав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, у порядку цивільного судочинства) застосовується судом лише у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених вимог у справі, що розглядається. 18.06.2018 року представником позивача ОСОБА_2 подана заява про зупинення провадження у справі № 520/14782/17 до набрання чинності рішення суду у цивільній справі № 520/7050/18 (а.с.50-52 т.2). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження (а.с.72-75 т.2). Суд першої інстанції, вирішуючи з власної ініціативи в жовтні 2019 року повторно питання про зупинення провадження належним чином в ухвалі не обґрунтував, які саме в справі № 520/7050/18 про визнання права власності за набувальною давністю на сарай вирішуються питання та стосуються чи ці питання підстав, заявлених позовних вимог у справі № 520/14782/17 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майномшляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно збудовану двоповерхову споруду виходив з приведенням літньої кухні у первісний стан. Зважаючи на те, що ухвала суду не містить належних обґрунтувань того, що в іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених вимог у зазначеній справі, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про зупинення провадження у даній справі, ухвала суду підлягає скасуванню. Підставами для скасування ухвали суду , що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали ( п.п. 3,4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України). Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про зупинення провадження у справі, суд неправильно застосував норми ст. 251 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням прави до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.п. 3, 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 10.03.2020 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Л.М. Вадовська Є.С. Сєвєрова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»