Постанова 4818 № 638/7760/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року м. Харків справа № 638/7760/18 провадження № 22ц/818/912/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В., суддів - Піддубного Р.М., Сащенка І.С., імена (найменування) сторін: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року в складі судді Шишкіна О.В., у с т а н о в и в: В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей. Позов мотивовано тим, що з 2002 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 березня 2010 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Зазначала, що відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей та не бере участі у їх вихованні. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 10 000,00 грн щомісячно до досягнення дітьми повноліття. В травні 2019 року ОСОБА_5 представник ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_2 добровільно надає матеріальну допомогу дітям, незважаючи на те, що ОСОБА_1 є працездатною особою та має дохід, який є більшим ніж заробіток відповідача. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто щомісячно, починаючи з 01 червня 2018 року, аліменти у розмірі 8 000,00 грн до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Рішення в частині стягнення платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони разом не проживають, діти проживають разом з матір`ю, тому аліменти до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття підлягають стягненню з відповідача на користь позивач з підстав, передбачених статтею 180 СК України. При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я відповідача та інші обставини, що мають істотне значення, та вважав за необхідне стягнути з відповідача аліменти на дітей в розмірі 8 000,00 грн щомісячно, починаючи з 01 червня 2018 року, до досягнення дітьми повноліття. 09 грудня 2019 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення з нього аліментів на користь позивача в розмірі 3 000,00 грн до досягнення дітьми повноліття. Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів не є обгрунтованим, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги його матеріальне становище, стан його здоров`я та реальну можливість сплачувати аліменти в розмірі 8 000,00 грн. З 03 жовтня 2018 року він здійснював підприємницьку діяльність, однак отримував незначний дохід. З 11 жовтня 2019 року він подав документи для проведення реєстраційної дії щодо припинення підприємницької діяльності і на даний час працює водієм в Комунальному закладі охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»), середній заробіток складає суму в розмірі 5 376,00 грн (за жовтень 2019 року 2 475,82 грн; за листопад 2019 року 8 276,18 грн). При цьому, після припинення шлюбних відносин у них з позивачем була домовленість щодо поділу нерухомого майна. 02 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про визначення розміру аліментів не відповідає. Матеріали справи свідчать, що з 2002 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , а 27 березня 2010 року ОСОБА_4 . Відповідно до довідки від 28 жовтня 2019 року № 533/03-к КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_2 працює на посаді водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 7 з 16 жовтня 2019 року, заробітна плата склала за жовтень 2019 року 2 475,82 грн; за листопад 2019 року 8 276,18 грн (а. с. 106, 108 т. 3). Згідно з довідкою державного реєстратора Петракова С.Ю. 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав документи для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням» (реєстраційний номер справи 2_480_043661_91, код: 326136585062) (а. с. 107 т. 3). Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, позивач посилалася на те, що відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дітей та має змогу сплачувати аліменти в розмірі 10 000,00 грн щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до частини 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 8 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-Ш «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частин першої третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України. Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з рахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України. Враховуючи матеріальний стан відповідача, який працює на даний час на посаді водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 7 з 16 жовтня 2019 року, заробітна плата склала за жовтень 2019 року 2 475,82 грн; за листопад 2019 року 8 276,18 грн, а також те, що відповідач не заперечує сплачувати аліменти в розмірі 3 000,00 грн до досягнення дітьми повноліття, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів. Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції в частині визначення розмірі аліментів підлягає зміні, а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти в твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено та в апеляційному порядку не переглядалось. Частинами 1, 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Судові витрати, понесені відповідачем за подачу апеляційної скарги, документально підтверджуються в розмірі 1 152,00 грн (а. с. 141 т. 3). Позивач звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підстав пункту пункт 3 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674 (з наступними змінами) «Про судовий збір». Враховуючи викладене, судові витрати, понесені ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 2, п. 5, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2019 року змінити в частині визначення розміру аліментів. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.) щомісячно, починаючи з 01 червня 2018 року, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. В іншій частині судове рішення залишити без змін. Судові витрати, понесені ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 152,00 грн (одна тисяча сто п`ятдесят дві грн 00 коп.) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 11 березня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді Р.М.Піддубний І.С.Сащенко