Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 463/1149/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 463/1149/18 пров. № СК-857/3137/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., представника позивача Бохняка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Мега-Тех», про визнання протиправною та скасування ухвали, - суддя (судді) в суді першої інстанції Карп`як О.О., час ухвалення рішення не вказано, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 18.10.2018 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, яким просив визнати протиправною і скасувати ухвалу відповідача від 14.07.2016 року № 877, в частині передачі ПП «Мега-Тех» земельної ділянки з кадастровим №4610136600:07:005:0040, яка знаходиться під його приватним гаражем. 11.06.2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про доповнення та уточнення позовних вимог, у якій позовні вимоги викладені у такій редакції: визнати протиправними та скасувати ухвали Львівської міської ради від 14.07.2016 року № 877, від 14.11.2012 року № 1931 та розпорядження Галицької районної ради народних депутатів м. Львова від 09.08.1994 року № 655 про незаконну передачу гаража та земельної ділянки кадастровий номер № 4610136600:07:005:0040 під гаражем ОСОБА_1 . Ухвалою від 18.10.2018 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 11.06.2018 року було залишено без розгляду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі. Ухвала мотивована тим, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з порушенням приватного права позивача, а саме права власності, і він звернувся до суду з метою захисту такого права, а тому суд дійшов висновку, що спір має приватно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач. Вважає, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, і суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення питання. Просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що він є законним власником гаража по АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці, що незаконною ухвалою Львівської міської ради була передана ПП «Мега-Тех». Позивач наголошує, що його право власності на даний гараж не припинене у встановленому порядку та не спростовано відповідачем, в зв`язку з чим міська рада не мала будь-яких підстав передавати земельну ділянку під гаражем іншій особі. Оскаржена ухвала, на переконання позивача, вигідна ПП «Мега-Тех», а також Львівській міській раді та Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради, посадові особи яких незаконно передають земельні ділянки, що перебувають у власності чи користуванні інших осіб. При цьому, позивач вважає, що причиною постановлення даної ухвали була особиста заінтересованість та упередженість судді Карп`як О.О., що підтверджується такими обставинами: суддя незаконно допустила до участі у справі представника відповідача Кузик Ю.І. на підставі довіреності, підписаної міським головою Садовим А.І., який не є керівником департаменту, в якому працює ОСОБА_2 ; суддя прийняла до справи в якості доказів подані представником відповідача документи, які не завірені належним чином та існують сумніви щодо їх дійсності; його та його представника суд не повідомляв належним чином про дату, час і місце судових засідань; суддя дійшла висновку про непідсудність справи адміністративному суду лише через 7 місяців після початку розгляду справи. В зв`язку з існуванням таких обставин його представник заявив відвід судді Карп`як О.О., однак такий був безпідставно відхилений нею та іншою суддею Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що оскарженою ухвалою грубо порушено його право власності та право на судовий захист, гарантовані Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини, Конституцією та законами України, особливо зважаючи на те, що він є особою похилого віку та інвалідом другої групи по зору. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з п. п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; 2) публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Отже, відповідно до змісту наведених норм визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є не суб`єктний склад її учасників, зокрема, участь у ньому суб`єкта владних повноважень, а суть (зміст, характер) спору. Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Під час визначення юрисдикції справи необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Також колегія суддів зазначає, що для віднесення спору щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень до категорії публічно-правового обов`язковою умовою є здійснення таким суб`єктом публічно-владних управлінських функцій відносно іншого учасника спору, який не є суб`єктом владних повноважень. Як встановив суд, ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року № 877 «Про надання ПП «Мега-Тех»» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Волоській, 1 та вул. Волоській, 1-а» було: вилучено за згодою з користування ТзОВ «Західпроектінжбудсервіс» земельну ділянку площею 0,0420 га на вул. Волоській, 1 (кадастровий номер 4610136600:07:005:0025); припинено дію договору оренди земля, зареєстрованого у Львівській міській раді 25.04.2008 року та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДКЗ 22.08.2008 року у Державному реєстрі земель за № 04:08:438:0040; надано ПП «Мега-Тех» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу з підземним паркінгом площею 0,0420 га на вул. Волоській, 1 (кадастровий номер 4610136600:07:005:0025) за рахунок земель громадської та житлової забудови, та орієнтовною площею 0,1984 га (в тому числі площею 0,0850 га у межах червоних ліній з обмеженнями та без права капітального будівництва і посадки багаторічних насаджень) на АДРЕСА_2 за рахунок земель, що не надані у власність та користування. ОСОБА_1 , як описано вище, оскаржує ухвалу Львівської міської ради від 14.07.2016 року № 877 в частині передачі ПП «Мега-Тех» земельної ділянки з кадастровим №4610136600:07:005:0040, стверджуючи, що частина цієї ділянки знаходиться під його приватним гаражем. Зокрема, позивач зазначає, що 07.08.2017 року він отримав витяг 93851129 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним об`єкта нерухомого майна гаражу загальною площею 17,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 1320547146101. Даний гараж він збудував на законних підставах, а саме на підставі відповідного дозволу, наданого рішенням виконкому Червоноармійської районної ради депутатів трудящих від 11.08.1970 року №

955. Однак, як йому стало відомо з довідки Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 03.01.2018 року № 31-13-037-27/169-18, згідно із звітністю з кількісного обліку земель, земельна ділянка за такою адресою частково входить в межі земельної ділянки площею 0,0044 га (кадастровий номер 4610136600:07:005:0040), що перебуває у приватній власності ПП «Мега-Тех». Зважаючи на описані вище обставини, колегія суддів зазначає, що фактично підставою звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом є надання оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради у власність ПП «Мега-Тех» земельної ділянки, частина якої, за твердженням позивача, знаходиться під його приватним гаражем. Отже, як правильно встановив суд першої інстанції, в даному випадку спір існує фактично між ОСОБА_1 та ПП «Мега-Тех» щодо права власності чи права користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610136600:07:005:0040 (її частиною), а не між позивачем та Львівською міською радою. При цьому, та обставина, що відповідачем у справі є Львівська міська рада, яка підпадає під визначення суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, на думку колегії суддів, не є достатньою та визначальною підставою для віднесення спору до категорії публічно-правового, зважаючи на суть (характер) спору, а також, що у спірному випадку відповідач не здійснював будь-яких владних управлінських функцій безпосередньо щодо позивача. Також слід зазначити, що ОСОБА_1 не є учасником публічно-правових відносин, які існували між ПП «Мега-Тех» і Львівською міською радою щодо прийняття відповідачем оскаржуваної ухвали про передачу земельної ділянки у власність третьої особи. Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що даний спір є цивільно-правовим, який з огляду на суб`єктний склад підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Доводи ОСОБА_1 про те, що причиною постановлення оскарженої ухвали була особиста заінтересованість та упередженість судді Карп`як О.О., колегія суддів вважає необґрунтованими і не бере до уваги, оскільки позивач не надав будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження таких доводів і такі гуртуються лише на його припущеннях. Зокрема, доводи позивача про те, що суддя незаконно допустила до участі у справі представника відповідача Кузик Ю.І. на підставі довіреності, підписаної міським головою Садовим А.І., є безпідставними, оскільки відповідачем у справі є саме Львівська міська рада і довіреність на її представництво видано керівником (міським головою). Твердження позивача про те, що суддя прийняла до справи в якості доказів подані представником відповідача документи, які не завірені належним чином та існують сумніви щодо їх дійсності, колегія суддів також відхиляє, оскільки оцінка доказів, зокрема, на предмет їх належності, достовірності та допустимості здійснюється судом за результатами розгляду справи по суті. Безпідставними є твердження позивача про те, що суд першої інстанції не повідомляв його належним чином про дату, час і місце судових засідань, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, всі повідомлення та процесуальні документи скеровувались на адресу ОСОБА_1 , вказану ним у позовній заяві, а саме 79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 18/ АДРЕСА_3 , частина з яких була вручена позиву, а частина повернулась без вручення з незалежних від суду причин. Посилання позивача на ту обставину, що суддя дійшла висновку про непідсудність справи адміністративному суду лише через 7 місяців після початку її розгляду, на думку колегії суддів, не впливає на законність оскарженої ухвали, оскільки згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України суд може закрити провадження у справі на будь-якій стадії розгляду справи. Доводи позивача про безпідставну відмову у задоволенні заяви про відвід судді Карп`як О.О., колегія суддів також відхиляє, оскільки, як вбачається із змісту даної заяви та інших пояснень позивача, ним не наведено безумовних підстав для відводу, а також не надано належних та достатніх обґрунтувань і доказів, якими він мотивував дану заяву. Щодо доводів позивач про те, що оскарженою ухвалою грубо порушено його право власності та право на судовий захист, гарантовані Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини, Конституцією та законами України, особливо зважаючи на те, що він є особою похилого віку та інвалідом другої групи по зору, колегія суддів зазначає, що попри наявність безумовного права особи на судовий захист, законодавством встановлена певна процедура реалізації цього права, зокрема, визначено різні юрисдикції спорів (адміністративна, цивільна, господарська) та критерії віднесення конкретних справ до кожної з юрисдикцій. При цьому, слід наголосити, що постановленням оскарженої ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 не позбавлено права судового захисту його прав, які він вважає порушеними оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради, а лише вказано про неможливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства та одночасно роз`яснено його право звернутись з аналогічним спором в порядку цивільного судочинства. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі № 463/1149/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 06 березня 2020 року У зв`язку із перебуванням судді Гудима Л.Я. згідно з наказом голови суду від 20.02.2020 року № 78-к/тм у відпустці в період з 28.02.2020 року до 09.03.2020 року, постанова, повний тест якої складено 06.03.2020 року, надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 10.03.2020 року.