Постанова 4856 № 824/1120/18-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/1120/18-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 11 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Сапальової Т.В. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, які полягають у нарахуванні за даними інтегрованого обліку платника ОСОБА_1 єдиного соціального внеску одночасно як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність), та як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, за наявності повного виконання страхувальником обов`язку щодо сплати соціального внеску, як фізичною особою підприємцем; - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області Світового А.І. від 30.10.2018р. №0007965607 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1563,44 грн та нарахування пені у розмірі 520,80 грн за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску; - зобов`язати Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області внести зміни в облікову картку платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про існування в платника недоїмки зі сплати єдиного внеску. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, які полягають у нарахуванні за даними інтегрованого обліку платника ОСОБА_1 єдиного соціального внеску одночасно як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність ( адвокатська діяльність), та як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, за наявності повного виконання страхувальником обов`язку щодо сплати соціального внеску, як фізичною особою підприємцем; - визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області Світового А.І. від 30.10.2018р. №0007965607 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1563,44 грн та нарахування пені у розмірі 520,80 грн за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску; - в решті позову відмовлено. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив, що ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, і як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, а отже нарахування в обліковій картці платника є правомірними, оскільки це різні види діяльності та різні доходи. Також відповідачем 05.03.2020 подано клопотання про заміну сторони у даній справі, у якому відповідач просить замінити первинного відповідача Головне управління ДФС у Чернівецькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Чернівецькій області, як належного відповідача по справі. Дослідивши дане клопотання та матеріали надані до нього, колегія суддів приходить до висновку про заміну відповідача на належного, а саме замінити Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області правонаступником, Головним управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області. Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 02.03.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в якості захисника в судовому засіданні у кримінальному провадженні №726/574/13к. Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно із ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно ст.309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З огляду на зазначене, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, колегія суддів вважає, що в задоволенні даної заяви необхідно відмовити. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління ДФС у Чернівецькій області, як платник податків та зборів. З 14.07.1993 р. позивач проводить незалежну професійну діяльність (адвокат). З 29.08.2001 р. перебуває на обліку як фізична особа підприємець за кодом КВЕД 96.10 (діяльність у сфері права). З 01.01.2012 р. обрала спрощену систему оподаткування-3 група та є платником єдиного внеску. (а.с. 18-22, 25-30). До матеріалів справи позивачем додано довідку та квитанції про сплату єдиного внеску позивачем як приватним підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (адвокат) за період з 01.01.2016 р. по жовтень 2018 року. (а.с. 31-45). 30.10.2018р. Головним Управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області прийнято рішення №0007965607 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1563,44 грн та нарахування пені у розмірі 520,80 грн за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. (а.с. 91-92, 95, 96). 22.11.2018 р. податковим органом направлено позивачу листа з пропозицією з`явитись до Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області для надання пояснень щодо сплати єдиного внеску. (а.с. 93-94). Згідно обліком картки платника податків за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1563,44 грн та нарахованої пені у розмірі 520,80 гривень. (а.с. 97-129). Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області ОСОБА_2 І. від 30.10.2018р. №0007965607 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1563,44 грн та нарахування пені у розмірі 520,80 грн за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність та проводячи адвокатську діяльність, займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у неї не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору. Пунктом 63.5 статті 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом. Відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів. Підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України визначено, що контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Згідно з підпунктом 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок), якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Відповідно до статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати і повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464). Відповідно до статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з пунктами 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з частиною 5 статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Відповідно до пункту 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14 квітня 2015 року, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування. З матеріалів справи вбачається, що позивач є самозайнятою особою та здійснює, як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність (адвоката). Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Проте, колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України. Отже, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Таким чином, діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно з статтею 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. Крім того, Законом № 2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Водночас, питання сплати ЄСВ регулюється не тільки вказаним Законом, але і нормами ПК України, які є взаємопов`язаними та повинні досліджуватися в сукупності. Також колегія суддів зауважує, що за правилами чинного ПК України необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства. Вказаним спростовуються доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, і як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, а отже нарахування в обліковій картці платника є правомірними, оскільки це різні види діяльності та різні доходи. За таких обставин, позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку за видом діяльності у сфері права (КВЕД 69.10). Крім того, колегією суддів встановлено, що згідно з висновками Верховного Суду, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19, фізична особа - підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Законом № 2464-VI не передбачається порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. При цьому, аналіз пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників від 24 листопада 2014 року № 1162 вказує на те, що цим Порядком не передбачено для контролюючого органу можливості самостійно взяття на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників єдиного внеску можливе виключно за її заявою. До того ж, як передбачено у пункті 4 розділу VI Порядку № 1162, фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік". Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду зводяться до того, що дії контролюючого органу щодо самостійного встановлення позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджуються з нормами Порядку № 1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права. Зважаючи на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що дії Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області щодо нарахування за даними інтегрованого обліку платника ОСОБА_1 єдиного соціального внеску, одночасно як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність), та як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, за наявності повного виконання страхувальником обов`язку щодо сплати соціального внеску, як фізичною особою підприємцем є протиправними. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30.10.2018р. №0007965607 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1563,44 грн та нарахування пені у розмірі 520,80 грн за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного Управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області внести зміни в облікову картку платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про існування в платника недоїмки зі сплати єдиного внеску, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки скасування рішення від 30.10.2018р. №0007965607 зумовлює автоматичне виключення з облікової картки платника податку відомостей про існування недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі, що визначено скасованим рішенням. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Сапальова Т.В. Драчук Т. О.