Постанова 4824 № 372/4027/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №372/4027/18 Апеляційне провадження №22-ц/824/3945/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Коцюрби О.П., Нежури В.А., із участю секретаря Новікової Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , Обухівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний Луч» про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, В С Т А Н О В И В : 14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила, з врахуванням змін та доповнень, визнати машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1304115332231, спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , визнати недійсними електронні торги, які відбулись 03 травня 2017 року, які оформлені протоколом №253750 і проведені Державним підприємством «СЕТАМ» щодо лота №210510, відповідно до яких було продано майно, що належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме: машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1304115332231, визнати недійсними та скасувати протокол від 03 травня 2017 року №253750, яким оформлені електронні торги та акт від 21 червня 2017 року ВП №50763011 про проведені електронні торги, які відбулись 03 травня 2017 року, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» щодо лота №210510, відповідно до яких було продано майно, що належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , а саме: машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер, як об`єкта нерухомого майна 1304115332231, визнати недійсним та скасувати свідоцтво НОМЕР_2, видане 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною громадянці України ОСОБА_2 , скасувати записи про державну реєстрацію права власності, здійснені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1304115332231, які були вчинені після 19 липня 2017 року ( дати проведення електронних торгів ) по день винесення судового рішення у даній справі, витребувати в ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з чужого незаконного володіння машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1304115332231. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 липня 1992 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . В подальшому, 07 жовтня 2016 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , було розірвано. Під час перебування у шлюбі подружжям було придбано машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу. Однак, незважаючи на те, що позивач є співвласником машиномісця, його права щодо користування, володіння і розпорядження таким майном було грубо порушені, виходячи з наступного. Обухівським районним судом Київської області винесено судовий наказ №372/5130/15-ц від 04 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч» заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 79 183,47 грн. та судовий наказ №372/2650/16-ц від 02 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч» заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 55 431,79 грн. Вказані судові накази пред`явлено до виконання в примусовому порядку до відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції та відкрито провадження №50763011 ( об`єднане ) та проведені виконавчі дії, в межах яких описане та продане майно, яке належало на праві спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_4 , а саме: машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що було придбане на підставі договору купівлі - продажу від 29 грудня 2011 року. Станом на дату звернення до суду, зазначене майно було придбане ОСОБА_2 за 78 938,41 грн. Відповідно до протоколу та акту проведення електронних торгів від 21 червня 2017 року, ОСОБА_2 визнано переможницею та передано їй відповідний акт торгів, яка, в подальшому, зареєструвала своє право власності на згадане машиномісце. Позивачка вважає, що її право власності було грубо порушено відповідачами, оскільки була позбавлена права власності на нерухоме майно внаслідок допущених порушень при проведенні електронних торгів з реалізації арештованого майна. До того ж порушення допущено у процесі виконавчого провадження, а саме: позивача не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження; не було надано строк для добровільного виконання наказу суду; не було повідомлено про вчинення виконавчих дій, зокрема, не в присутності позивача проводився опис та арешт майна; позивача не розшукувала виконавча служба, а навпаки, вчиняла все, щоб уникнути правового супротиву з боку позивача щодо виконання судових наказів, про які не було відомо. Зазначені порушення вплинули безпосередньо і на подальший перебіг та організацію торгів. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення. На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що проведені прилюдні торги відповідали Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №28310/5 від 29 вересня 2016 року. Відтак, оскільки судом не встановлено правових підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, машиномісце № НОМЕР_1 , загальною площею 17,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вимоги про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів № 253750 від 03.05.2017 року є безпідставним та не підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, у зв`язку із ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження свої вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду. Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні. Просить Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзивах на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним. Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу. Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 10 липня 1992 року уклали шлюб, після шлюбу прізвище дружині при своєно « ОСОБА_4 » ( а.с. 17 т. 1 ). ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2011 року придбав машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 19-20 т. 1 ). Рішенням 07 жовтня 2016 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано ( а.с. 18 т. 1 ). На виконанні у відділі державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження виконавче провадження №50763011 з виконання: судового наказу №372/5130/15-ц, виданого Обухівським районним судом Київської області від 04 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 79 183,47 грн., судового наказу №372/2650/16-ц, виданого Обухівським районним судом Київської області від 02 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 55 431,79 грн. ( а.с. 21-22, 23-24, 25-26 т. 1 ). Так, в ході виконання зведеного виконавчого провадження виконавчого провадження №50763011 головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Борискевичем Артемом Ігоровичем на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» проведено опис належного ОСОБА_4 майна, а саме: машиномісце НОМЕР_3 що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер машиномісця № НОМЕР_1 , як об`єкта нерухомого майна 1304115332231, згідно акту опису й арешту майна від 16 листопада 2016 року ( а.с. 27-28 т. 1 ). Постановою головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Борискевичем Артемом Ігоровичем від 23 листопада 2016 року, з метою визначення вартості описаного та арештованого майна призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКСПЕРТ ГРУП» ( а.с. 30 т. 1 ). Відповідно до звіту про оцінку майна від 30 листопада 2016 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКСПЕРТ ГРУП», ринкова вартість об`єкта оцінки, а саме паркомісця № НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ., визначена станом на 30 листопада 2016 року, без урахування податку на додану вартість складає 76 639, 23 грн. ( а.с. 31-51 т. 1 ). 29 березня 2017 року Обухівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було направлено до Державного підприємства «Сетам» заявку на реалізацію вказаного арештованого майна ( а.с. 67-68 т. 1 ). При цьому, на офіційному веб-сайті організатора електронних торгів було розміщено інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів з продажу машиномісця № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер машиномісця № НОМЕР_1 як об`єкта нерухомого майна 1304115332231, яку було передано в реалізацію за заявкою головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Борискевича А.І. Стартова ціна машиномісця ( лоту № 210510 ) була визначена в розмірі 76639,23 грн. ( а.с. 230-240 т. 3 ). Згідно протоколу №253750 електронні торги з реалізації лоту №210510 відбулися 03 травня 2017 року. Переможцем торгів стала ОСОБА_2 з найвищою ціновою пропозицією в розмірі 78 938, 41 грн. ( а.с. 69-71 т. 1 ). У відповідності до ч. 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону, тобто на підставі звіту про оцінку арештованого майна. Стартова ціна лота становила 76 639,23 грн. ( там же ). Як вбачається з висновку про вартість майна, він складений суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКСПЕРТ ГРУП» та на день проведення торгів даний висновок був дійсний. Переможцем зазначених електронних торгів стала ОСОБА_2 , яка своєчасно сплатила кошти за придбаний лот, а саме: машиномісце № НОМЕР_1 , загальною площею 17,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 72-73 т. 1 ). Опісля цього, право власності на спірне майно набула ОСОБА_3 ( а.с. 205 т. 2 ). При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» позивач, будучи боржником у виконавчому провадженні, не реалізував своє право на оскарження звіту про оцінку майна. Разом з тим, місцевим судом вірно не взято до уваги висновок експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень від 03 січня 2018 року ( а.с. 83-103 т. 1 ), оскільки, експертиза в установленому законом порядку судом не призначалася, оригінал висновку суду не подавався, а відповідні висновки експерта щодо ринкової вартості об`єкта оцінки у достатній мірі не вмотивовані та не співвідносяться із фактичними обставинами справи та суперечать наявним у справі належним і допустимим доказам. Будь-яких інших належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів у відповідності до ст.ст. 77-80 ЦПК України на підтвердження того, що торги відбулися з порушенням Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29 вересня 2016 року матеріали справи не містять і таких не надав апелянт. Апеляційний суд вважає за необхідне, окрім цього, зазначити що відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач ), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно ж до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Доказів того, що ОСОБА_3 є недобросовісним набувачем спірного майна позивачка не надала ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції і таких не міститься в матеріалах справи. Таким чином, на переконання апеляційного суду, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що реалізація спірного майна відбувалась в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема,ст.ст. 13, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, ст.ст. 5, 12, 13, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України ЦПК України ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про залишення позовних вимог без задоволення за їх необґрунтованістю. А тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 203, 368, 387, 388, 655, 691 ЦК України, ст.ст. 60, 69 СК України, ст.ст. 36, 48, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з точки зору суду другої інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Посилання ж апелянта на те, що відкриття виконавчого провадження порушує її права та інтереси та всі подальші виконавчі дії вчиненні без її відома і згоди, з точки зору апеляційного суду, не є підставою для задоволення апеляційних вимог, оскільки позивач обґрунтовує заявлені доводи тим, що спірне майно перебувало в спільній власності подружжя, однак, вказане спростовується, зокрема, її поясненнями по справі №752/12109/15-ц відповідно до яких вона, приблизно з 2005 року, не має спільного бюджету з ОСОБА_4 ( а.с. 18 т. 1 ), тоді як, спірне майно ним придбано 29 грудня 2011 року. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду не потребують доказування відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, оскільки визнавались учасниками справи при розірванні шлюбу і суд не має обгрунтованого сумніву щодо їх достовірності та добровільності їх визнання. Окрім цього, зазначені обставини про належність майна лише ОСОБА_4 підтверджуються рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2018 року, які набрали законної сили ( а.с. 230-240, 241-245 т. 3 ). Таким чином, враховуючи викладене, позивачем не доведено порушення її прав та інтересів при реалізації спірного майна. При цьому, наявні у рішенні описки щодо належності спірного майна і ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, не є дотатньою правовою підставою для зміни чи скасування рішення, оскільки місцевий суд не позбавлений можливості їх виправити на підставі положень ст. 269 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що судові накази були скасовані ( а.с. 126, 127 т. 1 ), на переконання апеляційного суду, не свідчать про обґрунтованість заявлених як позовних, так і апеляційних вимог, оскільки вони були скасовані вже після проведення електронних торгів. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що проведений звіт на замовлення державного виконавця не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не може бути використаним, наданий висновок на замовлення позивача не викликав сумнівів під час його дослідження в суді першої інстанції, у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця, в заяві на реалізацію арештованого майна відсутні відомості про чинні обтяження майна, на момент реалізації машиномісця на електронних торгах було накладено арешт на нерухоме майно, судом не надано оцінку всім обставинам справи і витребувано інші докази, однак не ті, що просив позивач, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не спростовують висновків місцевого суду про необґрунтованість позову та не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог. Суд другої інстанції також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ). Доводи ж відзиву ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», ( а.с. 148-161, 191-196 т. 3 ), зокрема, про те, що сам по собі факт придбання майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів спільної сумісної власності, позивачем не доведено право власності на спірне майно, посилання на порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, ОСОБА_4 не оскаржував дії державного виконавця, позивачем не доведено порушення правил проведення електронних торгів, на переконання апеляційного суду, в повній мірі спростовують доводи апеляційної скарги. Разом з тим, апеляційний суд відповідно до положень ст. 127 ЦПК України вважає за необхідне частково задовольнити клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі відзиву, що визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року ( а.с. 133-134 т. 2 ) та продовжити цей строк, також, за ініціативою суду, продовжити вказаний строк і Державному підприємству «Сетам», оскільки, вони не мали можливості своєчасного їх подати ( а.с. 142, 143 т. 3 ). Відтак, викладені у апеляційній скарзі доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України. Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 141, 263, 264, 265, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , Обухівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний Луч» про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Головуючий А.С. Сержанюк Судді: О.П. Коцюрба В.А. Нежура