Постанова 4811 № 456/2327/15-ц

Справа № 456/2327/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В. Провадження № 22-ц/811/4201/19 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. Категорія:1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. секретаря: Іванової О.О. з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державних виконавців,- ВСТАНОВИЛА: 26 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державних виконавців Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух О.Б. та Гопей В.І. Скаргу мотивувала тим, що 13 березня 2018 року держаним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух О.Б. відкрито виконавче провадження номер ВП 55960230 про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 1070,41 гривень сплаченого судового збору. Про це вона довідалась лише 16 липня 2019 року, після того, як на її вимогу була видана для ознайомлення копія постанови про відкриття виконавчого провадження номер ВП 55960230 від 13 березня 2018 року та копії інших постанов, винесених у цьому виконавчому провадженні. Скориставшись своїм правом ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження вона з`ясувала, що у ВП 55960230 різними державними виконавцями, прийнято п`ять постанов, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2018 року (державний виконавець ОСОБА_4 О.Б.); постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 107,04 гривень від 10 липня 2019 року (державний виконавець Гопей В.І.); постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 200 гривень від 10 липня 2019 року (державний виконавець Гопей В.І.); постанова про закінчення виконавчого провадження від 10 липня 2019 року (державний виконавець Гопей В.І.). Скаржник вважала, що постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2018 року є незаконними, оскільки такі не вручені їй, а тому інші виконавчі дії державні виконавці не могли вчиняти у зазначеному виконавчому провадженні. З урахуванням зазначених обставин ОСОБА_1 просила: визнати неправомірним дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух О.Б. у ВП55960230 від 13 березня 2018 року та скасувати винесені нею постанови, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 13 березня 2018 року; постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2018 року. визнати неправомірним дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей В.І. у ВП55960230 від 13 березня 2018 року та скасувати винесені нею постанови, а саме: постанову про стягнення виконавчого збору від 10 липня 2019 року; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 10 липня 2019 року; постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 липня 2019 року. Оскаржуваною ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державних виконавців задоволено. Визнано дії головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух Ольги Богданівни у виконавчому провадженні № 55960230 від 13.03.2018 неправомірними; скасовано постанову головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2018 у виконавчому провадженні № 55960230 про примусове виконання виконавчого листа №456/2327/15-ц, виданого 01.03.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 грн. сплаченого судового збору; визнано дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей Віри Ігорівни у виконавчому провадженні № 55960230 від 13.03.2018 неправомірними; Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей Віри Ігорівни про стягнення виконавчого збору від 10.07.2019 у виконавчому провадженні № 55960230 про примусове виконання виконавчого листа № 456/2327/15-ц, виданого 01.03.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 грн. сплаченого судового збору; Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей Віри Ігорівни про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.07.2019 у виконавчому провадженні № 55960230 про примусове виконання виконавчого листа №456/2327/15-ц, виданого 01.03.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 грн. сплаченого судового збору. Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей Віри Ігорівни про закінчення виконавчого провадження від 10.07.2019 у виконавчому провадженні № 55960230 про примусове виконання виконавчого листа № 456/2327/15-ц, виданого 01.03.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 грн. сплаченого судового збору. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі покликається на те, щосудом, у порушення ст.. 450 ЦПК України не було повідомлено ОСОБА_3 , як стягувача у виконавчому провадженні, про дату, час та місце судового розгляду скарги ОСОБА_1 , на дії та рішення державного виконавця, копію постановленої за результатами розгляду справи ухвали йому надіслано не було, про її існування він дізнався від свого представника, якому, у свою чергу, про оскаржувану ухвалу стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень. Вказує, що задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд виходив з того, що державними виконавцями порушено положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема те, що державні виконавці не пересвідчились про отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та передчасно застосували усі подальші засоби і способи примусу, після чого виконали у встановленому порядку судове рішення, а натомість боржник відповідної копії постанови про відкриття виконавчого провадження не отримувала. Разом з тим, скасовуючи усі подальші прийняті державними виконавцями постанови у рамках відкритого виконавчого провадження № 55960230, у тому числі й постанову про закінчення виконавчого провадження, суд скасував також й постанову про відкриття цього виконавчого провадження, без будь-яких обґрунтувань причин такої необхідності. Крім того зазначає, що боржник ОСОБА_1 у своїй скарзі на дії та рішення державних виконавців зазначила про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 55960230, а, отже і з постановою про відкриття виконавчого провадження та постановою про його закінчення була ознайомлена 16 липня 2019 року. На думку скаржника, подання боржником ОСОБА_1 скарги на дії та рішення державних виконавців, котрі виконали судове рішення у справі, після такого примусового виконання, свідчить про відсутність у неї наміру виконувати судове рішення добровільно та фактично повернути таке до стадії невиконаного, Скаржник вважає, що право стягувача ОСОБА_3 на виконання остаточного судового рішення судом не забезпечено, оскільки суд, задовольняючи повністю скаргу ОСОБА_1 після виконання цього рішення, фактично вчинив поворот його виконання та привів сторони у справі до попередньої стадії. Просить ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2019 року скасувати, у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державних виконавців відмовити. 18 лютого 2020 року від Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про слухання справи без участі їх представників. 20 лютого 2020 року від представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи те, що зяавником не долучено жодних доказів на підтвердження зайнятості в іншому судовому засіданні, предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи колегія суддів вважає за необхідне відхилити вказане клопотання та проводити розгляд справи без участі представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 . Заслухавши суддю-доповідача, поясненняпредставника ОСОБА_1 Шемигон Т.І ОСОБА_6 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав. Судом та матеріалами справи встановлено, що 13 березня 2018 року постановою головного Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух О.Б. відкрито виконавче провадження ВП №55960230 з приводу виконання виконавчого листа №456/2327/15-ц виданого 01 березня 2018 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 гривень сплаченого судового збору (а.с.5). постановою головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей В.Й. від 10 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 107,04 гривень (а.с.8); постановою головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей В.Й. від 10 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 витрати виконавчого провадження в сумі 200 гривень (а.с.9); постановою головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей В.Й. від 10 липня 2019 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №456/2327/15-ц виданого 01 березня 2018 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 гривень сплаченого судового збору (а.с.10). Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціє» України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 цього Закону). За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження") Головним державним виконавцем ОСОБА_7 у відповідності до ст.ст.3,4,12,13,24,25,26 Закону України «Про виконавче провадження» 13 березня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа без порушень строку передбачено ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження». Дана постанова була надіслана боржнику ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцію з повідомленням на адресу зазначену у виконавчому документі а саме АДРЕСА_1 , остання відмовилась отримувати рекомендований лист ВДВС і такий був повернутий за закінченням терміну зберігання (а.с. 25). Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»). Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11 березня 2019 року у справі № 554/8230/17, провадження № 61-24542 св18. Оскільки не встановлено порушень в діях головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Трух О.Б. щодо відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2018року №55960230 про примусове виконання виконавчого листа №456/2327/15-ц, виданого 01 березня 2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1070,41 грн. сплаченого судового збору, то й відсутні підстави для скасування трьох постанов головного державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гопей В.В. від 10 липня 2019 року у зазначеному провадженні. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2019 року скасуванню з постановленням нового процесуального рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2019 року скасувати. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державних виконавців Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 10 березня 2020 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.