LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/4380/19

від 02.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі № 480/4380/19 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 р.Справа № 480/4380/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представник відповідача Фадєєв В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 23.12.19 року по справі № 480/4380/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, в якому просив суд: визнати протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, викладену у листі від 09.10.2019 № 887/08.01-13; зобов`язати Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, згідно з поданою 19.09.2019 заявою на видачу будівельного паспорта. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, викладену у листі від 09.10.2019 № 887/08.01-13. Зобов`язано Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8 А, ідентифікаційний код 40462253) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 19.09.2019 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального садівництва, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8 А, ідентифікаційний код 40462253) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що наразі є чинним Генеральний план м. Суми зі змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 № 1943-МР та План зонування території міста Суми (зонінг), затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, який деталізує положення генерального плану міста. Відповідно до Плану зонування території міста Суми земельна ділянка позивача площею 0,0437 та за кадастровим номером 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться в зоні ТР-2 «Зона магістральних вулиць, доріг, майданів». Відповідно до пояснювальної записки до Плану зонування території «ТР-2. Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях) об`єкти, що заборонені до розміщення в межах червоних ліній: ті, що займають площу більше 30 м.кв., мають фундамент; елементи зовнішньої реклами, що погіршують умови видимості; в зоні трикутника видимості розміщувати елементи вищі за 0,5 метри, включаючи зелені насадження. Таким чином, у даному випадку є невідповідність намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні - Плану зонування території міста, що в свою чергу є законною підставою для відмови згідно п. 2.4 розд. 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №

103. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що вперше державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку проведено 02.11.2006. Водночас, магістральна дорога була запланована, ще Генеральним планом міста Суми затвердженим рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР, тобто до державної реєстрації земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за його відсутності. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2018 № 428, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній набув право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0437 га, кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Цільове призначення: для індивідуального садівництва (а.с. 14). Вказана обставина підтверджується, також, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2018 № 129198036 та витягом з Державного земельного кадастру від 16.09.2019 № НВ-0003741512019 (а.с. 15, 16-17). 19 вересня 2019 року позивачем було подано до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради заяву про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер: 5910136600:14:006:0125, загальною площею 0, 437 га, до якої додано копію документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку, ескіз намірів забудови та копію паспорта (а.с. 8, 9). Листом від 09.10.2019 № 887/08.01-13 Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради повідомило позивача, що згідно з генеральним планом м. Суми зі змінами, затвердженими рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 № 1943-МР та планом зонування території міста м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, зазначена земельна ділянка потрапляє в зону перспективного проходження магістральної дороги загальноміського значення. Відповідно до пункту 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, підставою для відмови у наданні паспорта є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні: генеральному плану м. Суми та плану зонування території м. Суми. За таких умов, будівництво садового будинку із капітальних конструкції, на ділянці, де запланована траса магістральної дороги, не допускається. Ураховуючи вищезазначене, Управління повертає заяву позивача, надану до управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, з доданим комплектом документів на видачу будівельного паспорта (а.с. 10). До листа від 09.10.2019 № 887/08.01-13 відповідачем додано викопіювання з містобудування документації "План зонування території міста", затвердженої рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, де позначено місце розташування об`єкту, який знаходиться в зоні ТР-2 "Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)" (а.с. 11, 50). Непогодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів невідповідності намірів забудови земельної ділянки, належної на праві власності позивачу, затвердженій містобудівній документації. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Враховуючи, що предметом апеляційної оскарження є рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, а тому згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулюванні містобудівної діяльності». Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. У відповідності до ч. 3-4 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Згідно з п. 1.1 розділу І та пп.3.2.7 п. 3.2 розділу III Положення про управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 14.11.2018 №4086-МР, відповідач по справі є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на території м. Суми, до повноважень якого належить надання відповідно до закону будівельних паспортів забудови земельних ділянок. Відповідно до п. 2.3 розд. 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (надалі - Порядок) уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно з п. 2.4. роз. 2 Порядку підставою відмови у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачається, що за порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Колегія суддів звертає увагу на те, що наразі є чинним Генеральний план м. Суми зі змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 № 1943-МР та План зонування території міста Суми (зонінг), затверджений рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, який деталізує положення генерального плану міста. Згідно з пп. 3 п. 2 Правові основи введення та сфери дії плану зонування території Глави 1 Загальних положень Пояснювальної записки до Плану зонування м.Суми, визначено, що зонінг є містобудівною документацією, вимоги якої, відповідно до ст. 144 Конституції України, є обов`язковими для виконання на відповідній території органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, посадовими особами, які здійснюють та контролюють містобудівну діяльність на території міста, а також для судових органів - як підстава для вирішення спірних питань щодо забудови та іншого використання земельних ділянок. Повний текст Пояснювальної записки до Плану зонування території є офіційно доступним на Інформаційному порталі Сумської міської ради (www.smr.gov.ua), який згідно розпорядження міського голови від 30.03.2016 №83-р (зі змінами від 28.03.2018 № 107-Р) є офіційним джерелом інформації органів місцевого самоврядування міста Суми та Сумського міського голови. Відповідно до Плану зонування території міста Суми земельна ділянка позивача площею 0,0437 га за кадастровим номером 5910136600:14:006:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться в зоні ТР-2 «Зона магістральних вулиць, доріг, майданів». В підтверджені знаходження ділянки позивача в зоні ТР-2 «Зона магістральних вулиць, доріг, майданів» відповідачем надано до суду: - копію сторінок 1- 4, 16, 37-38 Пояснювальної записки до Плану зонування території затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР; - викопіювання щодо земельної ділянки позивача з містобудівної документації «План зонування території міста» затвердженої рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР. - викопіювання щодо земельної ділянки позивача з Публічної кадастрової карти (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta); - викопіювання щодо земельної ділянки позивача з супутникової аерофотозйомки з накладенням слою публічна кадастрова карта; - викопіювання щодо земельної ділянки позивача з супутникової аерофотозйомки. - викопіювання щодо земельної ділянки позивача із Схеми магістралей внутрішнього та зовнішнього транспорту, що є однією із схем графічної частини Генерального плану м.Суми відповідно до Змін до генерального плану міста Суми затверджених рішенням Сумської міської ради від 19 грудня 2012 року № 1943-МР. - роздруківку Схеми магістралей внутрішнього та зовнішнього транспорту відповідно до Змін до генерального плану міста Суми затверджених рішенням Сумської міської ради від 19 грудня 2012 року № 1943-МР (https://smr.gov.ua/images/documents/Mistobudivna_dokum/18-04-2013/1366293869_Binder2.pdf). -викопіювання щодо земельної ділянки позивача з генерального плану м.Суми затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР. Крім того, сам позивач не заперечує цей факт і надав копію відповідного викопіювання як доказ по справі. Відповідно до вищезгаданої Пояснювальної записки до Плану зонування території: «ТР-2. Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях). Переважні види забудови земельних ділянок: - проїзні частини, пішохідні тротуари міських вулиць; - підземні пішохідні переходи з виходами; - захисні зелені насадження вздовж проїзної частини; - мости, тунелі, транспортні розв`язки. Супутні переважним видам: - майданчики для стоянки автотранспорту; - пункти зупинки пасажирського транспорту та їх обладнання; - тролейбусні лінії та їх облаштування; - споруди лінійного та енергетичного господарства; - споруди сигналізації та зв`язку міського електротранспорту; - інженерні комунікації; - огорожа вулиць та відбійники; - дорожня інформація (знаки та ін.). Допустимі види забудови за умови отримання спеціального погодження: - елементи зовнішньої реклами; - малі архітектурні форми комерційного призначення площею не більше 20 м2, які не мають фундаменту; - архітектурні форми благоустрою (фонтани, клумби, декоративні насадження, майданчики відпочинку); - пам`ятники. Об`єкти, що заборонені до розміщення в межах червоних ліній: - ті, що займають площу більше 30 м2, мають фундамент; - елементи зовнішньої реклами, що погіршують умови видимості; - в зоні трикутника видимості розміщувати елементи вищі за 0,5 метри, включаючи зелені насадження». Таким чином, судова колегія зазначає про те, що у даному випадку є невідповідність намірів забудови земельної ділянки пеозивача вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні - Плану зонування території міста, що в свою чергу є законною підставою для відмови згідно п. 2.4 розд. 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №

103. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у Постанові Касаційного адміністративного суду від 20.03.2019 справа №810/726/18, в якій зокрема вказав про те, що підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що земельна ділянка позивача знаходиться на запланованій магістральній дорозі загальноміського значення (це має бути друга кільцева об`їзна), яка є на схемах Генерального плану 16.10.2002 № 139-МР, та на Змінах до генерального плану міста Суми затверджених рішенням Сумської міської ради від 19 грудня 2012 року № 1943-МР . На підтвердження цього в матеріалах справи є викопіювання із Схеми магістралей внутрішнього та зовнішнього транспорту, що є однією із схем графічної частини Генерального плану м.Суми відповідно до Змін до генерального плану міста Суми затверджених рішенням Сумської міської ради від 19 грудня 2012 року № 1943-МР "Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР" та викопіюванні з генерального плану м.Суми від 16.10.2002 затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР, з яких вбачається, що земельна ділянка позивача знаходиться на запланованій магістральній дорозі загальноміського значення. Також колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем, на підтвердження встановленого цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:14:006:0125 надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2018, з якого вбачається, що державну реєстрацію права власності на земельну ділянку проведено 02.11.2006р. В той же час, магістральна дорога була запланована, ще Генеральним планом міста Суми затвердженим рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР, тобто до державної реєстрації земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням. Отже, в даному випадку положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підлягають застосуванню. Відповідно до п.2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (надалі - Порядок) пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Таким чином, чинне законодавство не передбачає відмови, а передбачає повернення пакету документів для видачі будівельного паспорту і зокрема у випадку невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації. Отже, суд першої інстанції визнавши протиправною відмову відповідача невірно застосував норму матеріального права. Колегія суддів також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заборона на будівництво обмежує права позивача на користування своїм майном, з огляду на наступне. Слід відзначити, що позивач фактично користується своїм майном - так з припису ГАСК №117 від 25.10.2019 вбачається, що позивач має самовільне будівництво теплиці без будівельного паспорту і фактично позивач намагається його "узаконити" звернувшись до відповідача за будівельним паспортом. Згідно ч. 3 ст.13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Відповідно до ч.ч. 4, 5, 7 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно абз.4 ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Таким чином, власність це не лише право, а й зобов`язання. Сама власність може бути обмежена законом. Закон встановлює обмеження щодо права власності на ділянку - зокрема щоб розроблення будівельного паспорту відповідало плану зонування території. Таким чином, незаконне обмеження права власності в даному випадку відсутнє, є лише законні обмеження у використанні відповідно до Плану зонування. Відповідач виконує вимоги закону - земельна ділянка знаходиться в зоні "ТР-2 Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)" де серед іншого заборонені об`єкти ті, що займають площу більше 30 м2, мають фундамент. В свою чергу, суд першої інстанції посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції - щодо гарантій права власності на земельну ділянку. Проте, колегія суддів зазначає, що зазначене рішення стосується ситуації з дозволом на експропріацією земельної ділянки та забороною на будівництво у зв`язку з запланованою експропріацією. В даній справі інші правовідносини - повернення позивачу документів на видачу будівельного паспорту у зв`язку з невідповідністю містобудівний документації. В даному випадку ніхто не забирає земельну ділянку у позивача і не обмежує її використання з урахуванням Плану зонування. Крім того, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано суду технічної документації з наявністю координат на магістральну лінію, оскільки така технічна документація з координатами не передбачена чинним законодавством при видачі будівельного паспорту. Так згідно абз.4 ч. 1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. На території міста Суми наявна містобудівна документації «План зонування території міста» затверджена рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР саме відповідно до якої і має прийматись рішення про видачу будівельного паспорту. Відповідно, повернення позивачу документів для видачі будівельного паспорту пов`язано не технічною документацією з координатами магістральної автодороги, а із знаходженням земельної ділянки позивача в зоні "ТР-2 2 Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)" відповідно до містобудівної документації «План зонування території міста» затвердженої рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР. Водночас, представником відповідача було надано викопіювання з плану червоних ліній магістральних вулиць м.Суми зокрема з координатами точок перелому червоних ліній. Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач надав пакет документів, яким підтверджується знаходження земельної ділянки позивача в зоні "ТР-2 Зона магістральних вулиць, доріг, майданів (у червоних лініях)" відповідно до містобудівної документації «План зонування території міста» затвердженої рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР, а надання координат запланованої магістральної вулиці непередбачено чинним законодавством при видачі будівельного паспорту . Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, повертаючи пакет документів позивачу, діяв відповідно до чинного законодавства і не мав юридичної можливості видати будівельний паспорт за умов невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації - плану зонування. Таким чином, позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 рою справі № 480/4380/19 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі № 480/4380/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 10.03.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»