Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 820/6855/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 р.Справа № 820/6855/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 10.12.19 року по справі № 820/6855/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 266-1303 від 04.04.2016 року. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми - задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 266-1303 від 04.04.2016 року. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 апеляційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017р. по справі №820/6855/16 - скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у справі №820/6855/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 здійснено заміну відповідача на його правонаступника - ГУ ДПС у Харківській області. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 у задоволенні адміністративного позовуОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що середньоринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN НОМЕР_2 , розрахована згідно Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, станом на 1 січня 2016 року становить 682000,00 грн. Наведене дає підстави стверджувати, що легковий автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN НОМЕР_2 , рік випуску - 2014 , з об`ємом двигуна 4461 см3 не є об`єктом оподаткування транспортним податком відповідно до пп. 267.2.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016). Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019, прийнявши по справі нове судове рішення. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно з приписами ст. 229 КАС України. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1 у 2016 була власником автомобіля TOYOTA LAND CRUISER

200. У зв`язку з наявністю у позивача вказаного вище транспортного засобу, з об`ємом двигуна 4461 куб. см., дизель, який має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016 року №266-1303 про нарахування позивачу транспортного податку в розмірі 25000,00 грн. (а.с.5). ОСОБА_1 , не погодившись із вказаним рішенням від 04.04.2016 року №266-1303, звернулась до суду з позовом. При перегляді вказаної справи Верховним Судом, останнім у постанові від 17.07.2019 зазначено про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи отримував податковий орган інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які відносяться до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, та чи згідно з такими відомостями, належний позивачу автомобіль підпадає під ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році. Крім того, не враховано попередніми судовими інстанціями те, що податковим законодавством передбачено алгоритм дій платника податку у випадку встановлення неправильності застосованих контролюючим органом даних при прийнятті податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку. У зв`язку з викладеним, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду, виходив з того, що позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність обов`язку сплачувати транспортний податок, з огляду на що податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з такого. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю. Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 цього Кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті

267. Редакція підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, якою встановлено ознаки (характеристики) легкового автомобіля, наявність яких є умовою для віднесення його до об`єкта оподаткування транспортним податком, змінювалась. Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII внесено зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які були чинними в період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Згідно з абзацом першим підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII). Отже, платником транспортного податку за базовий податковий період - 2016 рік є власник легкового автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 1033500,00 грн. (1378,00 грн. х 750) та з року випуску якого минуло не більше п`яти років (включно). Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз. 2 п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016)). Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною в пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Пунктом 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком

2. Мінекономрозвитку відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики). Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66). На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатком 1 та додатком 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що виключно надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), інформація про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, є підставою для висновку про наявність/відсутність підстав для віднесення такого транспортного засобу до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році та, відповідно, прийняття органом доходів і зборів податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Таким чином, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача. Зазначений висновок також відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 826/14499/16. Матеріалами справи підтвержено, що на адресу ДФС України Мінекономрозвитку 22.02.2016 надано, на виконання п. 13 Методики № 66, інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2016 " станом на 1 січня 2016 р. Відповідно до вказаної інформації, автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 рік випуску - 2014 , з об`ємом двигуна 4461 куб.см, наявний в переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2016 рік, є об`єктом оподаткування включно до 2017 року, що спростовує доводи апеляційної скарги позивача про те, що вказаний автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком. Окрім того, відповідно до підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичні особи-платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об`єкт оподаткування, перехід права власності на об`єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 із письмовою заявою для проведення звірки розрахунку, здійсненого податковим органом, зокрема, щодо показників, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, та, відповідно, правомірності віднесення транспортного засобу, який зареєстрований за позивачем, до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, не зверталась. Позивачем доказів протилежного до справи не надано та в апеляційній скарзі вказаний факт не спростовано. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність обов`язку сплачувати транспортний податок, а тому податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність свого рішення, що оскаржується. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 820/6855/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий Повний текст постанови складено 10.03.2020 року