Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4584/19

Головуючий І інстанції: Н.І. Слободянюк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 р. Справа № 440/4584/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019, по справі № 440/4584/19 за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Подільської районної у м. Полтаві ради щодо неприйняття рішення за клопотанням від 06.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селищі Вакуленці розміром 0,15 га на території Подільського району м. Полтави; зобов`язати Подільську районну у м. Полтаві раду розглянути на пленарному засіданні сесії клопотання від 06.09.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селищі Вакуленці розміром 0,15 га на території Подільського району м. Полтави відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України та статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування". Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 задоволено клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, прийнято відмову від позову. Закрито провадження у справі № 440/4584/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Задоволено частково клопотання позивача про стягнення судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Подільської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн. ОСОБА_1 не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити ухвалу в частині розподілу судових витрат, стягнувши витрати на правничу допомогу у розмірі 10710 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ст. 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У ході судового розгляду встановлено, що 30.10.2019 між ОСОБА_1 та адвокатом Маліченко Д.В. укладено договір про надання правничої допомоги № 30/10. Відповідно до квитанцій від 23.11.2019, 16.12.2019 позивачем сплачені кошти у якості оплати за юридичні послуги за договором № 30/10 від 30.10.2019 в загальній сумі 10710 грн. На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер на надання правової допомоги серії ПТ № 163831 від 23.11.2019, договір про надання правничої допомоги № 30/10 від 30.10.2019, звіти про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом № 23/11 та №15/12, які є додатками до договору про надання правничої допомоги № 30/10 від 30.10.2019. Так, відповідно до звіту № 23/11 адвокатом надано наступні послуги: - проведення юридичної консультації стосовно звернення до суду з адміністративним позовом до Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (45 хв - 720,00 грн); - підбір нормативної бази, аналіз судової практики у даній категорії справ шляхом пошуку та перегляду судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (1 год 09 хв - 1035,00 грн); - формування правової позиції у позовній заяві відповідно до усталеної судової практики та написання позовної заяви, виготовлення її копій та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи (3 год - 2700,00 грн); - всього 4455 грн. Згідно зі звітом № 15/12 також надано такі послуги: - вивчення та аналіз відзиву, проведення юридичної консультації стосовно подання відповіді на відзив та наслідки її неподання (49 хв -735,00 грн); - вивчення та підбір нормативної бази щодо спростування заперечень відповідача шляхом пошуку новітніх висновків Верховного Суду (1 год 19 хв - 1185,00 грн); - написання відповіді на відзив, виготовлення її копій та копій всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи (4 год 49 хв - 4335,00 грн); - всього 6255 грн. Відповідач надав заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з огляду на неспівмірність таких витрат зі складністю справи та фактично витраченим часом на виконання робіт. Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву позивача про відшкодування судових витрат виходив з того, що заявлений позивачем розмір понесених витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю даної справи. Колегія суддів вважає такі висновки обґрунтованими та зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Крім того, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що такі послуги як проведення юридичної консультації стосовно звернення до суду з адміністративним позовом до Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні, підбір нормативної бази, аналіз судової практики у даній категорії справ шляхом пошуку та перегляду судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, формування правової позиції у позовній заяві відповідно до усталеної судової практики, за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії. Також, послуги щодо проведення юридичної консультації стосовно подання відповіді на відзив та наслідків її неподання, вивчення та підбору нормативної бази щодо спростування заперечень відповідача шляхом пошуку новітніх висновків Верховного Суду фактично відносяться до дій щодо написання відповіді на відзив, що також включає виготовлення її копій та копій всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи. Отже, виходячи з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), беручи до уваги, що справа відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного провадження, витрати у розмірі 10710 грн. є не співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом послуг. Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відшкодування судові витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, в розмірі 2000,00 грн. Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 по справі № 440/4584/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов