Постанова Рівненський апеляційний суд № 556/2221/19

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 березня 2020 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., з участю: захисника Яременка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника Яременка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 січня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 січня 2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З матеріалів провадження слідує, що 20 жовтня 2019 року о 22 год. 15 хв. по проспекту Броварського,18, в м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Яременко В.В. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вказує, що працівниками поліції був порушений порядок при здійсненні огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, направлення на огляд в тому числі оформлення відмови від його проходження. На розгляд адміністративної справи в апеляційний суд ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Захисник Яременко В.В. вказав на можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доводи захисника Яременка В.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Суд критично відноситься до доводів наведених в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення, 20 жовтня 2019 року о 22 год. 15 хв. по проспекту Броварського,18, в м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, тобто працівник поліції вказав підстави у зв`язку із якими він вважає, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.1). Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та від проведення такого огляду в медичному закладі (а.с.3), даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), відео матеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано факт відмови (файл 1464 час 05:40). Крім того, з відео матеріалів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 ухиляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та від проведення такого огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 визнав факт керування транспортним засобом та те, що був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України (файл 1464 час 04:07). За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Яременка В.В. - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: О.І.Полюхович