Постанова 4824 № 755/20080/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/4772/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 755/20080/19 05 березня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Желепи О.В. - Олійника В.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року, про повернення позовної заяви, постановленої під головуванням судді Галагана В.І., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в: 12 грудня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3 974,76 грн., 3% річних у розмірі 424,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 697,79 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали суду. Вищезазначену ухвалу, судом 12.12.2019 року було надіслано позивачу на його електронну адресу general@vodokanal.kiev.ua. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачеві. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначало, що станом на дату надсилання копії ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху, а саме 12.12.2019 року, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє офіційне функціонування, а відтак Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» не мав можливості та підстав для реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, тому Дніпровський районний суд м. Києва, відповідно до норм чинного процесуального законодавства, повинен був направити копію відповідного судового рішення у паперовому вигляді із повідомленням про вручення на адресу, визначену Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал». Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відтак, розгляд даної справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-6). Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, та роз`яснено, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові (а.с. 9-10). Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 12.12.2019 по справі № 755/20080/19 було надіслано 12.12.2019 15:21:33 одержувачу на його електронну адресу general@ vodokanal .kiev.ua. Документ доставлено до електронної скриньки: 12.12.2019 р. (а.с. 13). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві, у зв`язку з тим, що позивач не усунув зазначені в ухвалі недоліки (а.с. 14-15). Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу, з огляду на наступне. Так, згідно ст.. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали. Аналіз положення частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України, дає підстави дійти висновку, що повернення заяви з тих підстав, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, визначених судом. В ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 20.12.2020 зазначено, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху було надіслано на офіційну електрону адресу позивача, зазначену па офіційному сайті позивача, про що свідчить інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду. Проте, надсилаючи позивачу ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху на електронну адресу зазначену на офіційному веб-сайті, суд першої інстанції не урахував наступного. Відповідно до положень п.п. 15.1. п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Відповідно до п. 15.14 Перехідних положень визначено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі. Згідно ч. 7 ст. 14 ЦПК України особам. які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою. Згідно ч. 13 ст. 14 ЦПК України Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 вирішено питання про відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про що 01.03.2019 в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано оголошення про відкликання ДСА України оголошення про початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Враховуючи вищезазначені норми процесуального права, оскільки судом першої інстанції не була надіслана позивачу в паперовому вигляді із повідомленням про вручення ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків, визначених в ухвалі суду. Такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням практики застосування Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97-ВР (далі Конвенція). Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року). Повертаючи позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, що позбавило позивача права доступу до суду. Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 рокускасувати. Цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення. Головуючий: Судді: