Постанова Львівський апеляційний суд № 466/2470/18

Справа № 466/2470/18 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б. Провадження № 22-ц/811/3585/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:76 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Левик Я.А.,Струс Л.Б. секретаря: Бадівської О.О. за участю: ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища №29 м. Львова, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВСТАНОВИЛА: 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Вищого професійного училища №29 м. Львова (далі ВПУ №29 м. Львова), в якій, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 13 березня 2018 року № 2-к/тм «Про оголошення догани викладачу Тизьо М.В.». В обгрунтування своїх вимог зазначала про те, що вона з 01 вересня 2003 року працює у Вищому професійному училищі №29 м. Львова на посаді старшого майстра. 25 серпня 2016 року її було переведено на посаду викладача професійно теоретичної підготовки ВПУ №29 м. Львова. 13 березня 2018 року відповідачем було видано наказ №20-к/тм «Про оголошення догани викладачу Тизьо М.В.». Їй було оголошено догану у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про освіту» в частині щодо недотримання педагогічної етики та неповаги до гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, а також неналежного виконання посадових обов`язків та недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Вважає такий наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали заява голови профкому ОСОБА_4 від 14 лютого 2018 року № 152 та протокол засідання профкому від 12 лютого 2018 року №

2. Вважає, що оскільки вона не є членом профспілки, яка діє в училищі, то не зрозуміло, на якій підставі працівники відповідача зверталися зі зверненнями скаргами на її дії до голови профспілкового комітету. На спільному засіданні профкому та адміністрації ВПУ № 29 м. Львова від 12 лютого 2018 року було прийнято рішення ініціювати розгляд питання про притягнення її, ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що рішення профкому звернутися із заявою, щоб розглянути її непедагогічну поведінку на зборах трудового колективу є порушенням порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності став протокол № 2 від 12.02.2018 спільного засідання профкому та адміністрації ВПУ № 29 м. Львова. Відповідач не вказав, за яке конкретно порушення трудової дисципліни її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошення їй догани наказом № 20-к/тм від 13.03.2018 грунтується на припущеннях і загальній негативній оцінці її дій з боку інших працівників. Вважає наказ № 20-к/тм від 13 березня 2018 року «Про оголошення догани викладачу Тизьо М.В» незаконним та просить суд його скасувати, оскільки підстави для оголошення догани відсутні. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2019 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вищого професійного училища №29 м. Львова, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок). Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не зазначив з яких підстав суд відхилив усі докази, які були нею подані під час розгляду справи та не вказано мотивів їх відхилення. Вважає, що наказ №20-к/тм від 13 березня 2018 року є незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора ВПУ №29 м. Львова. В наказі не визначено конкретні правопорушення, а також не вказано, які саме посадові обов`язки позивачем були порушені. Зазначає, що відповідач пропустив строк для застосування дисциплінарного стягнення, тому наказ №20-к/тм від 13 березня 2018 року є незаконним та підлягає скасуванню. Просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Відповідач та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, подали до суду заяви про відкладення розгляду справи. Зазначені ними причини неявки не були визнані судом поважними, тому розгляд справи проводиться в їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не повністю відповідає. Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Судом установлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2003 року працювала у Вищому професійному училищі № 29 м. Львова на посаді старшого майстра. 25 серпня 2016 року її було переведено на посаду викладача професійно теоретичної підготовки ВПУ № 29 м. Львова. Відповідно до наказу № 161-к/тр «Про звільнення з роботи викладача ОСОБА_1 » від 16 серпня 2018 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи з посади викладача професійно теоретичної підготовки за угодою сторін з 28 серпня 2018 року. Судом також установлено, що 12 лютого 2018 року відбулося спільне засідання профкому та адміністрації ВПУ № 29 м. Львова, на підставі якого був складений протокол №

2. Згідно з протоколом № 2 було заслухано 8 заяв звернень щодо непедагогічної поведінки викладача спецдисциплін ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , за результатом розгляду яких було вирішено: - засудити непедагогічну поведінку викладача ОСОБА_1 по відношенню до педпрацівників училища та учнів; - звернутися до директора училища, трудового колективу із заявою щоб розглянути непедагогічну поведінку викладача ОСОБА_1 на зборах трудового колективу по відношенню до інших працівників та учнів училища. 13 лютого 2018 року голова профкому ОСОБА_4 звернувся до директора ВПУ № 29 м. Львова із письмовою заявою розглянути непедагогічну поведінку викладача ОСОБА_1 . З Акту проведення службового розслідування щодо порушення вимог законодавства України, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та неналежного виконання посадових обов`язків викладачем ВПУ № 29 м. Львова ОСОБА_1 від 12 березня 2018 року зазначено, зокрема, що комісія за результатами проведення службового розслідування вирішила: рекомендувати директору училища ОСОБА_3 розглянути питання щодо вжиття заходів дисциплінарного впливу на викладача ОСОБА_1 за порушення вимог статті 54 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, неналежного виконання посадових обов`язків та з метою недопущення зазначених порушень в подальшій роботі, направити акт проведення службового розслідування до 13.03.2018 директору училища ОСОБА_3 для прийняття рішення за результатами роботи комісії з проведення службового розслідування. Наказом директора ВПУ № 29 Стецького ОСОБА_14 .В. від 13 березня 2018 року позивачці ОСОБА_1 оголошено догану на підставі порушення вимог п. 5, п.6 ч.2 ст. 54 Закону України «Про освіту», пп. д 17 пункту ІІІ розділу Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових обов`язків викладача ВПУ № 29 м. Львова. Зі змісту оспорюваного наказу вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з порушенням нею вимог Закону України «Про освіту», в частині щодо недотримання педагогічної етики та поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, а також неналежного виконання посадових обов`язків та недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с.14 том 1). Відповідно до п. 5, п.6 ч.2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані: дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу. Педагогічні та наукові працівники училища повинні додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента (пп. д 17 пункту ІІІ розділу Правил внутрішнього трудового розпорядку). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні наказу директором ВПУ № 29 Стецьким Р.В. від 13 березня 2018 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у виді догани, дотримано вимоги трудового законодавства, оскільки при оголошенні догани ОСОБА_1 відповідач діяв в межах своїх повноважень, у спосіб та в порядку, визначеному внутрішніми документами, та нормативно-правовими актами, якими йому надано право на свій власний розсуд визначати стягнення за відповідний обсяг вчиненого порушення позивачем. При цьому відповідачем, з урахуванням вчиненого проступку обрано менш суровий захід дисциплінарного стягнення. Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер. Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Згідно із ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Відповідно до змісту вказаних норм закону за конкретне порушення трудової дисципліни може наставати дисциплінарне стягнення, зокрема, і у вигляді догани, та вказане притягнення до дисциплінарної відповідальності не є обов`язком роботодавця. Тобто, у випадку прийняття роботодавцем рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника повинно бути зазначено конкретний факт порушення трудової дисципліни , у чому таке проявилось та відповідна норма, стаття, пункт, тощо, порушені працівником, за які на нього накладається стягнення. Між тим, описова частина вищевказаного наказу не містить визначення, які саме дії чи бездіяльність, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачкою трудової дисципліни. Також не конкретизовано коли саме, у який спосіб вчинено такі дії. Зважаючи на викладене неможливо визначити, зокрема, і чи дотримався роботодавець строку для застосування дисциплінарного стягнення. Вказане свідчить про безпідставність та необгрунованість вищезазначеного оскаржуваного наказу № 20-к/тм від 13.03.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Ураховуючи наведене, суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.147-149 КЗпП України та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, що призвело до ухвалення незаконного рішення, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2019 рокускасувати. Ухвалити нову постанову. Позов задовольнити. Визнати незаконним і скасувати наказ Вищого професійного училища №29 м. Львова №20-к/тм від 13.03.2018 «Про оголошення догани викладачу Тизьо М.В». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 04.03.2020 Головуючий Судді