Постанова 4801 № 145/864/17

Справа № 145/864/17 Провадження № 22-ц/801/770/2020 Категорія: 76 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 рокуСправа № 145/864/17м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Гніванський професійний ліцей імені двічі героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року, ухвалене суддею Ратушняком І.О., повне рішення складено 07 лютого 2020 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Гніванський професійний ліцей імені двічі героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановив: У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ №43 від 27.03.2017 про оголошення догани викладачу спеціальних дисциплін ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» ОСОБА_1 . Позов мотивований тим, що 27.08.2012 вона уклала контракт з ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей ім. двічі Героя Радянського Союзу Р.Я .Малиновського» (далі - Гніванський професійний ліцей) про прийняття на посаду викладача спеціальних дисциплін, на якій працює на даний час згідно додаткової угоди до контракту від 27 серпня 2016 року, укладеної на строк до 27 серпня 2021 року. Укладаючи вказаний контракт, вона прийняла на себе зобов`язання виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку. 17.02.2017 (згідно заяви ОСОБА_1 від 26.10.2017 -14.02.2017) вона проводила урок спеціальних дисциплін у групі № 19 першого курсу. Під час уроку учениця ОСОБА_3 запізнилася на 25 хвилин. Позивач поставила їй кілька питань з домашнього завдання, однак, відповіді взагалі не отримала, ОСОБА_3 мовчала. Тому нею було оцінено знання домашнього завдання учениці ОСОБА_3 на 2 бали, та зроблено відповідну відмітку в журналі групи, згідно плану уроку. В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не була готова до уроку, погіршила свою успішність, а також у зв`язку з її запізненням на урок на 25 хвилин позивачем було проведено з нею бесіду в присутності класного керівника групи 19, під час якої наголошено на тому, що учениці треба працювати краще, виконувати домашні завдання, що значно покращить її успішність. ОСОБА_3 жодним чином не була виведена позивачем з рівноваги, так як позивач не підвищувала на неї голос, не била, не обзивала, не здійснювала морального чи психологічного тиску, пояснивши дитині, що така оцінка її знань на даний час обґрунтована, і для отримання кращої оцінки потрібно краще працювати над собою. Коли урок закінчився, діти пішли на перерву. Після перерви ОСОБА_3 на наступний урок не прийшла. Після проведення наступного уроку, на якому ОСОБА_3 та ще кілька учениць 19 групи були відсутні, на перерві позивач почала шукати учениць, і виявила їх в кабінеті психолога. Представники адміністрації відповідача почали необґрунтовано, безпідставно звинувачувати позивача в порушенні трудової дисципліни, погрожувати звільненням з роботи, вимагаючи написати письмове пояснення, в якому оговорити себе і визнати свою вину в порушенні трудової дисципліни. Позивач відмовилась оговорювати себе і давати будь-які пояснення стосовно себе, посилаючись на положення ст.63 Конституції України. Зазначає, що конфліктну ситуацію навколо неї було створено саме членами адміністрації відповідача. Під час відмови позивача від дачі пояснень члени адміністрації відповідача реагували бурхливо, викрикували погрози звільнити її з роботи за негативними мотивами, сфабрикувати кримінальну справу та посадити в тюрму, обзивали, хватали за руки, що позивач сприйняла як психологічний тиск на неї. Внаслідок вказаних дій представників адміністрації позивач, яка є інвалідом 3 групи, і хворіє ні гіпертонічну хворобу, відчула себе погано, тому звернулась до лікарні за допомогою, куди й була того ж дня госпіталізована. На лікуванні перебувала загалом з 17 лютого 2017 року по 17 березня 2017 року. 18 квітня 2017 року адміністрацією відповідача у відповідь на заяву представника позивача надіслано поштою витяг з наказу № 43 від 27 березня 2017 року про оголошення їй догани за неетичну поведінку та вчинення психологічного тиску відносно учениці навчальної групи № 19 ОСОБА_3 , який отримано нею 20.04.2017. Позивач 12 травня 2017 року зверталася із письмовою заявою до директора Гніванського професійного ліцею, в якій просила скасувати наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, однак, така заява визнана такою, що не підлягає задоволенню. 12 травня 2017 року позивач зверталась з письмовою заявою до комісії з трудових спорів відповідача, однак, відповіді у встановлений термін не отримала. Звернувшись із повторною заявою аналогічного змісту 31.05.2017, позивач поштою отримала лист №166 від 06.06.2017 про те, що розглянути заяву про визнання протиправним наказу про накладення дисциплінарного стягнення комісія по трудових спорах відповідача не має можливості, так як відсутня печатка встановленого зразка, комісія по трудових спорах не переобиралась з 2010 року, і тому вона не має повноважень для розгляд заяв, повідомлень та прийняття відповідних рішень, а також роз`яснено право звернення до суду в порядку ст.232 КЗпП України. Зазначає, що сумлінно виконувала свої обов`язки, передбачені посадовою інструкцією, і трудової дисципліни не порушувала, а оголошення догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між сторонами.

Описова частина спірного наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вона вчинила. Вважає, що оголошення їй догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р .Я . Малиновського» №43 від 27 березня 2017 року про оголошення догани викладачу ОСОБА_1 Стягнуто з ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір 640 гривень. Не погодившись із вказаним рішенням, ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Також просить вирішити питання судових витрат. Скарга мотивована тим, що висновок суду про порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення не відповідає обставинам справи; хибним є висновок суду про те, що описова частина наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинила позивач, а в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач не вчиняла порушення трудової дисципліни; судом не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню; судом не надано оцінки показам свідків; судом безпідставно призначено судово-психологічну експертизу, адже питання стягнення моральної шкоди позивачем не ставилося. Також зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 13 452,80 грн. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Семенчук О.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину на території України. Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 працює в АДРЕСА_1 ) і місце роботи є не віддаленим від місцезнаходження апеляційного суду, а заявляючи таке клопотання вдруге, вона не обгрунтовала неможлвість явки до суду. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 27.08.2012 між ОСОБА_1 та Гніванським професійним ліцеєм імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача спецдисциплін на строк з 27 серпня 2012 року по 27 серпня 2013 року (а.с.22 т.1). Додатковою угодою до контракту, укладеного ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» з ОСОБА_1 , продовжено ОСОБА_1 термін перебування на посаді викладача до 27 серпня 2021 року (а.с.24 т.1). Із наявної в матеріалах справи пояснювальної записки учениці групи №19 ОСОБА_3 на ім`я директора ліцею слідує, що 14.02.2017 вона запізнилася на урок з спецпредмету «Організація ПГХ» викладача спецдисциплін ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що допомагала заносити розноси в майстерню. Зайшовши до класу, попросила вибачення і спитала дозволу сісти на місце. Вчителька негайно викликала її до дошки та запитала, чи є конспект, на що вона відповіла, що є і показала їй. На запитання по темі надала практичну відповідь. Далі вчителька почала кричати на неї, вона не зрозуміла в чому її провина. Вчителька сказала, що вона не заслужила поставлену оцінку в першому семестрі і поставила їй двійку. Потім відправила учня за класним керівником ОСОБА_9 . Їй стало образливо за несправедливість оцінювання її знань. В неї вийшов нервовий зрив, далі вона пішла до гуртожитку, де її забрав соціальний педагог, для вирішення проблеми (а.с.61 т.1). У зв`язку із виниклою ситуацією 14.02.2017 соціальним педагогом ОСОБА_10 та медичною сестрою ОСОБА_11 на ім`я директора ліцею написано доповідні записки, а також ученицею групи №19 ОСОБА_12 написано пояснювальну записку (а.с.59,60). Наказом ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» від 14.02.2017 №22 «Про проведення службового розслідування по факту конфліктної ситуації, яка сталася між викладачем ліцею ОСОБА_1 та ученицею групи №19 ОСОБА_3 » на підставі службових записок соціального педагога ОСОБА_10 та медичної сестри ОСОБА_11 від 14.02.2017 вирішено провести службове розслідування по факту конфліктної ситуації між викладачем ОСОБА_1 та ученицею групи №19 ОСОБА_3 . Для проведення службового розслідування створено комісію в складі: голова комісії - юристконсульт ОСОБА_13 , члени комісії: заступник директора з НР - ОСОБА_20., голова профспілкового комітету - ОСОБА_21 (а.с.63 т.1). 14.03.2017 комісією у складі ОСОБА_13, ОСОБА_20., ОСОБА_18 . , ОСОБА_19. складено акт про відмову дачі письмового пояснення викладачем спеціальних дисциплін Гніванського професійного ліцею ОСОБА_1 , а саме 14.03.2017 о 09 год. 20 хв. в кабінеті заступника директора з навчальної роботи запропонували ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо конфліктної ситуації, яка мала місце 14.02.2017, однак, від письмової та усної пропозиції надати пояснення по вказаному факту ОСОБА_1 відмовилася в категоричній формі (а.с.70,71 т.1). Висновком службового розслідування по факту конфліктної ситуації, яка склалася на уроці з предмету «Організація виробництва та обслуговування» в групі № 19 по спеціальності « Кухар . Кондитер. Офіціант» 14.02.2017, складеного юристконсультом ОСОБА_13. та затвердженого директором Гніванського ліцею ОСОБА_17 23.03.2017, визнано підтвердженим факт неетичної поведінки та психологічного насильства викладачем ОСОБА_1 відносно учениці ОСОБА_3 . Зазначено, що зухвала поведінка викладача ОСОБА_1 викликала негативний резонанс та несхвальну думку трудового колективу Гніванського професійного ліцею. В цілях недопущення подібних випадків, профілактики правопорушень та покращення морально-психологічного клімату в колективі запропоновано притягнути викладача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с.72-75 т.1). Наказом ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» від 27.03.2017 №43 «Про оголошення догани викладачу ОСОБА_1 » вирішено оголосити за неетичну поведінку та вчинення психологічного тиску відносно учениці навчальної групи № 19 ОСОБА_3 викладачу спеціальних дисциплін ОСОБА_1 догану. Зазначено, що у разі недотримання ОСОБА_1 норм трудової дисципліни та педагогічних норм поведінки викладача, до неї будуть прийняті міри суворого впливу, а саме зняття з роботи. Доручено ознайомити з даним наказом ОСОБА_1 у складі: юристконсульта ОСОБА_13 , заступника голови профкому ОСОБА_18 , інспектора з кадрів ОСОБА_19 (а.с.76 т.1). У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 28.03.2017 о 13 год. 45 хв. в кабінеті 201 «Кабінет конструювання та моделювання одягу» від ознайомлення з наказом №43 від 27.03.2017, комісією в складі юристконсульта ОСОБА_13 , заступника голови профкому ОСОБА_18 та інспектора з кадрів ОСОБА_19 складено відповідний акт (а.с.78 т.1). ОСОБА_1 згідно заяв від 12.05.2017 зверталася до директора Гніванського професійного ліцею та до комісії з трудових спорів про визнання протиправним та скасування наказу №43 від 27.03.2017, які отриманні останніми 15.05.2017 (а.с.11,13 т.1). 31.05.2017 ОСОБА_1 повторно зверталася із аналогічними заявами до директора Гніванського професійного ліцею та до комісії з трудових спорів Гніванського професійного ліцею (а.с.15,17 т.1). Згідно листа директора Гніванського професійного ліцею за вих. №167 від 06.06.2017, заява ОСОБА_1 від 12.05.2017 щодо протиправного оголошення їй догани 27.03.2017 наказом №43 розглянута і визнана такою, що не підлягає задоволенню. Повідомлено, що у разі незгоди з діями адміністрації ОСОБА_1 може звернутися у відповідні інстанції для захисту своїх прав (а.с.19 т.1). Також листом директора Гніванського професійного ліцею за вих. №166 від 06.06.2017 повідомлено, що заяву ОСОБА_1 «Про визнання протиправним наказу про складення дисциплінарного стягнення» комісія по трудових спорах Гніванського професійного ліцею розглянути не має можливості, оскільки комісія по трудових спорах не переобиралася з 2010 року, також відсутня печатка встановленого зразка і тому комісія не має повноважень для розгляду заяв, повідомлень та прийняття відповідних рішень (а.с.20 т.1). Суд першої інстанції, встановивши всі обставини у справі, прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не надано переконливих та достатніх доказів, які б свідчили про чіткі і узгодженні між собою висновки щодо неетичної поведінки ОСОБА_1 та психологічного насильства викладача відносно учениці ОСОБА_3 . Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції. Зі змісту ч. 1 ст. 147 КЗпП України слідує, що догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника саме за порушення трудової дисципліни. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер. Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. У ст. 140 КЗпП України зазначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Відповідно до ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється противоправне винне невиконання або неналежне виконання працівником його трудових обов`язків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Суд першої інстанції, встановивши, що описова частина спірного наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинила ОСОБА_1 , а відповідач у вказаному наказі обмежився лише загальним посиланням на неетичну поведінку та вчинення психологічного тиску відносно учениці ОСОБА_3 , прийшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання такого наказу незаконним та його скасування. Доводи апелянта про хибний висновок суду з приводу того, що описова частина спірного наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинила ОСОБА_1 та що в матеріалах справи відсутні докази, які доводять те, що позивач не вчиняла порушення трудової дисципліни, не беруться колегією суддів до уваги, виходячи з наступного. Так, догана до ОСОБА_1 була застосована на підставі висновку службового розслідування від 23.03.2017. Для проведення службового розслідування наказом директора «Про проведення службового розслідування по факту конфліктної ситуації, яка сталася між викладачем ліцею ОСОБА_1 та ученицею групи №19 ОСОБА_3 » створена комісія в складі трьох осіб: юристконсульт ОСОБА_13 -голова комісії, члени комісії: ОСОБА_20 - заступник директора з НР, ОСОБА_21 - голова профспілкового комітету. Фактично під час службового розслідування повинні бути встановлені всі обставини, які призвели до конфлікту, а також докази вини працівника в створені цього конфлікту. У даному випадку під час проведення службового розслідування було взято до уваги пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_23 , які запізнилися на урок (що і було підставою для проведення службового розслідування); факт відмови позивача та класного керівника від дачі пояснень з приводу конфлікту; встановлений медичним працівником карети швидкої допомоги учениці діагноз (вегето-судинна дистонія), та вказано про порушення позивачем вимог законодавства (п.1.4. та п.2.2. наказу Міністертсва освіти та науки України №884 від 25.12.2006, ст. 10 Закону України «Про охоронну дитинства», ст.ст. 19, 28 Конвенції ООН від 20.11.1989 та пунктів Колективного договору ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я . Малиновського»). Жодних міркувань з посиланнями на докази, які б давали можливість стверджувати про порушення вищевказаних норм висновок службового розслідування не містить. Вказаний висновок містить лише опис подій, які відбулися 14 лютого 2017 року. Так само у висновку не вказано жодних доказів, які би підтверджували вину ОСОБА_1 . Колегія суддів звертає увагу, що під час службового розслідування не було опитано учнів, які безпосередньо знаходилися 14.02.2017 в класі в момент виникнення конфлікту та могли б підтвердити чи спростувати вчинення психологічного насильства зі сторони викладача по відношенню до учениці, а також наявність або відсутність факту неетичної поведінки. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності була неетична поведінка останньої та вчинення психологічного тиску відносно учениці ОСОБА_3 , однак, відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягала неетична поведінка та який саме психологічний тиск вчинений по відношенню до учениці. Крім того, висновок службового розслідування зроблений лише юристконсультом, про що свідчить наявність лише його підпису, а пропозиції у вказаному висновку зроблені від його імені («вважаю», «пропоную»), хоча наказом директора від 14.02.2017 №22 була створена комісія в складі трьох осіб. Слід звернути увагу, що акт про відмову дачі письмових пояснень викладачем ОСОБА_1 та акт про відмову в ознайомленні викладача ОСОБА_1 зі спірним наказом складені членами комісії, які не входили до її складу згідно наказу директора про проведення службового розслідування і не залучалися за розпорядженням директора до його проведення. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 внаслідок вчинення психологічного тиску перенесла вегето-судинну дистонію є голослівними, оскільки не встановлено причино-наслідкового зв`язку між діями викладача, які позивач вважає неетичними, та встановленим учениці діагнозом. Із пояснювальної записки учениці ОСОБА_3 слідує, що нервовий зрив в неї стався саме через несправедливе оцінювання викладачем її знань. У судовому засіданні факт несправедливого оцінювання не встановлений і не підтверджений. У посадовій інструкції викладача зазначено, що викладач навчального закладу вимагає від учнів виконання навчальних програм і контролює знання, уміння та навички (а.с.25,26 т.1). Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що в п. 1.3 контракту, укладеного 27.08.2012 між сторонами передбачено, що на педагогічного працівника, який уклав цей контракт повністю поширюється законодавство про працю, про освіту, положення Міністерства освіти, статуту навчального закладу, колективного договору, апелянт не зазначає, у зв`язку із порушенням якої конкретно норми закону, підзаконних, установчих чи інших документів ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Отже, висновок службового розслідування є необґрунтованим, складений одноособово, тобто неповноважним складом, а тому він не може бути підставою для видачі наказу про оголошення догани. Колегія суддів звертає також увагу, що з матеріалів справи, а саме листів відповідача слідує, що між ОСОБА_1 та колективом ліцею (в тому числі керівництвом) існують неприязні відносини з приводу проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади директора ліцею. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив цей факт. Ця обставина може свідчити про упереджене ставлення керівництва та членів колективу до позивача та існування конфліктної ситуації в цілому до подій, які мали місце 14.02.2017. Безпідставним також є зазначення в апеляційній скарзі про не застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що підлягали до застосування в даному випадку, оскільки висновки суду містять посилання на норми матеріального права, а апелянт, в свою чергу, не вказує про неправильність такого застосування (відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України). Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які він, як суддя, вважав за потрібне застосувати - з метою вирішення спору та обґрунтування прийнятого рішення. У свою чергу, норми права, на які посилався відповідач у висновку службового розслідування (та в апеляційній скарзі), та які, на його думку, порушила ОСОБА_1 , не були зазначені в наказі про оголошення догани. В апеляційній скарзі апелянт стверджує про те, що судом першої інстанції не було надано оцінки допитаним у судовому засіданні свідків, які підтвердили те, що дитина ОСОБА_3 на уроці вчителя ОСОБА_1 зазнала психологічного тиску, внаслідок чого доведена до нервового розладу, а також, що ОСОБА_1 відмовилася надавати пояснення, отримувати оскаржуваний наказ, а її поведінка не відповідала вимогам, які пред`являються до педагогічного працівника. Однак, вказані свідки не були безпосередніми очевидцями ситуації, яка відбувалася на уроці спеціальних дисциплін 14.02.2017 у групі № 19 першого курсу. Крім того, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за неетичну поведінку та вчинення психологічного тиску відносно учениці ОСОБА_3 , а не за послідуючу поведінку викладача ОСОБА_1 . Також, дані свідки не опитувалися під час проведення службового розслідування (у висновку службового розслідування відсутні пояснення), а отже їх пояснення не були враховані у висновку службового розслідування. Твердження апелянта про невідповідність висновку суду про порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення, а саме, що відповідач у визначений ст. 149 КЗпП України триденний строк під розпис не оголосив позивачу про стягнення заслуговують на увагу, так як в матеріалах справи наявний акт від 28.03.2017 про відмову ОСОБА_1 в ознайомленні з наказом №43 від 27.03.2017. Також колегія суддів погоджується і з твердженнями апелянта про безпідставне призначення судом судово-психологічної експертизи, оскільки питання стягнення моральної шкоди не було предметом позовних вимог. Однак, згадані твердження не впливають на правильність ухваленого за результатами розгляду справи рішення, тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою. Керуючись ст.ст. 367, 375, 379, 382-384, 389 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Гніванський професійний ліцей імені двічі героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського» залишити без задоволення. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 квітня 2020 року. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук Т.М. Шемета