Постанова 4813 № 500/2825/18

Номер провадження: 22-ц/813/3605/20 Номер справи місцевого суду: 500/2825/18 Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.02.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Чепрас А.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 відповідач - ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Ізмаїльська міська рада Одеської області розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2019 року у складі судді Грубіян Л.І., в с т а н о в и в: У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Ізмаїльська міська рада Одеської області, про усунення перешкод у відведені земельної ділянки у власність та визнання погодженою межу земельної ділянки з суміжними землекористувачами. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2019 року провадження з цієї справи зупинено до розгляду цивільної справи №500/7963/18, (провадження №2/500/3560/18), яка знаходиться в провадженні судді Грубіян Л.І. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Ізмаїльська міська рада Одеської області, про виділ частки в окремий об`єкт нерухомості та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Ізмаїльська міська рада Одеської області про виділ частки в окремий об`єкт нерухомості та визнання права власності. Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд її скасувати, цивільну справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд скарги просить провести за його відсутністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не обґрунтував, яким саме чином на вирішення спору про усунення перешкод у відведені земельної ділянки у власність та визнання погодженою межу земельної ділянки з суміжними землекористувачами, за адресою: АДРЕСА_1 , впливає чи вплине в подальшому судове рішення у цивільній справі №500/7963/18 про виділ частки будинку в окремий об`єкт нерухомості та припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_2 . 03.07.2019 відповідачи надали суду відзив на скаргу, в якому просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України в редакції 2004 року, що кореспондується зі ст. 251 чинного ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з неможливості її розгляду до вирішення іншої цивільної справи. Однак, зазначивши іншу цивільну справу, до вирішення якої зупиняється провадження у цій справі, суд не вказав в чому полягає неможливість її розгляду, зокрема, які в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції, у відповідності статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. УхвалуІзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 03.03.2020. Головуючий: Судді: