Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3282/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3282/19 Суддя першої інстанції: О.А. Рідзель ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т., при секретарі - Кузик О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення коштів, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення коштів, в якому просив: - стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час за період із 01.03.2016 року по 15.02.2019 року на користь позивача у сумі 10395 грн. 84 коп.; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області заборгованість по індексації грошового забезпечення за період із 01.06.2016 року по 31.10.2017 року на користь позивача у сумі 3377 грн. 17 коп. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області протиправно, всупереч нормам чинного законодавства, не виплачено заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час (відповідно до копій розстановок нарядів), та протиправно не проведено індексацію грошового забезпечення за період із 01.06.2016 року по 31.10.2017 року, адже остання передбачена нормами Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Черкаській області в період з 07.11.2015 року по 15.02.2019 року на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Позивач в період з 01.03.2016 року по 15.02.2019 року включно відпрацював 96 нічних зміни, що підтверджується копіями розстановок нарядів (а.с. 52-149). Згідно розрахункових листів з листопада 2015 року по лютий 2019 року (а.с. 28-35) позивачу за вказаний період доплату за службу в нічний час здійснено за: квітень 2016 року; грудень 2016 року; січень 2017 року, лютий 2017 року. Крім того згідно вищезазначених розрахункових листів встановлено, що позивачу за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення. 28.09.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити йому доплату за службу в нічний час за період із 07.11.2015 року по 15.02.2019 року в сумі 10395 грн. 84 коп. та виплату заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 року по 30.10.2017 року в сумі 3376 грн. 04 коп. 01.11.2019 року відповідач листом №21/Б-1 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати йому заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 року по 30.10.2017 року в сумі 3375 грн. 17 коп., оскільки індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включення поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення за зазначеною постаново. Також відповідач вказав про відсутність підстав для нарахування та виплати доплати за службу в нічний час, оскільки відсутні первинні документи, що могли б слугувати підставою для проведення такої виплати. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч. 1-2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 988 визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Відповідно до ст. 94 Закону 580-VIII та Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських був затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 (далі - Порядок №260). Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Відповідно до матеріалів справи позивачем, за період з 01.03.2016 року по 15.02.2019 року включно, відпрацьовано 96 змін із виконанням службових обов`язків у нічний час. Однак, як свідчать матеріали справи позивач у період: із 13.06.2016 року по 14.06.2016 року; із 14.06.2016 року по 15.06.2016 року; із 15.06.2016 року по 16.06.2016 року; із 16.06.2016 року по 17.06.2016 року; із 17.06.2016 року по 18.06.2016 року; із 18.06.2016 року по 19.06.2016 року; із 19.06.2016 року по 20.06.2016 року; із 20.06.2016 року по 21.06.2016 року; із 21.06.2016 року по 22.06.2016 року; із 25.06.2016 року по 26.06.2016 року; із 26.06.2016 року по 27.06.2016 року; із 27.06.2016 року по 28.06.2016 року залучався до виконання службових обов`язків із 16 год. 00 хв. по 00 год. 00 хв., а тому за вказані зміни позивач має право на доплату за службу в нічний час в силу п. 11 Розділу ІІ Порядку №260 по дві години, всього 24 год. (Розрахунок 12х2). При цьому, відповідно до розрахункових листів позивача, останньому здійснено нарахування та виплату доплати за службу у нічний час за квітень 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року за 84 год. Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач, за період з 23.06.2017 року по 19.03.2019 року включно, відпрацював 612 години в нічний час (84 нічних зміни х 8 год) + 24 - 84), а тому, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу доплату за службу в нічний час у сумі 3304 грн. 80 коп. Розрахунок: 2470 (посадовий оклад позивача) / 160 (тривалість робочого часу на місяць при 40-годинному робочому тижні) х 35% (доплата за службу в нічний час) = 5 грн. 25 коп. (доплата за кожну годину нічної зміни). 5 грн. 40 коп. (доплата на кожну годину нічної зміни) х 612 (кількість годин нічних змін) = 3304 грн. 80 коп. Варто наголосити, що відповідач, в апеляційній скарзі, не заперечує проти правильності обрахунку доплати за роботу в нічний час, єдиною підставою для скасування рішення суду в цій частині та відмови у задоволенні позову, відповідач зазначає про не надходження графіків нарядів та довідок обліку несення поліцейським служби в нічний час, проте такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджений факт несення позивачем служби в нічний час, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Інших доводів в апеляційній скарзі відповідачем не зазначено. Щодо позовних вимог про необхідність індексації грошового забезпечення, варто зазначити наступне. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ). Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі Порядок № 1078; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, а тому посилання відповідача на збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання не заслуговують на увагу. Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015 р.). Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: «виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік». Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів. При цьому, суд враховує, що статтею 18 Закону України від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р. зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення). З наданих відповідачем копій розрахункових листів позивача суд встановив, що індексація грошового забезпечення за період 01.06.2016 року до 30.10.2017 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. Відповідно до інформації Держстату України саме у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка, а приріст індексу інфляції червні-листопаді 2016 року становив 3,5; грудні 2016 року-лютому 2017 року - 7,70; березні-травні 2017 року - 11,80; червні-серпні 2017 року - 16; вересні-жовтні 2017 - 19,60. Місяцем, з якого починається виплата індексації, є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації. Отже, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 2718 грн. 85 коп. (по 50,75 грн. (червень-листопад 2016 року) + по 123,20 грн. (грудень 2016 - лютий 2017 року) + по 188,80 грн. (березень, квітень 2017 року) + 198,71 грн. (травень 2017 року) + по 269,44 грн. (червень-серпень 2017 року) + по 330,06 грн. (вересень-жовтень 2017 року) (50,75 грн. х 6 + 123,2 грн. х 3 + 188,8 грн. х 2 + 198,71 грн. + 269,44 грн. х 3 + 330,06 грн. х 2 = 2718,85 грн.). Посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Інших доводів, що б спростовували доводи позивача, вказували на порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Л.Т.Черпіцька Повний текст виготовлено 03 березня 2020 року.