Постанова 4854 № 521/4961/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2020 р. м. Одеса Справа № 521/4961/19 Категорія:109010000 Головуючий в 1 інстанції: Леонова О.С. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Градовського Ю.М. Ступакової І. Г. при секретарі Рощіній К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И Л А : У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УДАБК Одеської міської ради, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову № 181/19 від 14.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою її визнано винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваної постанови стало невиконання позивачем вимог припису УДАБК за № 553/18 від 18.09.18 року, а саме - не отримання права на виконання будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 та не приведення об`єкту до попереднього стану відповідно до договору купівлі-продажу № 1403 від 14.12.2017 року та технічного паспорту станом на 13.08.2003 року, чим порушено підпункт "а" пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 2 пункту 11 Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю". Позивач вважає, що в її діях відсутні порушення містобудівного законодавства, що встановлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року по справі № 521/17233/18, а тому припис УДАБК за № 553/18 від 18.09.2018 року не підлягав виконанню та мав бути відкликаний. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову виконуючого обов`язків начальника УДАБК Одеської міської ради Авдєєва О.Р. по справі про адміністративне правопорушення №181/19 від 14.03.2019 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням УДАБК Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не виконано вимоги припису УДАБК № 553/18 від 18.09.2018 року, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 188-42 КУпАП. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 1403 від 14.12.2017 року, належить квартира АДРЕСА_1 . За результатом перевірки дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_2 , посадовою особою УДАБК Одеської міської ради складено акт № 000636 від 28.02.2019 року, за висновками якого встановлено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису Управління № 553/18 від 18.09.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт в квартирі та не приведено об`єкт до попереднього стану відповідно до договору купівлі-продажу № 1403 від 14.12.2017 року та технічного паспорту станом на 13.08.2003 року, чим порушено підпункт "а" пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 2 пункту 11 Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю". За невиконання вимог припису, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 188-42 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.02.2019 року. Постановою № 181/19 від 14.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень. Судом також встановлено, припис, за невиконання якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності видано за результатом позапланового заходу, про що 18.09.2018 року складено акт № 001143. Зазначеним актом встановлено, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням, чим порушила пункт 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", що є порушенням частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Також, в той же день відносно ОСОБА_1 було складено два протоколи про адміністративне правопорушення - за порушення останньою вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 частини другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 2 пункту 5 та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року, відповідальність за які передбачена частиною п`ятою статті 96 КУпАП, та за порушення пункту 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", що, в свою чергу, є порушенням вимог частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", відповідальність за які передбачена частини першої статті 96 КУпАП. 02 жовтня 2018 року заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 УДАБК Одеської міської ради Якименко Р.К. було винесено постанови по справі про адміністративні правопорушення № 661/18 та № 662/18, якими ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого частинами першою та п`ятою статті 96 КУпАП та накладено на неї адміністративні стягнення у вигляді штрафу. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2018 року по справі №521/17233/18, яке набрало законної сили згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, вищезазначені постанови № 661/18 та № 662/18 від 02.10.2018 року по справі про адміністративне правопорушення визнано протиправними та скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Вважаючи, що в її діях відсутні порушення містобудівного законодавства ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що припис на підставі якого винесено постанову не підлягає виконанню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що матеріали справи свідчать про те, що УДАБК Одеської міської ради не довела суду наявність в діях позивача інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Надаючи правову оцінку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Частиною першою статті 188-42 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зі змісту статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42). Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. У постанові по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року № 181/19 зазначено, що під час проведення перевірки 18.09.2018 року було встановлено, що ОСОБА_2 виконала будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 частини другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 2 пунктів 5, 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року. Також ОСОБА_1 виконала реконструкцію квартири шляхом розширення, утеплення та скління балкону чим порушила пункт 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", що є порушенням частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". За результатами даної перевірки, відносно ОСОБА_1 було складено акт перевірки, відповідний протокол про адміністративне правопорушення згідно з частинами 1 та 5 статті 96 КУпАП та видано припис № 553/18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з терміном на усунення виявлених порушень до 18.11.2018 року. Під час виїзду на місце 28.02.2019 року було встановлено, що вимоги припису Управління № 553/18 від 18.09.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 та не приведено об`єкт до попереднього стану відповідно до договору купівлі-продажу № 1403 від 14.12.2017 року та технічного паспорту станом на року, чим порушено підпункт "а" пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункт 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю". Водночас, чинним рішенням Малиновського районного суду від 12 листопада 2018 року по справі № 521/17233/18 за позовом ОСОБА_1 до УДАБК Одеської міської ради встановлено, що твердження УДАБК про те, що ОСОБА_1 виконала реконструкцію квартири АДРЕСА_3 , шляхом розширення, утеплення та скління балкону та на те, що вона виконала будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Аналіз наведеного припису свідчить, що однією з цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. Відповідно до пункту 72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99): "Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції (995_004), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів." Коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду (справи Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України"). Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виявлених 18.09.2018 року при проведенні перевірки, у останній був відсутній обов`язок виконувати виданий припис, що виключає притягнення її до адміністративної відповідальності за вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, а відтак доводи апелянта являються помилковими. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку колегії суддів, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: Ю.М.Градовський Суддя: І. Г. Ступакова