LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС317/1245/18

від 13.01.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Вікторія Валеріївна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залиши…

Ухвала 13 січня 2020 року м. Київ справа № 317/1245/18 провадження № 61-106ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Вікторія Валеріївна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 24 грудня 2019 року подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», підписана адвокатом Коломоєць В. В., на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року, повний текст якої складено 29 листопада 2019 року. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно із змістом акта від 2 січня 2020 року № 1839 під час розкриття конверта, отриманого поштою, було виявлено відсутність додатка до касаційної скарги - платіжного доручення від 13 грудня 2019 року № 2904. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616 700 грн). Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз тексту оскаржуваного судового рішення, оприлюдненого у Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що позивач, звертаючись з позовом, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, належить сума боргу за кредитним договором № СМ-БМЕ200\403\2008 від 12 вересня 2008 року у розмірі 7 617 978,50 грн. Отже, сума, яка підлягала сплаті при поданні цієї позовної заяви до суду першої інстанції, становить 114 269,68 грн (1,5% від ціни позову). Судовий збір за подання до суду касаційної скарги у цій справі становить 228 539,36 грн (200% від суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Тому Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за подання касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 228 539,36 грн (114 269,68х200%), про що надати відповідний документ або документ, що підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал відповідного документа. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Вікторія Валеріївна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»