Постанова КЦС ВС № 585/214/15-ц

Постанова Іменем України 26 лютого 2020 року м. Київ справа № 585/214/15-ц провадження № 61-43617св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство «Банк Форум», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Карго пром», представники позивача: Самохін Андрій Миколайович, Матійко Дмитро Валентинович , Щабельська Людмила Володимирівна , відповідач-1 - ОСОБА_3 , представник відповідача-1 - ОСОБА_5, відповідач-2 - ОСОБА_4 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області у складі судді Євлах О. О. від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області у складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Собини О. І., Ткачук С. С. від 07 серпня 2018 року, ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0291/08/17-N, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 000 дол. США, який зобов`язався повернути до 19 лютого 2030 року зі сплатою 12,5% річних. Цього ж дня на забезпечення виконання вказаного договору між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 . Також, 20 лютого 2008 року на забезпечення виконання вказаного кредитного договору між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов`язалася солідарно з ОСОБА_3 відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання за указаним кредитним договором. У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідачі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконували, чим порушили умови кредитного договору. У зв'язку із чим виникла заборгованість, яка з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог станом на 23 червня 2015 року становить 13 092,60 дол. США, із яких: сума боргу за кредитом - 10 736,42 дол. США, відсотки за користування кредитом - 1559,07 дол. США, пеня за невиконання зобов'язань - 797,11 дол. США, а також штраф 5000 грн, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2008 року № 0291/08/17-N станом на 23 червня 2015 року в сумі 13 092,60 дол. США, яка складається із суми боргу за кредитом - 10 736,42 дол. США, відсотків за користування кредитом - 1559,07 дол. США, пені за невиконання зобов'язань - 797,11 дол. США та штраф 5000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник ОСОБА_3 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, а оскільки відповідно до закону та умов договору поруки поручитель ОСОБА_4 зобов`язалася нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником кредитних зобов`язань, суд стягнув солідарно з відповідачів на користь банку кредитну заборгованість. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою апеляційного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року залишено без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Узагальнені доводи вимог касаційної скарги ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що факти порушення позичальником виконання умов кредитного договору не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки останній добросовісно виконував умови кредитного договору, сплачуючи платежі відповідно до графіку погашення заборгованості на узгоджені умовами кредитного договору реквізити. У зв`язку із введенням з 16 червня 2014 року у ПАТ «Банк Форум» процедури ліквідації позичальник не мав змоги сплачувати платежі на узгоджені умовами кредитного договору реквізити, оскільки вони були заблоковані, а про наявність новий реквізитів позичальник не був повідомлений. На неодноразові звернення до банку із відповідною заявою про повідомлення позичальника про нові реквізити задля сплати кредитних платежів, банк не реагував. Тобто банк відмовився прийняти від позичальника належне виконання умов кредитного договору. Крім того, висновком судової економічно-бухгалтерської експертизи встановлено відсутність порушення позичальником умов пункту 3.3.7. кредитного договору, що виключає нарахування штрафу, процентів та пені. Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 585/214/15-ц з Роменського міськрайонного суду Сумської області. Зупинено виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року до закінчення касаційного провадження. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Карго пром» (далі - ТОВ «Карго пром») про залучення його як правонаступника ПАТ «Банк Форум» задоволено. Залучено ТОВ «Карго пром» до участі в указаній справі як правонаступника ПАТ «Банк Форум». Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від від 11 лютого 2020 року справу № 585/214/15-ц призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд установив, що 20 лютого 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого був ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0291/08/17-N, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 000 дол. США, який зобов`язався повернути до 19 лютого 2030 року зі сплатою 12,5% річних. Сторони кредитного договору обумовили щомісячне повернення кредиту в сумі не менше 56,82 дол. США (пункт 2.3 кредитного договору), а проценти за користування кредитними коштами позичальник мав сплачувати до 20-го числа щомісяця (пункт 2.7. кредитного договору). Згідно з пунктом 4.1. договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову оплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється із суми неповернутого платежу та/або несплачених процентів. У пункті 4.4. кредитного договору передбачено, що за кожен випадок невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 3.3 (крім пункту 3.3.2 стосовно повернення суми більшої, ніж щомісячний платіж) договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000 грн. 20 лютого 2008 року на забезпечення виконання вказаного договору між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 . 20 лютого 2008 року на забезпечення виконання вказаного кредитного договору між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов`язалася солідарно з ОСОБА_3 відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання за указаним кредитним договором. 16 вересня 2010 року між банком та ОСОБА_3 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № 0291/08/17-N від 20 лютого 2008 року, яким були змінені рахунки для нарахування процентів за користування кредитними коштами, зазначені реквізити рахунків для сплати кредиту та процентів, а також вказано, що кредит був наданий для придбання вказаної вище квартири, яку позичальник передав в іпотеку банку. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 23 червня 2015 року становить 13 092,60 дол. США, з яких: сума боргу за кредитом - 10 736,42 дол. США, відсотки за користування кредитом - 1559,07 дол. США, пеня за невиконання зобов'язань - 797,11 дол. США, а також 5 000 грн штрафу, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь. Відповідно до постанови Правління НБУ № 355 від 13 червня 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум», а також рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16 червня 2014 року з 16 червня 2014 року розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум». 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пені припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Підпунктом 3.2.2. кредитного договору від 20 лютого 2008 року № 0291/08/17-N передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань. Установлено, що 03 жовтня 2014 року ПАТ «Банк Форум» на дві поштові адреси позичальника ОСОБА_3 направило вимоги про дострокове виконання зобов`язань з погашення кредитної заборгованості, які позичальник отримав 11 та 14 жовтня 2014 року. Зокрема, у вимозі банк вказав, що станом на 30 вересня 2014 року позичальник маєзаборгованість, яка становить: 10 736,42 дол. США кредитного боргу; 459,31 дол. США боргу за простроченими процентами; 108,11 дол. США боргу за строковими процентами; 80,56 дол. США пеня. Таку заборгованість позичальник мав сплатити протягом семи календарних днів за вказаними у листі-вимозі реквізитами на певні рахунки, а також на рахунки запропонованих позивачем інших банків-кореспондентів. Відтак, відповідно до підпункту 3.2.2. кредитного договору кредитором було достроково змінено строк виконання основного зобов'язання, кінцевий строк виконання якого настав 03 жовтня 2014 року. У той же час, із наданого позивачем розрахунку вбачається, що кредитна заборгованість з урахуванням процентів за користування кредитом та пені розрахована станом на 23 червня 2015 року, тоді як строк виконання основного зобов'язання настав 03 жовтня 2014 року. Оскільки зі спливом строку, на який був наданий кредит, припинилося право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом та пені, то після 03 жовтня 2014 року позивач не міг нараховувати такі платежі. Проте, суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованим наданий банком розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом та пені, який включав період після спливу настання дострокового строку повернення кредиту (з 04 жовтня 2014 року по червень 2015 року). З урахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій про солідарне стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом у сумі 987,92 дол. США та пені в сумі 363,65 США, нарахованих за період з 04 жовтня 2014 року по червень 2015 року, є помилковими та не ґрунтуються на вимогах закону. Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, щодо відмови кредитора прийняти від позичальника належне виконання умов кредитного договору є неспроможними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, а тому оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині солідарного стягнення з відповідачів відсотків за користування кредитом у сумі 987,92 дол. США та пені в сумі 363,65 дол. США, нарахованих за період з 04 жовтня 2014 року по червень 2015 року, підлягають скасуванню з прийняттям у цій частині нової постанови про відмову в позові. Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в іншій частині вирішення позову, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду у цій частині щодо їх оцінки. Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії). Ураховуючи, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року було зупинено виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів 10 736,42 дол. США боргу за кредитом, 571,15 дол. США відсотків за користування кредитом, 433,46 дол. США пені за невиконання зобов'язань та 5000 грн штрафу підлягає поновленню. Керуючись статтями 409, 410, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Карго пром», відсотків за користування кредитом у сумі 987,92 дол. США та пені в сумі 363,65 дол. США, нарахованих за період з 04 жовтня 2014 року по червень 2015 року, скасувати. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Карго пром», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 987,92 дол. США та пені в сумі 363,65 дол. США, нарахованих за період з 04 жовтня 2014 року по червень 2015 року, відмовити. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 серпня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Карго пром», 10 736,42 дол. США боргу за кредитом, 571,15 дол. США відсотків за користування кредитом, 433,46 дол. США пені за невиконання зобов'язань та 5000 грн штрафу залишити без змін. Поновити виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Карго пром», 10 736,42 дол. США боргу за кредитом, 571,15 дол. США відсотків за користування кредитом, 433,46 дол. США пені за невиконання зобов'язань та 5000 грн штрафу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун