Ухвала КАС ВС № 522/7192/18

УХВАЛА 02 березня 2020 року Київ справа №522/7192/18 адміністративне провадження №К/9901/4028/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М. перевіривши касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №522/7192/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови УСТАНОВИВ: В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 березня 2018 року; - визнати протиправною та скасувати постанову №206/18 по справі про адміністративне правопорушення, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 13 квітня 2018 року, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративних порушень, відповідальність за які передбачена частиною першою та частиною восьмою ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 950,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, позов задоволено. 07 лютого 2020 року відповідач направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №522/7192/18. Перевіривши матеріали касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав. Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №206/18 по справі про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачені частиною першою та частиною восьмою ст. 96 КУпАП, колегія суддів зазначає, що за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) остання відноситься до категорії справ про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Частиною третьою ст. 272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Відповідно до пункту першого частини першої ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи те, що рішення суду апеляційної інстанції в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за правилами пункту першого частини першої ст. 333 КАС України, у цій частині вимог слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 05 червня 2019 року у справі №521/16055/18, від 04 вересня 2019 року у справі №465/3543/18 та від 28 січня 2020 року у справі №420/2202/19. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 березня 2018 року, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій частині також слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 20 частини першої ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Пунктом 10 частини шостої ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини четвертої ст. 12 КАС України до таких спорів належать спори: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". За правилами пункту другого частини п`ятої ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що в даному випадку судові рішення в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування припису, які ухвалені у справі №522/7192/18, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. 248, 272, 286, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №522/7192/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.В. Желєзний Судді І.В. Саприкіна С.М. Чиркін