Постанова 4857 № 140/2686/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2686/19 пров. № 857/13988/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М., за участю секретаря судового засідання Джули В. М.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в справі №140/2686/19 (головуючий суддя Димарчук Т. М., м. Луцьк, повний текст рішення складено 12 листопада 2019 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813 на суму 920 080,59 грн. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що в даному випадку мала місце виключно помилкова оплата зі сторони ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" за тимчасовими вантажно-митними деклараціями на суму 265 989,32 Євро та відповідно відбулась подвійна оплата того самого товару (пального) по контракту №77 від 01.11.2017. Помилкова оплата в сумі 265 989,32 Євро була повернута підприємству 05.12.2018 року, що підтверджується SWIFT повідомленням від 05.12.2018, що не заперечується контролюючим органом. Крім того, звертає увагу на те, що Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР втратив чинність у зв`язку із набранням чинності 07.02.2019 року прийнятого 21.06.2018 Закону України Про валюту і валютні операції №2473-VIII. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.04.2019 форми "С "№0004114813. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що валютна виручка у сумі 265 989,32 Євро, повернута на валютний рахунок позивача невчасно - 05.12.2018, чим порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 № 410, в результаті чого за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на підставі статті 4 вказаного Закону позивачу нарахована пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості неодержання товарів в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості у розмірі 920 080,59 грн. Також, зазначає, що правовідносини охоплені перевіркою, тривали в період чинності Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно. Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні. Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просила таку задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Встановлено, що між ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" (покупець) та нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 01.11.2017 №77 (а.с.17-20). Відповідно до якого фірма Marshell Oil LLP (Великобританія) (продавець) зобов`язувався поставити на користь ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" нафтопродукти: бензин, паливо дизельне та інші нафтопродукти. Розрахунки по контракту передбачені в доларах США та Євро. ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту від 01.11.2017 №77 сформовано та направлено в електронному вигляді до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України вантажно-митні декларації від 31.01.2018 №903030/2018/002424 на суму 61 192,45 євро, №903030/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро, №903030/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на суму 265 989,31 Євро, у графі 1 яких було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) (а.с.26-31). 01.02.2018 до АКБ Індустріалбанк надійшов реєстр з вищевказаними ВМД від 31.01.2018 (як основними). Виявивши допущену помилку у вищевказаних ВМД, а саме внесення в графу 1 ВМД (тип декларації) ІМ 40 ДЕ (основна) замість ІМ 40 ТФ (тимчасова по формулі), підприємство звернулось до митного органу. 05.02.2018 посадовою особою митного органу були оформлені аркуші коригування до ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 та внесені зміни в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ), які автоматично вносяться до загальної бази даних ДФС та електронного реєстру (а.с.32-34). 22.02.2018 ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" були оформлені додаткові (основні) ВМД (графа 1 тип декларації ІМ 40 ДТ), а саме: №903030/2018/004138 на суму 53 347,87 Євро; №903030/2018/004137 на суму 88 721,45 Євро; №903030/2018/004139 на суму 89 821,41 Євро, на загальну суму 231 890,73 Євро, замість раніше поданих тимчасових модифікованих (а.с.35-41). Реєстр додаткових (основних) ВМД від 22.02.2018 №903030/2018/004138, №903030/2018/004137, №903030/2018/004139 був направлений в банк. 21.03.2018 та 22.03.2018 АКБ Індустріалбанк на підставі платіжних доручень в іноземній валюті від 20.03.2018 №21 на суму 995 000,00 Євро та від 21.03.2018 №23 на суму 300 000,00 Євро було стягнуто (проведено) подвійну оплату як по ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 на суму 265 989,31 Євро так і по ВМД від 22.02.2018 №903030/2018/004138; №903030/2018/004137; №903030/2018/004139 на суму 231 890,73 Євро. АКБ Індустріалбанк повідомив Офіс Великих платників податків ДФС про порушення ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності. На підставі цього повідомлення, Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС в період з 03.04.2019 по 08.04.2019 проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) по контракту від 01.11.2017 №77 за період з 01.10.2018 по 05.12.2018. За результатами перевірки податковим органом складено акт від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851 (а.с.9-15) встановлено, що ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту №77 від 01.11.2017, укладеного з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія), 21.03.2018 та 22.03.2018 була здійснена оплата товару по митних деклараціях від 31.01.2018, а саме: №903030000/2018/002424 на суму 61 192,45 Євро, №903030000/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро та №903030000/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на загальну суму 265 989,31 Євро. 05.02.2018 товариство здійснило коригування до вищевказаних митних деклараціях від 31.01.2018, внаслідок чого на заміну вищевказаних митних декларацій були оформлені нові від 22.02.2018, а саме №903030000/2018/004138 на суму 53 347,87 Євро; №903030000/2018/004137 на суму 88 721,45 Євро; №903030000/2018/004139 на суму 89 821,41 Євро, всього на загальну суму 231 890,73 Євро. Всі вищевказані операції були оплачені позивачем повторно в АКБ Індустріалбанк, внаслідок чого відбулася подвійна оплата декларацій. Станом на 30.09.2018 на балансі ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" по розрахунках з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) по контракту від 01.11.2017 №77 рахується дебіторська заборгованість в сумі 265 989,32 Євро, граничний термін погашення якої 30.10.2018. Згідно наданих документів до позапланової документальної виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851, а саме: картки рахунку 632 по нерезиденту фірмі Marshell Oil LLP, оборотно-сальдової відомості по рахунку 632, SWIFT повідомленням від 05.12.2018, перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість в сумі 265 989,32 Євро, граничний термін погашення якої 30.10.2018, погасилася шляхом повернення валютної виручки нерезидентом на валютний рахунок ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" 05.12.2018 в сумі 265 989,32 Євро. Контролюючим органом зроблено висновок, що валютна виручка, що була повернута нерезидентом на валютний рахунок позивача 05.12.2018 в сумі 265 989,32 Євро, повернулась невчасно, чим порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 №

410. На підставі акту перевірки від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851, Офісом великих платників податків ДФС 23.04.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004114813, яким до позивача застосовано суму штрафу (фінансових) санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 920 080,59 грн (а.с.8). Не погоджуючись з прийнятим Офісом великих платників податків ДФС податковим повідомленням-рішенням №0004114813 від 23.04.2019 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування. Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що на момент виявлення невчасно повернутої виручки в сумі 265989, 32 Євро нерезидентом на валютний рахунок ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" таке діяння не вважалося порушенням у зв`язку із втратою чинності Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті і, відповідно, вказане діяння не вважалося порушенням на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813, а відтак позивач не може нести за нього відповідальність. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 №410 (чинним на момент здійснення зовнішньоекономічної операції) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. Відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Відповідно до пункту 2 постанови КМУ та Національного банку України Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями від 12.12.1998 №1968 у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та органи державної податкової служби. Порядок інформування встановлюється Національним банком разом з Державною податковою адміністрацією. Згідно з п. 1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ відь 24.03.1999 №136 (чинною на момент здійснення зовнішньоекономічної операції) імпорт - купівля українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків. Пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 №450 (далі Положення № 450) передбачено, що декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли: точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД можуть бути встановлені після проведення їх дослідження; у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо; відомості про кількісні характеристики товарів можуть бути встановлені після навантаження товарів на транспортний засіб або вивантаження товару з транспортного засобу; ціна товарів визначається за формулою. Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов`язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Відповідно до п. 33 Положення № 450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. Відповідно до п. 37 вказаного Положення після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком

4. Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Пунктом 32 Положення №450 визначено, якщо митне оформлення товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тимчасової митної декларації, періодичної митної декларації, додаткової декларації), не пізніше наступного робочого дня після її оформлення така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка її оформила, Держмитслужбою надсилається ДПС. Матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту від 01.11.2017 №77 було сформовано та направлено в електронному вигляді до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України вантажно-митні декларації від 31.01.2018 №903030/2018/002424 на суму 61 192,45 євро, №903030/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро, №903030/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на суму 265 989,31 Євро, у графі 1 яких було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) (а.с.26-31). Через виявлену 01.02.2018 ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" допущену технічну помилку у вищевказаних ВМД, а саме: в графі 1 ВМД (тип декларації) було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) замість ІМ 40 ТФ (тимчасова по формулі), 05.02.2018 посадовою особою митниці за заявою товариства були оформлені аркуші коригування до ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 та внесені зміни в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ). Такі аркуші коригування були засвідчені електронним цифровим підписом посадової особи митного органу та внесені до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України, а також передані спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення № 450 (а.с.32-34). Відтак, податковий орган під час нарахування штрафних санкцій за порушення позивачем розрахунків у сфері ЗЕД за ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 був обізнаний, про їх коригування на тимчасові і про те, що оплата в сумі 265 989,31 Євро на підставі вказаних митних декларацій була помилковою, тобто проведена у подвійному розмірі, оскільки відповідно до вищенаведених норм інформація про внесення коригувань до цих ВМД від 31.01.2018, а саме: внесення змін в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ) не пізніше наступного дня після проведення коригування посадової особи митного органу, яка її оформила, Держмитслужбою надсилається до ДПС. Крім цього, даний факт не заперечується податковим органом та підтверджується актом перевірки від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851. Поряд з цим, Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР втратив чинність 07.02.2019. Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється. Таким чином, положення ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, вказаної як підстава для застосування штрафної санкції в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, не діяли ні на момент проведення перевірки (з 03.04.2019 по 08.04.2019), ні на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019. Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Податкові органи (узагальнююча податкова консультація №592) та ВАСУ (інформаційний лист від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11) роз`яснювали правила застосування вищевказаної норми. Узагальнюючою податковою консультацією з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норму ПКУ, затвердженою наказом ДФС України від 06.07.2012 р. № 592 передбачено, що оцінка правомірності поведінки платника здійснюється на підставі норм законодавства, що діяло на момент здійснення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, належні до застосування за вчинені порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, що діють на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень. Для застосування санкцій до платника важливо, щоб одночасно дотримувалися всі вищеназвані умови: вчинене діяння (бездіяльність) платника вважалося порушенням як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР); за вчинене порушення має бути передбачена відповідальність як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР) Таким чином, враховуючи те, що на момент виявлення невчасно повернутої виручки в сумі 265989, 32 Євро нерезидентом на валютний рахунок ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" таке діяння не вважалося порушенням у зв`язку із втратою чинності Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті і, відповідно, вказане діяння не вважалося порушенням на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неможливість позивача нести за нього відповідальність. Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813 є протиправним, а відтак підлягає безумовному скасуванню. Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в справі №140/2686/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 03 березня 2020 року.