Постанова 4854 № 540/1584/19
від 03.03.2020 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2020 р. Категорія 111030300м.ОдесаСправа № 540/1584/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. час і місце ухвалення: 13:45, м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, мотивуючи його тим, що ним не було порушено термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за липень, вересень, жовтень, грудень 2017р. травень - вересень 2018р. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.06.2019 р. № 0124505112 від 20.06.2019 р., за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" зобов`язано сплатити штраф на загальну суму 64141,76 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.06.2019 р. № 0124515112, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" зобов`язано сплатити штраф на загальну суму 18168,61 грн. Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що контролюючий орган при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв виключно в межах норм діючого законодавства. Товариством з обмеженою відповідальністю "Колосс" було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що відповідач неправомірно зарахував оплати ПДВ у 2017 році на погашення скасованої недоїмки, що призвело до штучної несвоєчасної оплати задекларованих зобов`язань з ПДВ у 2017-2018рр. Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з`явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що 15 травня 2019 року старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Мацуєвим Сергієм Михайловичем проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати податку на додану вартість платником ТОВ «Колосс» в серпні 2017 року - грудні 2018 року. За результатами перевірки складений акт №1414/21-22-51-12-01/37125766 від 15.05.2019 року (далі - акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Колосс» термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зазначено, що при затримці сплати суми грошового зобов`язання протягом граничних строків передбачена відповідальність пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі висновків даного акту, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.06.2019 року: - № 0124515112, яким до позивача застосовано штраф у сумі 18168,61 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (штраф в розмірі 10%); - № 0124505112, яким до позивача застосовано штраф у сумі 64141,76 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (штраф в розмірі 20%). Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з відповідним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача порушень сплати задекларованого зобов`язання із ПДВ за перевірений період. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами стосується своєчасності сплати зобов`язання із ПДВ, самостійно задекларованого позивачем у деклараціях за липень, вересень, жовтень, грудень 2017р. травень - вересень 2018р. Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було надало суду першої інстанції роздруківки із інтегрованих карток щодо нарахування та сплати ПДВ ТОВ «Колосс» за кодами класифікації доходів бюджету 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг), 14011001 (ПДВ сільгосппідприємств за операціями із зерновими та технічними культурами), 14010160 (позабюджетний спец рахунок для обліку ПДВ, який залишався в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг) та СЕА ПДВ щодо ТОВ «Колосс». Із аналізу даних документів слідує, що ТОВ «Колосс» 18.01.2017 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства), відповідно до якої задекларовано сплати до державного бюджету - 182673 грн., на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування - 32236 грн. Відповідно до інтегрованої картки платника з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами (14011001), 30.01.2017 нараховано ПДВ по зазначеній декларації в сумі 182673 грн., відповідно виникла недоїмка на суму 90792,50 грн. В подальшому з 11.07.2017 сплачено кошти з рахунку в системі електронного адміністрування в сумі 1500 грн., та 27.07.2017 сплачено до системи електронного адміністрування ПДВ 125000 грн., відповідно зараховано з системи електронного адміністрування ПДВ до сплати 89292,50 грн. по інтегрованій картці платника з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами (14011001). На електронному рахунку ПДВ позивача залишилось коштів 35707,50 грн., та з урахуванням поповнення рахунку від 28.07.2017 на суму 75000 грн., від 31.07.2017 на суму 17300 грн., від 01.08.2017 на суму 145100 грн., від 02.08.2017 на суму 129500, від 03.08.2017 на суму 37500 грн., тобто загальна сума на електронному рахунку склала 440107,50 грн. Відповідно до інтегрованої картки платника з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100, 29.08.2017 зараховано кошти з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 440107,50 грн., 30.08.2017 нараховане ПДВ по декларації з податку на додану вартість на суму 589539 грн., з урахуванням переплати виникла недоїмка на суму 149431,50 грн., погашено недоїмку 13.09.2017 на суму 8000 грн., 18.09.2017 на суму 26650 грн., 19.09.2017 на суму 28900 грн., 21.09.2017 на суму 33000 грн., 25.09.2017 на суму 30500 грн., 26.09.2017 сплачено до системи електронного адміністрування ПДВ 33550 грн., відповідно зараховано з системи електронного адміністрування ПДВ до сплати 22381,50 грн. по інтегрованій картці платника з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 1401010. Судом першої інстанції було встановлено, що часткове перерахування коштів позивача із рахунку системи електронного адміністрування ПДВ на оплату податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами (14011001) за декларацією за грудень 2016р. стало причиною виникнення недоїмки у сумі 90792,50 грн. У подальшому наявність саме цієї недоїмки та її поступове погашення шляхом зарахування коштів на поточну сплату ПДВ в порядку черговості стало причиною нарахування штрафних санкцій спірними ППР. Щодо наявності даної недоїмки суд зазначає наступне. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2017р. по справі № 821/430/17 задоволенні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області: визнані протиправними та скасовані податкова вимога від 02.02.2017 року № 173-17 щодо сплати ТОВ "Колосс" узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 90792,50 грн. і рішення від 02.02.2017 року № 27 про опис майна ТОВ "Колосс" у податкову заставу. Рішення суду набрало законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. Із змісту рішення суду слідує, що спірна податкова вимога виписана у зв`язку із наступним: «…TOB "Колосс" подав до контролюючого органу у січні 2017 року податкову декларацію з податок на додану вартість від 18.01.2017 року № 9266774719, якою самостійно визначив суму грошових зобов`язань за грудень 2016 року, що повинні були сплачуватись до державного бюджету у сумі 182673,00 грн. з терміном сплати цих зобов`язань 30.01.2017 року. Але у позивача відповідно до даних ІКП була наявна переплата ПДВ у сумі 91880,50 грн., відповідно зарахування грошових зобов`язань згідно декларації за грудень 2016 була здійснена частково. В результаті чого станом на 31.01.2017 року в ІКП позивача з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами обліковується податковий борг у сумі 90792,50 грн. (182673,00 грн.(сума задекларованих зобов`язань за грудень 2016 року) - 91880,50 грн. (переплата ПДВ). У зв`язку із наявністю податкового боргу, TOB "Колосс" була направлена податкова вимога від 02.02.2017 року №173-17, згідно якої зазначено, що станом на 01.02.2017 року у підприємства обліковується податковий борг по податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами на загальну суму 90792,50 грн…». Тобто судом встановлено, що сума недоїмки з податку на додану вартість у розмірі 90792,50 грн., зазначена у податковій вимозі від 02.02.2017 року № 173-17 є недоїмкою позивача із податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами (14011001) за декларацією за грудень 2016р., наявність якої та її поступове погашення шляхом зарахування коштів на поточну сплату ПДВ в порядку черговості стало причиною нарахування штрафних санкцій спірними ППР у даній справі. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Судом у рішенні від 15.06.2017р. по справі № 821/430/17 встановлено: «… відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків із ПДВ у TOB "Колосс" станом на 31.12.2015 року обліковувалась переплата із ПДВ 1025690,07 грн. (код бюджету 75). Проте дана сума у зв`язку із зміною коду бюджету 30 не була перенесена як переплата до ІКП із ПДВ позивача у 2016 році. Із наданих відповідачем актів звірок слідує, що станом на 31.12.2015 року на рахунку позивача (код бюджету 75) зазначена переплата у розмірі 1025690,07 грн. Станом на 31.12.2016 року переплата у розмірі 1515747,57 грн. та станом на 01.02.2017 року - у розмірі 1483511,57 грн. Цей факт визнаний сторонами та підтверджений податковим органом відповідними витягами із ІКП із ПДВ у TOB "Колосс" за 2015 та 2016 роки. Оскільки сума переплати ПДВ 1025690,07 грн. із 01.01.2016 року не брала участь у розрахунках, відповідно вона не була взята до уваги податковим органом під час обчислення податкового боргу із ПДВ позивача за грудень 2016 року. Пояснюючи дану обставину, представник податкового органу зазначив, що причиною стала відсутність законодавчо врегульованої процедури перенесення до ІКП із ПДВ позивача у 2016 році суми переплати ПДВ 1025690,07 грн. за 2015 рік. … Оскільки сторони погодились, що відображення переплати із ПДВ у сумі 1025690,07 грн. в ІКП позивача погашає наявність заборгованості у сумі 90792,50 грн., суд вважає відсутніми підстави для надіслання позивачу спірної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу…». Із наведеного слідує, що суд дійшов висновку про відсутність у TOB "Колосс" заборгованості у сумі 90792,50 грн. по податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами за декларацією за грудень 2016 року. Дана обставина в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доведенню та є встановленою. Разом із тим відповідно до витягу із АІС «Податковий блок» щодо податкових вимог "Колосс" (т. 2 а.с. 9) податкова вимога від 02.02.2017 року № 173-17 щодо сплати ТОВ "Колосс" узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 90792,50 грн. відкликана податковим органом у зв`язку із її погашенням 30.08.2017р. Тобто до набрання законної сили рішенням у справі № 821/430/17 (ухвала ОААС від 18.10.2017р.) податковий орган зарахував у рахунок погашення податкового боргу TOB "Колосс" з податку на додану вартість 90792,50 грн. платежі, сплачені позивачем в рахунок погашення сум інших зобов`язань із ПДВ. Зазначена обставина стала причиною нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ за перевірений період та прийняття спірних ППР. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про недоїмку в сумі 90792,50 грн. на погашення якої він зараховував всі наступні платежі з ПДВ позивача, через що й утворилась несвоєчасна сплата задекларованих зобов`язань та відбулось нарахування штрафних санкцій, які останнім оскаржені, і зазначає про рішення суду, відповідно до якого податкова вимога з цією недоїмкою скасована, однак не пов`язує їх між собою. Разом з тим, під час розгляду справи було встановлено, що недоїмка в сумі 90792,50 грн., скасована рішенням суду, була погашена оплатами ТОВ «Колосе» раніше, аніж відбувся апеляційний розгляд справи та рішення щодо її скасування набрало законної сили. Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про неможливість зарахувати суму переплати, яка обліковувалась в ІКП по коду 14010160 (спец, рахунок) станом на 31.01.2017р. у сумі 1483511,57грн. в рахунок погашення поточної заборгованості із ПДВ, що відображається на інших інтегрованих картках, оскільки щодо даного питання вже є висновки судів, що набрали законної сили у справах № 821/430/17, № 821/1914/17. Зокрема у постанові ОААС від 27.06.2018р. по справі № 821/1914/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання не чинними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити певні дії суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків: «…Податковим кодексом визначається, що сільськогосподарські підприємства суб`єкти спеціального режиму оподаткування ведуть окремий податковий облік операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва; із зерновими та технічними культурами; з продукцією тваринництва, та повинні сплачувати податок на додану вартість до відповідно бюджету - Державного бюджету України, що позивачем і було зроблено. Таким чином, вказані види операцій згідно вимог діючого законодавства є різновидами платежу "податок на додану вартість" та повинні сплачуватись як один платіж за всіма видами окремих операцій. Відповідно, передбачене зарахування надмірно сплаченої суми по податку на додану вартість в рахунок сплати сум боргу по спеціальному рахунку, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст.209 ПК України. Таке зарахування можливе без наявності заяви позивача…». Також у постанові ОААС від 18.10.2017р. по справі № 821/430/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків: «…Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обов`язок податкового органу щодо перенесення залишків коштів позивача із ПДВ (переплата) у сумі 1025690,07 грн. станом на 31.12.2015 року, що відображено у зворотному боці облікової картки платника податку, до його ІКП з ПДВ у 2016 року. Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивач і відповідач погодились, що на рахунку позивача (код бюджету 75) зазначена переплата з ПДВ у сумі 1025690,07 грн., яка погашає наявність заборгованості у сумі 90792,50 грн. Як пояснив представник відповідача, відсутність законодавчо врегульованої процедури перенесення у 2016 році сум переплати з ПДВ до ІКП мала наслідком того, що сума переплати ПДВ не брала участь у розрахунках та не була взята податковим органом до уваги під час обчислення податкового боргу з ПДВ за грудень 2016…». Дані рішення є такими, що набрали законної сили, обставини, встановлені ними, не підлягають доведенню. Факт їх оскарження податковим органом у касаційному порядку не зупинив їх дію, відтак лише у випадку їх скасування, дане рішення може бути переглянуте за ново виявленими обставинами. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року по справі № 540/1584/19, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.