Постанова 4854 № 540/1679/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1679/19 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата і місце ухвалення: 06.12.2019р., м. Херсон Дата виготовлення повного тексту: 10.12.2019р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-4105-50 та зобов`язання відповідача внести коригування до інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення з інтегрованої картки податкового боргу, а саме: боргу зі сплати єдиного внеску (недоїмки), який виник у період 2018-2019 років, в тому числі станом на 30.04.2019р. в загальному розмірі 10125,72 грн. Позов обґрунтовувала тим, що в березні 2018 року ОСОБА_1 подала до контролюючого органу заяву про взяття на облік платника єдиного податку (члена фермерського господарства) за формою №1-ЄВ. Наступного робочого дня з дня взяття на облік податковий орган повинен був надіслати члену фермерського господарства повідомлення про взяття її на облік. Однак, позивач не отримувала від податкового органу жодного офіційного документу про надання їй статусу платника ЄСВ, у зв`язку з чим не володіла інформацією щодо необхідності сплати єдиного внеску. Договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 не укладала. Також, позивач посилалася на те, що на підставі розпорядження Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області №143п від 10.09.2018р. вона прийнята на посаду інспектора, фахівця із соціальної роботи Григорівської сільської ради. Роботодавцем здійснювалися перерахування із її заробітної плати ЄСВ. У зв`язку з цим, позивач вважає, що нарахування до сплати ЄСВ спірною вимогою від 11 травня 2019 року №Ф-4105-50 свідчить про подвійність відповідних нарахувань. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано частково протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-4105-05 на суму 7371,54 грн. Зобов`язано Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі внести коригування до інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 7371,54 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення від 06.12.2019р., з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що з аналізу положень статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» слідує, що ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску як член фермерського господарства, а законодавець не пов`язує дату виникнення у позивача обов`язків як платника ЄСВ із датою взяття її на облік. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI). Відповідно до ст.1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 1 статті 4 Закону №№ 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника. Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України №2464-VI). Предметом спору у даній справі є правомірність прийнятої Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-4105-50, якою позивачу нараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 10125,72 грн. До вимоги увійшли: - розрахункова сума єдиного внеску за 2, 3 та 4 квартали 2018 року в розмірі 7371,54 грн.; - розрахункова сума єдиного внеску за 1 квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та скасовуючи спірну вимогу відповідача на суму 7371,54 грн., виходив з того, що податковим органом не правомірно нараховано позивачу до сплати єдиний внесок за 2, 3 та 4 квартали 2018 року, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2019р. у справі № 504/495/19, яке набрало законної сили, визнано необґрунтованим нарахування ОСОБА_1 до сплати ЄСВ за 2018 рік у зв`язку з тим, що контролюючим органом не вчинено визначеного законодавством комплексу дій, що передують винесенню вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме: внесення позивача до відповідного реєстру страхувальників та/або застрахованих осіб; вручення позивачу повідомлення про взяття його на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162; визначення бази нарахування ЄСВ та суму ЄСВ до сплати за кожний місяць; надання позивачу можливості скористатись своїми правами для виконання своїх обов`язків, закріплених в Законі № 2464-VI. На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, тобто в частині обґрунтованості та законності нарахування спірною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-4105-50 ОСОБА_1 єдиного внеску за 2, 3 та 4 квартали 2018 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність вимоги відповідача у відповідній частині та її скасування виходячи з наступного. Як вбачається щ матеріалів справи, 30 березня 2018 року ОСОБА_1 подала до податкового органу заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ як члена фермерського господарства. 11 червня 2018 року ОСОБА_1 подала до відповідача запит на отримання витягу з реєстру страхувальників форми № 1-ЗРС. Відповідач не відреагував ні на заяву позивача від 03 квітня 2018 року, а ні на запит від 11 червня 2018 року. Натомість, 07 листопада 2018 року стосовно позивача Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4105-50 на суму 4914,36 грн., а 04 лютого 2019 року стосовно позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4105-50 на суму 7371,54 грн. Зазначеними вимогами ОСОБА_1 нараховано до сплати ЄСВ, в тому числі за 2, 3 та 4 квартали 2018 року. Не погоджуючись з правомірністю вказаних вимог про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому порядку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2019р. у справі № 504/495/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019р., позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано вимоги від 07.11.2018р. №Ф-4105-50 та від 04.02.2019р. №Ф-4105-50. При прийнятті судового рішення по справі №504/495/19 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ за 2, 3 та 4 квартали 2018 року стала наслідком не протиправної бездіяльності позивача, а є результатом бездіяльності відповідача, яким не внесено позивача до реєстру страхувальників та/або застрахованих осіб та не вручено позивачу повідомлення про взяття її на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014р. №1162. Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беріть участь ті самі особи, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Оскільки судовим рішенням у справі №504/495/19, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність нарахування Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до сплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за 2, 3 та 4 квартали 2018 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-4105-50 на суму 7371,54 грн., нараховану за цей же період. Доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 06.12.2019р. колегія суддів не вбачає. Так як ОСОБА_1 не оскаржила рішення суду першої інстанції від 06.12.2019р. в частині вимог, в задоволенні яких їй відмовлено (щодо правильності нарахування їй до сплати ЄСВ за І квартал 2019 року на суму 2754,18 грн.), тому колегія суддів, на підставі ст.195 КАС України, не переглядає правильність рішення суду першої інстанцій в цій частині. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук