Постанова 4854 № 540/952/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/952/20 Головуючий в І інстанції: Ковбій О.В. Дата та місце ухвалення рішення: 21.01.2021 р. м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Стас Л.В. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки), - В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: визнати протиправними та скасувати податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф1846-25 від 18.02.2020 року та № Ф1846-25 від 17.11.2020 року. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1846-25 від 18.02.2020 року. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1846-25 від 17.11.2020 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1166 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Згідно матеріалів справи, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виставлено позивачу вимогу від 18.02.2020 року № 1846-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31.01.2020 року у сумі 55149,63 грн. за період з січня 2014 року по січень 2020 року. Також, 17.11.2020 року відповідачем ОСОБА_1 виставлена вимога № 1846-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31.10.2020 року у сумі 61444,93 грн. за період з січня 2014 року по жовтень 2020 року. Не погоджуючись із вказаними вимогами, позивач звернулась до суду з даним позовом. Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність нарахування позивачу єдиного внеску згідно вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф 1846-25 від 18.02.2020 року та № Ф 1846-25 від 17.11.2020 року, а тому, оскаржувані вимоги є протиправними та підлягають скасуванню, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню у повному обсязі. Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного. Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.11.2019 року відповідачем було сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 1846-25 у сумі 52395,45 грн. за період з січня 2014 року по грудень 2019 року. Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Згідно матеріалів справи, позивач оскаржила вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 року № Ф 1846-25 в судовому порядку. Тобто, позивачем розпочато процедуру узгодження шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в судовому порядку. Однак, до закінчення процедури узгодження, відповідачем було виставлено позивачу повторну вимогу від 18.02.2020 року № 1846-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31.01.2020 року у сумі 55149,63 грн., яка включає в себе недоїмку за вимогою від 05.11.2019 року № Ф 1846-25, що оскаржена в судовому порядку, та нарахований єдиний внесок за січень 2020 року. При цьому, позивач також оскаржила вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2020 року № 1846-25 в судовому порядку. Більш того, у даній справі встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 540/2822/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 року № Ф 1846-25. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Проте, незважаючи на оскарження позивачем в судовому порядку вимог №№ 1846-25 від 05.11.2019 року та від 18.02.2020 року, всупереч судовому рішенню у справі № 540/2822/19, що набрало законної сили, відповідачем втретє виставлено позивачу вимогу № 1846-25 від 17.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31.10.2020 року у сумі 61444,93 грн., яка включає в себе недоїмку за вимогою від 05.11.2019 року № Ф 1846-25, що скасована наведеним рішенням суду, недоїмку за вимогою від 18.02.2020 року № 1846-25, що також оскаржена в судовому порядку, та додаткову недоїмку за лютий-жовтень 2020 року. За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані вимоги №№ Ф 1846-25 від 18.02.2020 року та від 17.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини щодо протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 05.11.2019 року № Ф 1846-25 та відповідно питання щодо дій відповідача по нарахуванню єдиного внеску за період, що охоплений вказаною вимогою, не підлягають доказуванню у даній справі та не є предметом розгляду даної справи, що помилково не враховано судом першої інстанції при вирішенні справи, а тому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині. Також, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, з огляду на викладене. За встановлених у справі обставин, що оскаржувані вимоги №№ Ф 1846-25 від 18.02.2020 року та від 17.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску включають в себе одні і ті ж суми єдиного внеску, що підлягали сплаті за цими вимогами, вбачається, що загальна ціна позову у даній справі складає 61444,93 грн. За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у редакції станом на момент подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно вимог ч. 1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня. З огляду на викладене, при подачі позовної заяви позивачем повинен бути доданий документ про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Однак, позивачем у даній справі сплачений судовий збір у сумі 1166 грн. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких обставин, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у сумі 840,80 грн., а у сумі 325,20 грн. підлягає поверненню позивачу. Що стосується клопотання апелянта про повернення сплаченої суми судового збору 487,20 грн., колегія суддів зазначає наступне. Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у редакції станом на момент подання апеляційної скарги, визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладене, при подачі апеляційної скарги апелянтом повинен бути доданий документ про сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн. Апелянтом сплачений судовий збір у сумі 1749 грн., а тому, на підставі наведених вимог ч. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена апелянтом сума судового збору 487,20 грн. підлягає поверненню останньому. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки судом першої інстанції вірно вирішено заявлений позов по суті його вимог, проте, з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року змінити, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначити мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції. Абзац четвертий резолютивної частини рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року викласти в наступній редакції: «Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.». Доповнити резолютивну частину рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року абзацом наступного змісту: «Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 325 (триста двадцять п`ять) гривень 20 коп., яка сплачена згідно квитанції від 18.12.2020 року № ПН980». В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року залишити без змін. Повернути Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп., яка сплачена згідно платіжного доручення № 156 від 24.02.2021 року у справі № 540/952/20. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 02.06.2021 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька