Постанова 4851 № 520/7749/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 р.Справа № 520/7749/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: П`янової Я.В. , Зеленського В.В. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., м. Харків, повний текст складено 06.12.19 по справі № 520/7749/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/7749/19, в якій просив суд ухвалити судове рішення про встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 № 520/7749/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 р. за визначеною Законом і Конституційним Судом України формулою розрахунку "виходячи з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року у розмірі 20865 грн (4173*5)"; ухвалити в порядку, встановленому для подання заяв про встановлення судового контролю, судове рішення та визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність, вчинені суб`єктом владних повноважень відповідачем, на виконання рішення суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382, 383 КАС України відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення судового контролю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції не врахував той факт, що орган Пенсійного фонду здійснює перерахунок пенсії на виконання рішення суду згідно постанови Кабінету Міністрів України у співвідношенні до відсотку втрати працездатності. Тобто, всупереч Закону застосовується підзаконний акт, який не має вищої юридичної сили, в порушення принципу "зворотньої дії закону в часі". Стверджує, що норма частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-рп(11)/2019, не містить визначення розрахунку пенсії у співвідношенні до відсотку втрати працездатності, а чітко визначено обчислення "виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року". Тобто Закон чітко визначив гарантований розмір пенсійної виплати особам, що втратили здоров`я та стали інвалідами під час виконання військового обов`язку, що встановлено та доведено судовим рішенням. Водночас, органом Пенсійного фонду України не здійснено перерахунок пенсії у відповідності до прямої норми Закону, а проведено виплату згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 № 649, внаслідок чого наявні підстави для встановлення судового контролю за належним виконанням судового рішення. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року по справі № 520/7749/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року обчисленої, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-ХІІ, з 25 квітня 2019 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1- рп (ІІ) 2019. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 10.10.2019. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 12.11.2019 відкрито виконавче провадження № 60549991 з виконання виконавчого листа по справі № 520/7749/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом. У зв`язку з тим, що, на думку позивача, відповідач не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019, оскільки при проведенні перерахунку за рішенням суду відповідачем не застосовано формулу перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, тобто у розмірі 20865 грн. (4173х5), ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.. Приймаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 382, 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду, а також відсутності законних підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 09.09.2019 у вказаній справі. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України). З огляду на зазначені положення КАС України вбачається, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до положень ст. 382 КАС України є диспозитивним правом суду при ухвалені рішення по суті позовних вимог. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 по справі № 674/25/17 (провадження №К/9901/32253/18). Також, в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 06.05.2019 по справі №826/9960/15 зазначено, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду. Зазначені рішення Верховного Суду, Великої палати Верховного Суду в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 не було зобов`язано відповідача подати звіт про виконання зазначеного судового рішення, тобто суд, користуючись диспозитивним правом, не знайшов підстав для встановлення судового контролю. Колегія суддів вважає, що на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю підстави для встановлення обов`язку надати звіт про виконання судового рішення також відсутні. При цьому як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання вказаного вище рішення, але заборгованість за період з 25.04.2019 по день набрання рішенням законної сили не виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, що слугувало підставою для винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника (а.с. 100). Також позивач не погоджується з розміром щомісячної пенсії після здійснення її перерахунку на виконання судового рішення. В даному випадку спір фактично виник між учасниками справи з приводу механізму проведення перерахунку пенсії в частині застосування формули для обчислення пенсії, що не було предметом позовних вимог та вказаному питанню не надавалася правова оцінка під час розгляду спору судом першої інстанції. У відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. В свою чергу, чинним законодавством не передбачено, що суд може приймати рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення чи визнати протиправними дії, вчинені на виконання судового рішення, щодо вимог, які не були предметом розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/7749/19 від 09.09.2019 надавалася правова оцінка правомірності відмови органу Пенсійного фонду в перерахунку пенсії позивачу як особі, яка під час проходження військових зборів брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стала особою з інвалідністю, тобто досліджувалося в цілому право позивача на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не вирішувалося питання того із застосуванням якого механізму та за якою формулою необхідно проводити перерахунок пенсії. Після проведення перерахунку пенсії між позивачем та відповідачем виник спір щодо тлумачення норми ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в аспекті застосування з кореспондуючою нормою п. 9.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 (зі змінами згідно постанови КМУ від 26.06.2019 № 543), що не було предметом судового розгляду у справі № 520/7749/19. Водночас заявник просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 520/7749/19 від 09.09.2019 шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, зокрема, за визначеною Законом і Конституційним Судом України за формулою розрахунку, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн. (4173х5). Проте, позивачем не заявлялася позовна вимоги про проведення йому перерахунку пенсії за формулою розрахунку, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн. (4173х5), відповідач не висловлював свою правову позицію щодо питання проведення перерахунку пенсії за таким алгоритмом, відповідно ця позовна вимога не була предметом судового розгляду та рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/7749/19 від 09.09.2019 не містить висновків зобов`язального характеру про перерахунок пенсії за формулою наведеною позивачем у заяві про встановлення судового контролю. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 520/7749/19 відповідно до ст. 382, 383 КАС України, у зв`язку з чим погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні такої заяви. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до ч. 2 ст. 328, п. 25 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала щодо питань судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Питання про розподіл судових витрат не вирішується з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 по справі № 520/7749/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Я.В. П`янова В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 03.03.2020.