Постанова 4850 № 200/12001/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 року справа №200/12001/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченко І.В. за участю секретаря судового засідання Кобець О.А., за участю сторін по справі: позивач: не з`явився відповідач: Помалюк І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя Череповський Є.В.) від 20 грудня 2019 року (повне рішення складено 20 грудня 2019 року у м.Слов`янськ) у справі №200/12001/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.07.2019 року №Ю-121-00, зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-121-00 від 05.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки); зобов`язано здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованої за період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Рішенням Донецького окружного адміністративного від 20 грудня 2019 року позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу від 05 липня 2019 року №Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 30 червня 2019 року на загальну суму 144081,52 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованої за період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності законних підстав для задоволення позовної заяви про зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника. На думку позивача, недоїмкою з ЄСВ може вважатись лише несвоєчасно нарахована та/або сплачена сума єдиного внеску. Оскільки, на нього тимчасово не розповсюджуються вимоги Закону №2464-VI щодо своєчасності сплати єдиного внеску, то в період проведення АТО не може існувати недоїмки з ЄСВ. Суми єдиного внеску, несплачені платником в період його тимчасового звільнення від виконання своїх обов`язків з вищезазначених причин не можуть мати статусу недоїмки, а повинні розумітись та обліковуватись як відстрочені зобов`язання. Відображення органом доходів і зборів в ІКП з ЄСВ має для позивача негативні правові наслідки, оскільки є підставою для формування органом доходів і зборів протиправним вимог про сплату недоїмки, які є виконавчими документами, пред`явлення яких до примусового виконання може обумовити арешт та стягнення коштів позивача, арешт майна тощо. Позивач зазначив, що його думка підтверджується правовою позицією Верховного суду України, викладена в постанові від 26.02.2019 року у справі №805/4374/15-а. Позивач, у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, знаходиться на обліку як платник єдиного соціального внеску в Приморській ДПІ (приморський р-н) Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області. Відповідачем відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» була винесена вимога № Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) від 05 липня 2019р.,у якій зазначено, що станом на 30 червня 2019 року, загальна сума заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску становить 144081,52 грн., у т.ч. недоїмка 143911,52 грн., штрафи 170,00 грн. Судом першої інстанції визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 05 липня 2019 року № Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 30 червня 2019 року на загальну суму 144081,52 грн. Відповідачем апеляційна скарга не подавалась, а тому суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача. Позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованої за період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. З облікової картки платника податків вбачається, що станом на 30 червня 2019 року за позивачем рахується заборгованість (недоїмка) з єдиного внеску на загальну суму 144081,52грн.. Скасовуючи вимогу № Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) від 05 липня 2019р., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приписи положень пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ не скасовують обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 21 серпня 2019 року (справа № 360/137/19), від 25 жовтня 2019 року (справа №805/432/17-а) та Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18. Абзацом 4 пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI передбачено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача щодо списання спірної суми недоїмки. Відтак, на думку колегії суддів, стверджувати про протиправність дій податкового органу щодо не внесення зміни до інтегрованої картки платника податків, а саме виключення з ІПК нарахованих сум з єдиного соціального внеску, не має підстав. Відповідно до вимог п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ органи доходів і зборів зобов`язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру. Згідно п. 61.1 ст. 61, пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року N 422, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (далі Порядок №422), згідно п.1 якого цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). За приписами п. 2 розділу І, п.п.1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку № 422, ІКП - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР. Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті. Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/"Анульовано"). У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні. У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться. Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень. Тобто, за приписами наведеної норми відображенню в інформаційній системі підлягають результати судового оскарження рішень щодо єдиного внеску. За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці, на думку колегії суддів, є взагалі передчасними. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованої за період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Посилання позивача на постанову Верховного суду від 26.02.2019 року №805/4374/15-а, колегією суддів не прийнято до уваги оскільки в ній викладена правова позиція стосовно механізму ведення обліку сплати податків, встановленого Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом №765 від 05.12.13 Міністерством доходів і зборів України , який втратив чинність. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» на рішення Донецького окружного адміністративного від 20 грудня 2019 року у справі №200/12001/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного від 20 грудня 2019 року у справі №200/12001/19-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 березня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 березня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 03 березня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко