Постанова 4850 № 200/4612/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року справа №200/4612/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Геращенка І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (повне судове рішення складено 28 липня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/4612/20-а (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, УСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган) про визнання протиправною та скасування вимоги від 7 лютого 2019 року № Ф-45300-49 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18 276,72 грн., про визнання протиправною та скасування вимоги від 11 травня 2019 року № Ф-45300-49 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 21 030,90 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що винесення вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску здійснено відповідачем без передбачених чинним законодавством підстав, оскільки позивача звільнено від обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Крім того, позивач вказала, що про існування спірних вимог дізналася лише після відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позовні вимоги задоволені. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VІ) визначає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, так на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість податковим органом було сформовано спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від згідно вимог чинного законодавства. Відповідач зауважив, що згідно п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, звільняються від виконання своїх обов`язків, передбачених частиною 2 ст. 6 цього Закону, проте підставою такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Крім того вказав, що антитерористична операція на території України закінчена. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивачка до апеляційного суду не прибула, письмовою заявою просила розглянути справу за своєї відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Мар`їнському управлінні, Мар`їнська ДПІ, станом на 31 січня 2019 року мала заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 18 276,72 грн. 07 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45300-49 станом на 31 січня 2019 року в сумі 18 276,72 грн., у т.ч. недоїмка 18 276,72 грн., штрафи 0 грн., пеня 0 грн. Станом на 30 квітня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску збільшилася, та складала 21 030,90 грн. 11 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45300-49 станом на 30 квітня 2019 року в сумі 21 030,90 грн., у т.ч. недоїмка 21 030,90 грн., штрафи 0 грн., пеня 0 грн. 02 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Мар`їнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснено виклик ОСОБА_2 щодо сплати боргу за вимогою № Ф-45330-49 У від 11 травня 2019 року. Оскільки Головне управління ДФС у Донецькій області знаходиться в стані припинення, ураховуючи Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р про здійснення функцій і повноважень Держаної податкової служби, позивач, не погодившись з діями щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, звернувся до суду з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області. Отже, спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо формування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску. Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон № 2464-VI, пунктом 3 частини 1 статті 7 якого встановлено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Отже, у розумінні Закону № 2464-VІ позивач, як фізична особа- підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, є платником єдиного внеску. Згідно пункту 1 та пункту 12 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VІ). Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Виходячи зі змісту викладеного, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, у разі не нарахування у строки, встановлені Законом № 2464-VI, сум єдиного внеску орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки. Так, на виконання вищевказаних норм закону відповідачем сформовано спірні вимоги. Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає: «що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу». З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2017 року у справі № 805/2492/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України). Крім того, слід зазначити, що оскільки абзац перший статті 1 Закону № 1669-VII змістує: «Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України». Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669-VII в цій частині не змінений і не скасований. Місто Курахове, на території якого знаходиться Мар`їнська ДПІ та м. Маріуполь, на території якого знаходиться Головне управління ДПС у Донецькій області входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратив чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного внеску, тобто по травень 2019 року, позивачка знаходилася на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція. Також спірні вимоги сформована відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивачки обов`язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачці спірних вимог на момент їх складання, тобто станом на 07 лютого 2019 року та 11 травня 2019 року. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України). Посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції колегією суддів не приймається. Так, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (додається, для службового користування). Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об`єднаних сил. Операцію Об`єднаних сил на даний час не припинено. За статтею 1 Закону № 1669-VII визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України». Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України», на даний час не приймався. Посилання відповідача на розміщене на офіційному сайті Президента України повідомлення про завершення АТО, суд не приймає та вважає помилковим, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають. Слід зазначити, що Законом України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», пункт 9-4 «Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI виключено з 13 лютого 2020 року, проте спірні правовідносини мали місце до внесення відповідних змін. Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року в справі № 200/4612/20-а залишити без змін. Повне судове рішення 06 жовтня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко І. В. Геращенко Е. Г. Казначеєв