Постанова 4811 № 457/356/16-ц
від 24.02.2020 ·Справа № 457/356/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І. Провадження № 22-ц/811/3735/19 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія:60 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Крайник Н. П. суддів: Шеремети Н.О., Цяцяка Р. П. при секретарі: Цап П. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко Анжела Дмитрівна про усунення від права на спадкування за законом та визнання права на спадкування всього спадкового майна, - в с т а н о в и в: 23.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення її від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та визнання права на спадкування всього спадкового майна. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала з ним за адресою АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 21/50 ідеальної частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських будівель та земельної ділянки, на якій вони розташовані. За заявою його рідної сестри - відповідачки ОСОБА_1 , 07 грудня 2015 року приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А.Д. було заведено спадкову справу після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 01 лютого 2016 року ним також подано заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Він проживав разом з матір`ю до дня її смерті однією сім`єю, за кошти своєї сім`ї та за кошти, отримані в кредит у Кредитній спілці «Бойківщина» замінив у будинку вікна, вхідні та внутрішні двері, провів зовнішній ремонт будинку, спільно з мамою облаштовав кухню, ванну кімнату, туалет. До 17 липня 2001 року його матір ОСОБА_3 була власником цілого будинку. 17 липня 2001 року матір подарувала 29/50 ідеальних частин житлового будинку відповідачці ОСОБА_1 , залишивши за собою 21/50 ідеальних частин будинку. У червні 2015 року у матері виявлено онкологічне захворювання, у зв`язку з чим вона постійно потребувала піклування та моральної підтримки. Під час хвороби спадкодавця відповідачка часто їздила до дочки до Львова , а він доглядав хвору матір, опікувався нею, купував ліки. При житті мама хотіла подарувати йому належну їй частину будинку, оформивши на нього договір дарування, однак не змогла цього зробити, тому що всі документи на будинок та Державний акт на землю був у сестри. І покійна мати, і він неодноразово просили відповідачку надати їм документи на землю та будинок, однак такі не були надані, що унеможливило укладення мамою договору дарування в його користь. Упродовж хвороби мати зазнавала і душевних страждань у зв`язку з поведінкою відповідачки. Після смерті матері, без його згоди відповідачка забрала всі материні вироби з дорогоцінних металів, прискладані нею гроші на поховання, обідній стіл, телевізор, тюнер. Вона першою у грудні 2015 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, вимагає, щоб він віддав їй велику кімнату, де фактично проживає його сім`я, кухню, ванну, туалет, всі проведені ним комунікації. Таким чином, така ставить його у невигідне становище, намагаючись збільшити розмір своєї частки. Вважає, що відповідачку ОСОБА_1 , спадкоємця першої черги, слід усунути від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та визнати за ним право на спадкування на все спадкове майно. Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Усунуто ОСОБА_1 , спадкоємця першої черги за законом від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_2 , спадкоємцем першої черги за законом, право на спадкування всього спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551 грн.20 коп. та 275 грн 60 коп. судових витрат за заяву про забезпечення позову. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням усіх обставин справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 76, 77, 78, 79, 89 ЦПК України, оскільки задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 за відсутності належних доказів на підтвердження його позовних вимог. Крім того, суд не взяв до уваги подані нею докази, зокрема, фіскальні чеки та рахунки, які підтверджують понесення нею витрат, пов`язаних з організацією та проведенням поховання матері. Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що спадкодавець ОСОБА_3 до дня смерті не могла самостійно пересуватися та потребувала постійної сторонньої допомоги через свій безпорадний стан. Такий висновок суду суперечить зібраним у справі доказам та правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 17.10.2018 року у справі № 200/21452/15-ц, та в постанові Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі № 752/12158/14-ц, відповідно до яких безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування, безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах. Вважає, що доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім з огляду на те, що відповідач - спадкоємець першої черги, заперечує право позивача на спадщину. Зазначає, що в історії хвороби матері та інших медичних документах відсутні записи, з яких можна зробити висновок про безпорадний стан спадкодавця до дня її смерті. Зазначає, що до предмета доказування у даній категорії справ віднесено безпорадний стан спадкодавця, потреба в отриманні допомоги, винний характер ухилення від надання допомоги з боку спадкоємця. При цьому наявність хвороб на час смерті, їх тривалий характер, давність набуття не свідчать про безпорадний стан за життя чи на час смерті. Зазначає, що причинию смерті ОСОБА_3 стала ішемічна хвороба серця, а не онкологічне захворювання, перебіг якого може спричинити безпорадний стан. Вважає, що жодних доказів на підтвердження того, що відповідач ухилялася від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, перебування спадкодавця у безпорадному стані, а також потреби спадкодавця в допомозі саме відповідачки позивачем не надано. Просить рішення суду в скасувати та ухвалити нову постановиту, якою у задоволенні позову відмовити. У засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили саргу зпдоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти скарги заперечили, просили у задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів. Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За змістом частини п`ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця у безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по справі № 766/810/17, провадження № 61-37615св18 (ЄДРСРУ № 80783119), від 11 лютого 2019 року по справі № 756/11676/16-ц, провадження № 61-34600св18 (ЄДРСРУ № 79806136) та ін. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін спору - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 /арк. справи 4, Т. 1/. Згідно довідки про причину смерті № 103 від 19 вересня 2015 року, причиною смерті ОСОБА_3 , яка померла у віці 77 років зазначено ішемічну хворобу серця /арк. справи 54, Т. 1/. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, із запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області щодо реєстрації смерті ОСОБА_3 зверталася відповідач ОСОБА_1 /арк. справи 55, Т. 1/. 07 грудня 2015 року ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А.Д. заяву про прийняття спадщини /арк. справи 80, Т. 1/, на підставі якої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було заведено спадкову справу № 9/2015, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі /арк. справи 87, Т. 1/. 01 лютого 2016 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 /арк. справи 88, Т. 1/. Відповідно до довідки № 2024 від 15 березня 2015 року, виданої ТОВ «ТКО «Комфорт - Сервіс», ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , склад сім`ї: дружина - ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_3 (до дня смерті була зареєстрована за цією адресою) /арк. справи 12, Т. 1/. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , районний суд виходив з того, що допитані в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 показали, що померла ОСОБА_3 мала намір подарувати належну їй на праві власності частку в будинку своєму синові ОСОБА_2 , однак, через відсутність правовстановлюючих документів, які відмовилася надавати відповідач, договір дарування не міг бути нотаріально посвідчений. Свідок ОСОБА_14 , яка була сімейним лікарем ОСОБА_3 підтвердила, що в липні 2015 року такій було встановлено діагноз - мієлоплазний синдром (онкозахворювання). ОСОБА_3 усвідомлювала, що вона є важко хворою, у вересні 2015 року стан ОСОБА_3 погіршився, від госпіталізації родичі відмовилися, згодом її госпіталізували самостійно. Коли вона приходила до ОСОБА_3 , то здебільшого спілкувалася з сином та невісткою. У поліклініку приводив син. Дочку вона бачила тричі, зокрема, після виписки з псхоневродиспансеру та при виписці довідки про смерть. Померла ОСОБА_3 завжди була забезпечена ліками. З наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані, оскільки була особою похилого віку, часто хворіла, останні роки не могла сама себе обслуговувати та потребувала постійної сторонньої допомоги, не могла самостійно пересуватися. Забезпеченням догляду за нею, придбанням ліків та продуктів займався позивач та його дружина. Саме позивач та його дружина здійснювали постійний щоденний догляд за ОСОБА_3 з огляду на наявність у спадкодавця ряду хронічних захворювань, зокрема, гострої анемії, взявши на себе також весь тягар щодо поховання спадкодавця. Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів. Як вбачається з наявних матеріалів справи, у такій відсутні докази того, що до дня смерті спадкодавець ОСОБА_3 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебувала в безпорадному стані, зверталася за допомогою до відповідповідачки про надання такої допомоги, а відповідач, маючи змогу надавати таку допомогу, ухилялася від її надання. Судом також не враховано причину смерті спадкодавця ОСОБА_3 та не надано належної оцінки показам свідка ОСОБА_15 , яка показала, що лікуванням та обстеженням матері останні 10 років займалася донька ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_16 - сестри ОСОБА_3 , яка ствердила, що у померлої з дітьми були нормальні стосунки, а також свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що добудова до будинку АДРЕСА_1 , в якому спадкодавцеві належала на день смерті 21/50 ідеальних частин, була проведена за кошти сім`ї відповідачки. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні докази як безпорадного стану спадкодавця, так і ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцю, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за ним права на спадкування всього спадкового майна. З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 вересня 2019 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко Анжела Дмитрівна про усунення від права на спадкування за законом та визнання права на спадкування всього спадкового майна - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 28.02.2020 року. Головуючий: Крайник Н. П. Судді: Шеремета Н. О. Цяцяк Р. П.