Постанова 4807 № 328/29/20

Дата документу 26.02.2020 Справа № 328/29/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 328/29/20 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/1071/2020 Новікова Н.В. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. За участю секретаря: Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу судді Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2020 року у справі за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури і інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу. Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. У апеляційній скарзі Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд дійшов хибного висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області. Повертаючи позов прокурору без законних підстав, маніпулюючи питаннями наявності підстав для представництва суд знехтував фундаментальними правовими принципами права на судовий захист та справедливий судовий розгляд, внаслідок чого інтереси держави до теперішнього часу не поновлено. Просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Повертаючи позовну заяву прокурору суддя виходив з того, що прокурором у позовній заяві не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Підстави повернення позовної заяви визначені статтею 185 ЦПК України. Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 185 Ц ПК України заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України). Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені, зокрема, статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноважень, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Частинами 3, 4 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Таким чином, цивільна процесуальна дієздатність та повноваження прокурора на подання до суду позову визначені та передбачені Законом України «Про прокуратуру». Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Повертаючи позов, суддя першої інстанції не врахував, що прокурор звернувся до суду з позовом в межах, наданих йому статтею 121 Конституції України, статтею 56 ЦПК України, статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» повноважень в інтересах держави, а не в інтересах, зокрема, Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, яка представляє державу в силу закону, та мотивував підстави такого представництва. З урахуванням обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави, зокрема порушення інтересів держави та неналежне здійснення компетентних органів захисту інтересів держави. Вказана позиція відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19). За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо не наведення прокурором підстав для звернення до суду із цим позовом в інтересах є необґрунтованим, а повернення позовної заяви є передчасним. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити. Ухвалу судді Токмацького районного суду Запорізької області від 10 січня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Дата складання повної постанови 02 березня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко