LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4821707/2950/19

від 28.02.2020 ·

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №33/821/60/20 Справа № 707/2950/19 Головуючий по першій інстанції Суходольський О.М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №399022 від 03.12.2019, ОСОБА_1 03.12.2019 о 17 год. 30 хв. у с.Березняки Черкаського району Черкаської області по вул.Центральній, керував транспортним засобом «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В апеляційній скарзі посилається на те, що він не згідний із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки не перебував в даному стані, однак його пояснення не були враховані працівниками поліції. Йому, як водію, працівниками поліції не було роз`яснено, ні порядок проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, ні його процесуальні права, як особи, яку притягують до відповідальності. Вказує, що свідки не були присутні під час зупинки його транспортного засобу, роз`яснення порядку освідування або пропонування його пройти в закладі охорони здоров`я, тобто не могли своїми підписами засвідчити зазначені факти, а сам протокол про адміністративне правопорушення має суперечності, оскільки згідно пояснень свідків вони були запрошені в якості свідків о 18.30 год, тоді як протокол в описовій частині містить інформацію про факт його відмови від проходження освідування о 17.30 год., тобто твердження про однозначну відмову від проходження дійсного запропонованого огляду не узгоджуються з обставинами події. Одночасно вказує, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини, так як відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків, тоді як у протоколі не зазначено, що водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також те, що водій відмовився від проходження огляду в закладах охорони здоров`я. Крім того, йому не було надано для ознайомлення та підпису протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №399022 від 03.12.2019, та не надано його копію. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, дослідивши відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №399022 від 03.12.2019, складеного інспектором СРПП Черкаського РВП ЧВП ЧВП Бобухом В.Ю., про те, що ОСОБА_1 03.12.2019 о 17 год. 30 хв. у с.Березняки Черкаського району Черкаської області по вул.Центральній, керував транспортним засобом «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - пояснень від 03.12.2019, отриманих від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення і отриманні його копії; - рапорту інспектора СРПП Черкаського РВП ЧВП ГУНП в Черкаській області Бобуха В.Ю. про те, що 03.12.2019 о 17 год. 30 хв. по вул.Центральній у с.Березняки за порушення ПДР України був зупинений транспортний засіб «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці, відсутність реакції зіниць на світло та який відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, в зв`язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обгрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене є безпідставними доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки не перебував в даному стані, однак його пояснення не були враховані працівниками поліції, а йому, як водію, працівниками поліції не було роз`яснено, ні порядок проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, ні його процесуальні права, як особи, яку притягують до відповідальності, оскільки спростовуються вищезазначеними доказами, наявними у матеріалах справи. Крім того, під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом досліджено відеозапис із портативноговідеореєстратора поліцейського, з якого вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду. Доводи апелянта про відсутність свідків під час зупинки його транспортного засобу є неприйнятними, оскільки їх присутність необхідна не безпосередньо при зупинці транспортного засобу, а при фіксуванні, в даному випадку, відмови від проходження вказаного огляду. Також не підлягають до задоволення доводи апелянта про те, що водієві не пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки є такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні положень матеріального та процесуального закону, так як пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають до задоволення, доводи апелянта про те, що йому не було надано для ознайомлення та підпису протокол про адміністративне правопорушення і не надано його копію, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, від надання пояснень та від отримання копії протоколу. Враховуючи наведене, місцевим судом було повно та об`єктивно досліджено наявні у справі докази та винесено законну та обґрунтовану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння. Що стосується накладеного судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, то воно відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню та особі правопорушника і не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»