Постанова 4855 № 640/24495/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24495/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. до Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального Управління юстиції у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєва А.М. з адміністративним позовом до Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального Управління юстиції у м. Києві, в якому просила суд: - визнати протиправними дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Дубаса А.М. щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні № 60414504 в розмірі 5100,00 грн.; - скасувати постанову Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального Управління юстиції у м. Києві від 19 листопада 2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №60414504. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваного рішення про накладення штрафу за невиконання судового рішення, державним виконавцем не було прийнято до уваги, що рішення суду не було виконано з поважних причин, а саме у зв`язку з невірним зазначенням Верховним Судом у резолютивній частині постанови від 17 липня 2019 року у справі № 826/8712/16 прізвища, ім`я, по-батькові позивача (стягувача) на виконання якого було видано виконавчий лист. Разом з цим, позивач звертає увагу суду, що відповідач був повідомлений нею про вказані обставини, а також про те, що рішення у у справі № 826/8712/16 буде виконано одразу після виправлення описки судом касаційної інстанції у прийнятому рішенні. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує зокрема тим, що на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що допущена у судовому рішенні описка не несе жодних правових наслідків по його виконанню та відповідно не є поважною причиною. Крім того, апелянт також вказує про те, що судом першої інстанції не було враховано, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу відповідачем невірно зазначено код ЄДРПОУ юридичної особи ПАТ "Радикал Банк" у той час як божником визначено фізичну особу - ОСОБА_1 . Також позивач звертає увагу суду, що відповідач взагалі не мав законних підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до приписів п.4 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" зазначений виконавчий документ мав бути повернутий стягувачу без прийняття його до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення. Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи. Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи до суду не з`явились та явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили. З огляду на викладене та керуючись приписами ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд даної справи в порядку письмового провадження. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. про зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року у справі №826/8712/16 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на загальну суму 194980,00 грн. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року скасовано, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Однак, постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 826/8712/16 (провадження № К/9901/38848/18) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року залишено в силі. 09 вересня 2019 року на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року було видано виконавчий лист № 826/8712/16. Головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Дубасом Артуром Михайловичем за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 жовтня 2019 року про примусове виконання рішення суду, зареєстрованої у відділі 24 жовтня 2019 року вх. № 33429, 25 жовтня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №60414504 з примусового виконання виконавчого листа № 826/8712/16, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва, про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на загальну суму 194980 грн. У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №60414504 від 25 жовтня 2019 року стягувачем зазначено ОСОБА_1 ; боржником Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк". Крім того, пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60414504 від 25 жовтня 2019 року божнику роз`яснено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Вказана постанова була отримана позивачем 30 жовтня 2019 року, про що останнім вказується у заяві від 12 листопада 2019 року про закриття виконавчого провадження. У встановлений державним виконавцем строк рішення суду боржником виконано не було, водночас 12 листопада 2019 року останнім було направлено до Оболонського РВ ДВС ГТУЮ у м.Києві заяву про закриття провадження. Вказана заява обґрунтована зокрема тим, що оскільки постановою Верховного Суду України від 17 липня 2019 року задоволено касаційну скаргу не ОСОБА_1, а іншої фізичної особи - ОСОБА_4 , ПАТ "Радикал Банк" на даний час позбавлений можливості виконати рішення суду першої інстанції та зможе подати до ФГВФО інформацію щодо ОСОБА_1 після надходження до Банку ухвали Верховного Суду України про виправлення описки в зазначенні ПІП вкладника. Також, у вказаній заяві божник, посилаючись на положення п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" вказував про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження. За наведених обставин та враховуючи, що у межах встановленого у постанові про відкриття виконавчого провадження строку боржником не було виконано судове рішення, головним державним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Дубасом А.М. на підставі ст. 63 та 75 ЗУ "Про виконавче провадження" 19 листопада 2019 року було прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 60414504. Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виправлення описки у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року щодо вірної вказівки особи, касаційну скаргу якої задоволено у справі №826/8712/16, - за своєю суттю не матиме впливу на жоден виконавчий документ, оскільки не потягне за собою необхідності внесення будь-яких виправлень, а ні у виконавчий лист №826/8712/16 від 09 вересня 2019 року, а ні у постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №60414504. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що причини, на які посилається позивач як на підставу, що унеможливила своєчасне виконання рішення суду за виконавчим листом №826/8712/16 від 09 вересня 2019 року, є надуманими, а позовні вимоги - необґрунтованими у зв`язку з чим не підлягають задоволенню. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке. Положеннями ст. 129-1 Конституції України гарантовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання та його виконання забезпечує держава у визначеному законом порядку. Згідно з приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ст. 372 КАС України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. У свою чергу, положення ст. 373 КАС України визначають, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Вимоги до виконавчого документа встановлено ст. 4 ЗУ № 1404-VIII. Так відповідно до приписів вказаної норми у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Частиною першою статті 5 цього Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Приписами ст. 18 ЗУ № 1404-VIII регламентовано, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у тому числі наділений повноваженнями накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Згідно з приписами статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зокрема, зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. Згідно зі статтею 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника було прийнято внаслідок невиконання останнім у встановлений строк рішення суду. Проте, позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, з огляду на те, що судове рішення не було ним виконано за поважних причин, а саме наявністю описки у резолютивній частині постанови Верховного Суду, якою було залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані позивачем обставини не є поважними причинами невиконання рішення суду яке набрало законної сили з огляду на наступне. Відповідно до приписів наведених вище норм законодавства виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції за умови відповідності останнього вимогам законодавства. У свою чергу, як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується самим позивачем, виконавчий лист № 826/8712/16, виданий 09.09.2019 відповідає вимогам, що визначені ст. 4 ЗУ № 1404-VIII, у тому числі містить всі необхідні та правильні дані особи стягувача - ОСОБА_1 . За наведених обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що наявність описки у резолютивній частині постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 826/8712/16 жодним чином не впливає на виконання судового рішення, яке набрало законної сили на підставі виконавчого документа, який відповідає всім вимогам законодавства. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 826/8712/16 є підтвердженням набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, оскільки згідно з приписами ст. 359 КАС України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Тобто, з наведеного слідує, що оскільки рішення Окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року було залишено в силі постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року (яка в той же день набрала законної сили), то відповідно і рішення суду першої інстанції набрало законної сили 17 липня 2019 року. Крім того, судова колегія зауважує, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 274 КАС України якщо виконавчий документ було видано помилково або з інших причин суд визнає його таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Проте, як встановлено судом, позивач з відповідною заявою до суду не звертався, а отже, фактично визнав те, що його було видано судом першої інстанції на законних підставах, а саме на виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Щодо посилання апелянта про те, що відповідач зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 ЗУ № 1404-VIII, що колегія суддів не приймає вказані доводи до уваги, оскільки предметом даного спору є постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду у встановлений строк, а не постанова про відкриття виконавчого провадження. Також безпідставними є доводи апелянта про те, що останнім не виконувалось судове рішення до виправлення описки Верховним Судом з метою уникнення можливих шахрайських дій з державними коштами, а також з метою прискорення виплати вкладу стягувачу. Колегія суддів наголошує, що судові рішення, які набрали законної сили підлягають обов`язковому виконанню на підставі виконавчого документу, яким у даному випадку не є постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року. Доводи апелянта про те, що відповідачем в оскаржуваній постанові зазначено код ЄДРПОУ юридичної особи ПАТ "Радикал Банк" у той час як божником визначено фізичну особу - ОСОБА_1 не спростовують правомірності дій державного виконавця щодо притягнення винної особи до відповідальності за невиконання рішення суду, яке набрало законної сили та відповідно не свідчить про протиправність прийнятого рішення про накладення штрафу на боржника. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суду, яке набрало законної сили не було виконано божником у встановлений законом строк без поважних на те причин, у зв`язку з чим виконавцем було правомірно винесено постанову про накладення штрафу. Суд апеляційної інстанції також зауважує, що ухвалою від 21 січня 2020 року Верховним Судом було виправлено описку, допущену у постанові цього суду від 17 липня 2019 року, зазначивши в резолютивній частині постанови "… ОСОБА_1 …" замість "… ОСОБА_4 …". Проте, апелянтом не надано суду доказів, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року у справі № 826/8712/16 на даний час є виконаною. Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано суду належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством у той час як позивачем не доведено наявності обставин протиправності прийнятого відповідачем рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, 313, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М.залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 28, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович