Постанова 4851 № 520/5825/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 р.Справа № 520/5825/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., повний текст складено 20.09.19 року) по справі № 520/5825/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (далі - ТОВ " Олеандр Груп", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило: - скасувати рішення ГУ ДФС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.05.2019 року №1173782/38278407, №1173773/38278407, №1173772/38278407, №1173797/38278407 про відмову у реєстрації податкових накладних № 14 від 20.03.2019 року, № 14 від 07.12.2018 року, № 19 від 14.11.2018 року, № 6 від 03.04.2019 року; - зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 14 від 20.03.2019 року, № 14 від 07.12.2018 року, № 19 від 14.11.2018 року, № 6 від 03.04.2019 року, подані підприємством ТОВ «Олеандр Груп» для реєстрації. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р. позов задоволено. Головне управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неповне дослідження судом доказів та обставин у справі, оскільки з наданих позивачем контролюючому органу документів не можливо підтвердити придбання ТМЦ, а тому рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними. Позивач та Державна фіскальна служба України (далі - відповідач 2) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що основним видом діяльності ТОВ "Олеандр Груп" є: Код КВЕД 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням. 24.09.2018 р. між позивачем (постачальник) та ДП «Завод «Електроважмаш» (замовник) укладено договір № 238-03/255-ВК, згідно якого позивач зобов`язується поставити кільця БИЛТ., конуси БИЛТ., втулку БИЛТ., втулку колектора БИЛТ., шайбу упорної БИЛТ ДП «Завод «Електроважмаш» (т. 1 а.с. 54-59). .Згідно специфікації №1 до договору загальна сума специфікації складає 89388612,00 грн, в тому числі ПДВ (т. 1 а.с. 60). На виконання вказаного Договору позивач здійснив поставку товарів та направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні : № 14 від 07.12.2018 року; № 19 від 14.12.2018 року; № 14 від 20.03.2019 року; № 6 від 03.04.2019 року. (т. 1 а.с. 16, 85, 137, 195) За наслідками надіслання вказаних податкових накладних до податкового органу засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації таких в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), 28.12.2018 року, 25.04.2019 року, 12.04.2019 року, 20.05.2019 року позивач отримав електронні квитанції про те, що: документи прийнято, проте реєстрацію таких зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено відповідність податкових накладних пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (т. 1 а.с. 20, 87, 139, 197). 20.02.2019 року позивачем направлено податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 19 від 14.11.2018 року зокрема копії договору № 238-03/255-ВК від 24.09.2018 року, видаткової накладної № 413 від 14.11.2018 року, товарно-транспортної накладної № Р 413 від 14.11.2018 року, комплектації номенклатури № 3 від 14.11.2018 року, листа № 245/103 від 26.04.2019 року, договору на виконання робіт № 10/24Д-2015/1415ДП від 09.04.2015 року, рахунку-фактури № 2078 від 02.11.2018 року, акту виконаних робіт № 45 від 14.11.2018 року, товарно-транспортної накладної № 1877 від 14.11.2018 року, договору про надання товарних послуг № Б/Н від 05.02.2018 року, рахунку-фактури № 184 від 14.11.2018 року, акту здачі-прийняття робіт Б/Н від 14.11.2018 року, платіжного доручення № 54638 від 28.03.2019 року, платіжного доручення № 294 від 15.11.2018 року, платіжного доручення № 272 від 07.11.2018 року (т. 1 а.с. 18, 48-52, 54-60, 62-82). 11.05.2019 року позивачем направлено податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 14 від 20.03.2019 року зокрема копії договору № 238-03/255-ВК від 24.09.2018 року, видаткової накладної № 78 від 20.03.2019 року товарно-транспортної накладної № р78 від 20.03.2019 року, довіреності № 379 від 18.03.2019 року, рахунку на оплату № 77 від 13.03.2019 року, видаткової накладної № 95 від 20.03.2019 року, товарно-транспортної накладної № Р95 від 20.03.2019 року, рахунку-фактури № СФ-0000005 від 20.03.2019 року, акту № оу-0000005 віл 20.03.2019 року, платіжного доручення № 661 від 02.05.2019 року (т. 1 а.с. 198, 234-249, т. 2 а.с. 2-6). 20.05.2019 року позивачем направлені податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 14 від 07.12.2018 року та № 6 від 03.04.2019 року зокрема копії договору № 238-03/255-ВК від 24.09.2018 року, рахунку на оплату № 480 від 07.12.2018 року, видаткової накладної № 545 від 07.12.2018 року, товарно-транспортної накладної № р545 від 07.12.2018 року, листа № 245/103 від 26.04.2019, контракту № 01/01-2016 від 01.01.2016 року, специфікації № 43 від 30.11.2018 року, рахунку-фактури №9/1 від 01.12.2018 року, видаткової накладної № 92 від 03.04.2019 року, товарно-транспортної накладної №Р92 від 03.04.2019 року, довіреності № 457 від 01.04.2019 року, договору № 3183/18 від 09.11.2018 року, рахунку на оплату № 77 від 13.03.2019 року, видаткової накладної № 107 від 03.04.2019 року, товарно-транспортної накладної № Р107 від 03.04.2019 року, договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № Б/Н від 09.08.2018 року, рахунку-фактури № СФ-0000008 від 03.04.2019 року, акту № ОУ-0000007 від 03.04.2019 року, платіжного доручення № 661 від 02.05.2019 року, платіжного доручення № 630 від 12.03.2019 року (т. 1 а.с. 97, 114-130, 166-187, 250). За результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у Харківській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення: від 28.05.2019 року. № 1173772/38278407, №1173773/38278407, № 1173797/38278407, №1173782/38278407. (т. 1 а.с. 14, 83, 135, 183) В якості підстави для прийняття вищезазначених рішень в усіх випадках зазначено: «ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Позивач, не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності зазначених рішень, надання позивачем належних документів в підтвердження реальності господарських операцій та не наведення відповідачем мотивів неврахування поданих позивачем документів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. П. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. 21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України. Відповідно до п. 6 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п.п. 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Аналізуючи вищенаведені правові положення, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом посилання на пп. 1.6 п.1 Критеріїв та пропонування надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі № 822/1817/18, від 28.11.2019 р. по справі №1640/2650/18. Так, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, відповідач послався на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідно до якого ризиковості платника податку належать такі критерії: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; - платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; - платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм пп.16.1.3. п.16.1. ст.16 та п.46.2. ст.46 ПК України; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Контролюючим органом не зазначено у квитанціях від 28.12.2018 року, 25.04.2019 року, 12.04.2019 року, 20.05.2019 року про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зазначених квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. Судом встановлено та визнано відповідачем, що позивачем до податкового органу надано письмові пояснення, а також оформлені належним чином первинно-бухгалтерські документи, які підтверджують той факт, що господарські операції, за результатом яких позивачем видано податкові накладні № 14 від 07.12.2018 року, № 19 від 14.12.2018 року, № 14 від 20.03.2019 року № 6 від 03.04.2019 року, носять реальний характер. Проте, ні в квитанціях про зупинення податкових накладних, ні в оскаржуваних рішеннях про відмову в їх реєстрації не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та, яких саме документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної, які документи не надано. Як наслідок дані рішення відповідача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування, та як наслідок вплинуло на можливість реалізації платником податків (позивачем) права або виконання ним обов`язку з виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень. На думку колегії суддів, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь- яких на власний розсуд. Натомість, в даному випадку податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. В той час як платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18. Також, Верховний Суд в постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 зазначив, зокрема, що контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу. Крім цього, відповідач в оскаржуваних рішеннях, продублював норму Постанови № 117 зазначивши загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про невмотивованість рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Згідно з п.п.19, 20 Порядку № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: -ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; -ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; -надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Пунктом 23 Порядку № 117 встановлено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Судом встановлено, що у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зважаючи на надані позивачем документи, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відсутність зауважень до них у податкового органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 14 від 07.12.2018 року, № 19 від 14.12.2018 року, № 14 від 20.03.2019 року № 6 від 03.04.2019 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості підтвердження придбання ТМЦ з наданих позивачем контролюючому органу документів, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки відповідачем не було конкретизовано перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових ні в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ні в оскаржуваному рішенні. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року по справі № 520/5825/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 02.03.2020 року