LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850431/6593/19

від 02.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу поліцейського Управління патрульної поліції в Луганській області Коломецької Валерії Романівни - задовольнити.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 року справа №431/6593/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського Управління патрульної поліції в Луганській області Коломецької Валерії Романівни на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2019 року (повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року у м. Старобільську) у справі № 431/6593/19 (суддя в І інстанції Кудрявцев І.В.) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Луганській області Коломецької Валерії Романівни про визнання дій незаконними, визнання протиправною і скасування постанови, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, УСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування свого адміністративного позову посилається на те, що 22.10.2019 він керував автомобілем Мерседес та у напрямку м. Рубіжне був зупинений інспектором, який звинуватив його у перевищенні швидкості руху, інший інспектор, взявши його документи, склала постанову про адміністративне правопорушення. Він рухався зі швидкістю 69 км/год, а не 90 км/год, як вказав працівник ДАІ. Вважав притягнення його до відповідальності незаконним, просив визнати незаконними дії відповідача, визнати постанову ЕАК №1655950 від 22.10.2019 протиправною і скасувати, справу закрити. Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2019 року позов задоволено. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірну постанову винесено з повним та об`єктивним дослідженням доказів, з її змісту вбачаються фактичні обставини та докази, якими підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення. Наголошує, що порушення ПДР України зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam, що є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а Поліцейський при винесення спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №1655950 від 22.10.2019 (а.с.4), постанова винесена УПП в Луганській області поліцейським Коломецькою Валерією Романівною 1 бат. 3 рота, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому, що 22.10.2019 15:40 Рубіжне Р6 158 км водій, керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 90 км/год у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», де дозволено рух зі швидкістю 50 км/год, швидкість вимірювалась приладом ТРUСАМ ТС 0006 70, похибка - 2 км/год, камера в00022, чим порушив п.12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. За висновком місцевого суду, згідно відеозапису, наданого відповідачем, мається відеозображення потоку транспортних засобів, кожен з яких рухається назустріч камері, та відображається позначка 90 км/год, під час руху транспортних засобів позначка 90 км/год не змінюється, рух якого саме із зображених на відеозаписі транспортних засобів зафіксовано, з відео запису встановити неможливо. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Враховуючи, що з досліджених у судовому засіданні матеріали справи, а саме - відеозапису, наданого відповідачем, неможливо встановити, швидкість якого із потоку автомобілів зафіксовано камерою, і інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху, відповідачем не надано, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, та приймаючи до уваги, що згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, та враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у зв`язку з чим суд першої інстанції вважав, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанова поліцейського УПП в Луганській області Коломецької В.Р. від 22.10.2019 серія ЕАК №1655950 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 255 гривень, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2019 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія, з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину…, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. У відповідності до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Пунктом 1.10 передбачено, що населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48. У відповідності до 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, була розглянута без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція). Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема за порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, винесення поліцейським постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не суперечить вимогам діючого законодавства. Таке право підтверджено численними рішеннями Верховного Суду, зокрема, постановою від 04.04.2018 в справі № 523/6540/16 (номер в Єдиному реєстрі судових рішень - 73249859). Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, в матеріалах справи міститься, зокрема відеозапис, зроблений з місця події, яким зафіксовано рух автомобіля під керуванням позивача зі швидкістю 90 км/год, що є порушенням п. 12.4 ПДР України. Крім того, колегія суддів вважає доречними та слушними такі доводи апелянта. Лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерні знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання, швидко розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Відповідно до Інструкції виробника Laser Technologe Іnс, США, використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 передбачає можливість використання даного приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Вказаний лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2%. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 50 - 450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але й в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення експертиз не є обов`язковим. Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем надано суду належно допустимі, достатні докази правомірності оспорюваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, - апеляційний суд вважає, що підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні. При прийнятті такого рішення, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії», де зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу поліцейського Управління патрульної поліції в Луганській області Коломецької Валерії Романівни - задовольнити. Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2019 року у справі № 431/6593/19 - скасувати. Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції в Луганській області Коломецької Валерії Романівни про визнання дій незаконними, визнання протиправною і скасування постанови, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - відмовити. Повне судове рішення - 02 березня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»