Постанова Луганський апеляційний суд № 425/3155/19

Справа № 425/3155/19 Провадження № 33/810/2/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганської області Луганський апеляційний суд в складі: Головуючого судді - Савича Ю.М. За участю секретаря судового засідання - Василович Г.Ю. Представника - адвоката - Брошко І.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні , в приміщенні Луганського апеляційного суду, апеляційну скаргу адвоката Брошко І.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за двома адресами : АДРЕСА_1 та Луганська область АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ,- В С Т А Н О В И В: Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. , на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн.20 коп. на користь держави. В постанові зазначено, що 29 серпня 2019 року об 10 год. 54 хв. в м. Рубіжне, по вул. Будівельників, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КАМАЗ 55111 ДНЗ НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alkotest» в присутності двох свідків. Результат огляду - позитивний 2,71 %0, тобто водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. 27 грудня 2019 року адвокат Брошко І.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції не всебічно, не повно та не об`єктивно , без участі захисника, з`ясував обставини та вирішив справу з порушенням ст.ст. 245,268,280 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 постійно мешкає зі своїми батьками пенсійного віку в АДРЕСА_1. Його батьки за станом здоров`я потребують стороннього нагляду. ОСОБА_1 за для того, щоб не затягувати розгляд справи, 04.10.2019 року, заявив клопотання до Рубіжанського міського суду, про направлення справи до Кремінського районного суду, за місцем його реєстрації та постійного мешкання, а для зручності прибуття до суду, але суд відмовив в задоволенні цього клопотання, пославшись на вимоги ст. 38 КУпАП, хоча на розгляд справи було достатньо часу. Суд першої інстанції переніс розгляд справи на 25.11.2019 року. В зазначений судом час ОСОБА_1 прибув до канцелярії Рубіжанського міського суду та здав клопотання про надання йому часу, для укладання договору із захисником з метою захисту його інтересів. Наступного дня, 26.11.2019 року захисником Брошко І.В. було укладено договір про надання правової допомоги та в цей же день 26.11.2019 року він звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами вказаної справи, але дізнався, що клопотання ОСОБА_1 від 25.11.2019 року, щодо залучення захисника було проігноровано та ухвалено оскаржувану постанову. Щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження захисник Брошко І.В. вказує, що 26.11.2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, в цей же день адвокат Брошко І.В. звернувся до Рубіжанського міського суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, до якого було додано копію договору з ОСОБА_1 про надання правової допомоги. З незрозумілих обставин договір зник з матеріалів справи. 03.12.2019 року захисник Брошко І.В. здав апеляційну скаргу до Рубіжанського міського суду. До скарги було додано копію клопотання від 26.11.2019 року, останнім листом до якого був доданий договір між захисником Брошко І.В. та ОСОБА_1. про надання правової допомоги. Вказує, що 26.12.2019 року поштою ним отримано постанову Луганського апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги на постанову Рубіжанського суду від 25.11.2019 року, у зв`язку з відсутністю договору між ним та ОСОБА_1 . Стверджує, що дійсно уклав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_1 26.11.2019 року, про що свідчить клопотання від 26.11. 2019 року, до якого було долучено копію договору, а також відмітка канцелярії Рубжанського міського суду від 03.12.2019 року, але не з його вини договір та свідоцтво були втрачені. У зв`язку з зазначеним просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Рубіжанського міського суду від 25.11.2019 року, скасувати її та закрити провадження по справі в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду, однак до апеляційного суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, його представник - адвокат Брошко І.В. не заперечує проти розгляду за відсутністю ОСОБА_1 , відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП в даному випадку неявка ОСОБА_1 не перешкоджає апеляційному розгляду. Свідок ОСОБА_4 апеляційному суду пояснив, що влітку 2019 року, дату та місяць не пам`ятає, в м. Рубіжному він їхав на автомобілі, попереду стояли автомашини, в зв`язку із чим виникла «пробка». Він зупинився, щоб з`ясувати, що сталося. Працівники поліції запропонували йому бути свідком , оскільки пояснили, що є підозра, що водій ОСОБА_1 керував автомашиною в стані алкогольного сп`яніння. З ОСОБА_1 він був знайомий приблизно півроку до того, як його запросили бути свідком. При ньому та іншому свідкові ОСОБА_1 «дув» в спеціальний пристрій, інспектор поліції озвучив цифру , яку показав прилад, її він не пам`ятає, та пояснив, що прилад показав, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Особисто він не чув запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , та не помітив у останнього ознак алкогольного сп`яніння. Поліцейські прочитали йому протокол та пояснення , в яких він особисто розписався, в яких також розписався і ОСОБА_1 та другий свідок. При складанні протоколу та інших документів ні ОСОБА_1 , ні свідки будь-яких зауважень, заяв чи скарг не заявили. Заслухавши адвоката Брошко І.В., як представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, який дав пояснення, тотожні своїй апеляційній скарзі, просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду скасувати, оскільки судом порушено право за захист ОСОБА_1 , провадження закрити в зв`язку з закінченням на момент апеляційного розгляду строків накладення адміністративного стягнення, свідка ОСОБА_4 , який фактично підтвердив докази по справі, які перевірені апеляційним судом, дослідивши матеріали справи та докази по ній, перевіривши апеляційні доводи, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку. 03.12.2019 року Брошко І.В. подав апеляційну скаргу , в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Рубіжанського міського суду від 25.11.2019 року. Постановою Луганського апеляційного суду від 20.12.2019 року апеляційну скаргу повернуто, оскільки в порушення вимог ст.271 КУпАП до неї не було додано відповідних документів, які посвідчували б його повноваження, як представника та не додано угоду з ОСОБА_1 про представництво інтересів останнього в суді. 27.12.2019 року представник - адвокат Брошко І.В. повторно подав апеляційну скаргу до якої додав копії документів, які надають йому право представляти інтереси ОСОБА_1 в суді, в тому числі копію Договору від 26.11.2019 р. про надання правової допомоги у адміністративному процесі . З тим, щоб не порушувати конституційне право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надати доступ до правосуддя, належить поновити представнику - адвокату Брошко І.В. строк апеляційного оскарження постанови суду . Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції адміністративну справу відносно ОСОБА_1 розглянуто у відповідності до вимог ст.ст. 245, 279, 280 КУпАП. Постанова суду відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. При розгляді справи суд правильно оцінив докази, що містяться у справі і обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, а саме: - роздруківкою тесту на вміст алкоголю з газоаналізатора «Drager» від 29.08.2019 р., відповідно до якої, результат тесту ОСОБА_1 дорівнює 2,71 ‰; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. За допомогою газоаналізатора «Drager» у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп`яніння на рівні 2,71 ‰ (проба позитивна); - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 29.08.2019 р., дослідженими в судовому засіданні, відповідно до яких, 29.08.2019 р. об 11 год. 20 хв. в м. Рубіжне , по вул. Будівельників, 20, він був запрошений працівниками патрульної поліції в якості свідка при проходженні водієм ОСОБА_1 у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest». Результат тесту показав 2,71 ‰. Огляд проводився у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; - аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 29.08.2019 р., дослідженими в судовому засіданні; - диском з файлами відеофіксації, відповідно до якого, 29.08.2019 р., приблизно, об 10 год. 54 хвл., патрульні поліцейські зупиняють вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР України (при керуванні ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні). Під час спілкування патрульних поліцейських з ОСОБА_1 та перевірці в нього відповідних документів, поліцейські виявили в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, порушення координації рухів та мови. Поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в приміщенні Рубіжанської ЦМЛ або на місці зупинки ТЗ в присутності двох свідків, на що останній погодився пройти огляд на місці зупинки. За результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора «Drager» встановлено алкогольне сп`яніння на рівні 2,71 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився. - протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 245251 від 29.08.2019 року, складеного відносно ОСОБА_1 у присутності свідків, про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги захисника Брошко І.В. то судом першої інстанції було зазначено, що на виклики суду, а саме: 23.09.2019 р. об 16:00 год., 11.10.2019 р. об 08:10 год., 25.10.2019 р. об 12:00 год., 25.11.2019 р. об 16:15 год., ОСОБА_1 , будучі повідомленим належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, не з`явився, надав суду заяви про: направлення матеріалів справи до Кремінського районного суду, оскільки він мешкає зі своїми батьками за адресою Луганська АДРЕСА_1 , та його батьки хворі і потребують постійного догляду. В задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не надано суду будь - яких доказів на підтвердження того, що його батьки мають захворювання, через які потребують постійного догляду. Перенесення розгляду справи через виїзд по роботі та через залучення захисника (до судового засідання 25.11.2019 р.), в задоволенні якої також було відмовлено, оскільки справа надійшла до Рубіжанського міського суду 09.09.2019 р., ОСОБА_1 був обізнаним про те, що у відношенні нього складено протокол про адміністративне правопорушення (протокол складено 29.08.2019 р. в присутності ОСОБА_1 ), що розгляд справи буде відбуватись у Рубіжанському міському суді, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 протягом майже трьох місяців була реальна можливість залучити захисника для захисту своїх прав та законних інтересів. Сторони не повинні зловживати своїми процесуальними правами з метою уникнення від відповідальності, передбаченої діючим законодавством України. Зазначені дії ОСОБА_1 суд правильно розцінив, як намагання затягнути розгляд справи з метою уникнути відповідальності за скоєне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП . Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення. Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи. Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. З системного аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду. Суд відзначає, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи. Отже, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, не вжив заходів для явки до суду 23.09.2019р., 11.10.2019 року, 25.10.2019 року та 25.11.2019 року, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, на протязі цього часу не вжив заходів для залучення захисника для захисту своїх інтересів, тому суд вважає, що зазначена поведінка ОСОБА_1 є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, тобто апеляційний суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 , як особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, допустив зловживання своїми процесуальними правами, які суд не міг залишити без уваги. В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008р.) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Доводи представника - адвоката Брошко І.В. про порушення прав його довірителя ОСОБА_1 в частині того, що справу розглянуто судом без участі останнього без поважних причин, спростовуються особистим клопотанням ОСОБА_1 від 25.11.2019 року, поданим до канцелярії Рубіжанського міського суду в цей же день про перенесення розгляду справи з 25.11.2019 року на іншу дату, разом із тим, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак до суду не з`явився з тим, щоб дізнатись, як буде вирішено судом його клопотання, оскільки питання щодо відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду і вирішується в судовому засіданні за участю сторін в кожному конкретному випадку. Апеляційна скарга представника - адвоката Брошко І.В. є неконкретною, необґрунтованою та не вмотивованою, оскільки він посилається на окремі норми Конституції України, КУпАП, Пленум Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року, оскаржує всі докази , однак не наводить конкретні підстави , з яких належить їх визнати неналежними , недопустимими та такими, що не відповідають вимогам діючого Законодавства . Судом не допущено істотних порушень вимог КУпАП, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, окрім того, неповнота судового розгляду, яка була б підставою для скасування чи змінення постанови суду - відсутня. За таких обставин, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Клопотання представника - адвоката Брошко І.В. задовольнити, поновити йому строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу представника - адвоката Брошко І.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Луганського апеляційного суду Ю.М. Савич