Постанова 4803 № 216/3872/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3162/20 Справа № 216/3872/19 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року, ухваленого суддею Кузнецовим у м.Кривому Розі, Дніпропетровської області (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),- ВСТАНОВИВ : У червні 2019 року позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 30.11.2010 відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 24.04.2019 має заборгованість 23541,60 грн, з яких: 0,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1216,35 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 17478,03 грн заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 3250,00 грн заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1097,22 грн - штраф (процентна складова). Відповідно до п. 1.1.7.11. Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. Пунктом 1.1.7.43. Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПриватБанк». Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Позивач АТ КБ «Приватбанк, не погоджуючись з ухваленим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, неповне дослідження письмових доказів та обставин, що мають значення для справи, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у повному обсязі задовольнити заявлені позивачем вимоги. Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції щодо безпідставності та недоведеності позивачем позовних вимог ґрунтується на припущеннях, що заборонено ч.6 ст.81 ЦПК України. Позивач вважає, що оскільки відповідач, підписавши анкету-заяву від 30.11.2010, користуючись наданими банком кредитними коштами, здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Позивач наголошує на тому, що наданими доказами наявними у справі доведено встановлення між сторонами кредитних правовідносин, а фактичне звільнення боржника від сплати заборгованості з урахуванням того, що відповідачем заборгованість не оспорювалася та не заявлялись позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним або нікчемним, рішення суду є незаконним. Позивач наголошує на тому, що відповідач до суду не з`явився, заперечень на позов не подав, тому у позивача не було необхідності у наданні суду додаткових доказів, посилається на те, що до апеляційної скарги додана копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,30 днів пільгового періоду», довідка про відкриття рахунку, довідка про встановлення кредитного ліміту, виписка по рахунку, які скаржник просить взяти до уваги під час апеляційного перегляду справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи. При цьому, позивач звертає увагу, у доданої до апеляційної скарги довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,30 днів пільгового періоду» зазначена відсоткова ставка за користування кредитом (3% на місяць), розмірі щомісячних платежів 7% від заборгованості, строк внесення платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, порядок нарахування пені, розмір штрафів при порушенні термінів платежів, розмір компенсації за зняття готівки, тощо, яка підтверджує укладення між сторонами кредитного договору та досягнення між сторонами усі істотних умов договору. Вказує, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції повинен був виходити із положень статей 634, 1054 ЦК України та задовольнити заявлені банком позовні вимоги в повному обсязі, оскільки укладений між сторонами кредитний договір є дійсним та підлягає виконанню. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч. 1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині повної відмови у задоволенні позовних вимог, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Судом встановлено, що відповідач відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. До матеріалів справи позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30.11.2010 відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 24.04.2019 становить 23541,60 грн, з яких: 0,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1216,35 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 17478,03 грн заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 3250,00 грн заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1097,22 грн - штраф (процентна складова). Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволені позовних вимог керувався нормами статей 203, 207, 215, 526, 527, 530, 610, 626, 628, 638, 1048, 1055 ЦК України, й виходив з того, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки сама Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачем, предмету договору та інших істотних умов не містить, інших угод з цього приводу між сторонами укладено не було, що свідчить про недодержання сторонами письмової форми кредитного договору, тому вказаний договір є нікчемним. Проте колегія суддів не може у повному обсязі погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону. При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріалами справи підтверджено, що 30.11.2010 відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. У заяві зазначені прізвище, ім`я та по батькові відповідача, дата народження, місце проживання, паспортні дані, телефони, підпис особи. Також, в заяві зазначено, що ця заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами та умовами обслуговування та кредитування, зазначеними в рекламному буклеті, складають між особою та банком договір про надання банківських послуг (а.с.7). В порушення своїх зобов`язань за договором відповідач своєчасно не сплачував за кредитом, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станомна 24.04.2019 становить 23541,60 грн, з яких: 0,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1216,35 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 17478,03 грн заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 3250,00 грн заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1097,22 грн - штраф (процентна складова). З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем видно, що відповідач користувався кредитними коштами і частково погашав заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, зкрема останій раз погашав заборгованість 21.06.2016 року в сумі300 грн. (а.с. 5). Отже, позивач, надавши відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту виконав свої зобов`язання за Договором, тоді як відповідач, користуючись кредитними коштами неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором кредиту. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанк, відповідач погодилася з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає укладений між нею та Банком договір про надання банківських послуг. В статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Надані позивачем докази: анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 30.11.2010, розрахунки заборгованості, копія паспорта; довідка про зміну умов кредитування та обслуговуванняі кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 , довідка про видачу кредитних карток, виписки по картковому рахунку, в цілому підтверджують наявність між сторонами кредитних правовідносин і вказують на те, що відповідач за неналежне виконання зобов`язань повинен нести перед позивачем цивільно-правову відповідальність, однак суд першої інстанції, наданим позивачем доказам не надав належної правової оцінки. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед Банком у нього виникла заборгованість, яка за позовом, станомна 24.04.2019 становить 23541,60 грн, з яких: 0,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1216,35 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 17478,03 грн заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 3250,00 грн заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1097,22 грн - штраф (процентна складова). Колегія суддів погоджується із доводами позивача, що надані ним докази підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору та неналежне виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором. Між тим, висновок суду про те, що в анкеті-заяві, підписаній відповідачем не зазначена процентна ставка, не зазначено умов кредитування, не вказано про відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, тому відсутні підстави для задоволення позову, колегія суддів частково вважає вірним, погоджуючись із ним в частині відмови у стягненні з відповідача нарахованих банком складових у виді заборгованості за відсотками, пенею та штрафами. Згідно ч.3 ст.367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів вважає, що надані позивачем до апеляційної скарги документи: копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,30 днів пільгового періоду», довідка про відкриття рахунку, довідка про встановлення кредитного ліміту, виписка по рахунку, які скаржник просив взяти до уваги під час апеляційного перегляду справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи не були досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду, хоча позивач під час подання позову до суду мав мажливість надати перелічені докази, у зв`язку із чим ці докази, виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України колегія суддів не приймає до уваги. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту підлягають задоволенню, у зв`язку із чим, рішення суду першої інстанції на підставі ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за простроченим тілом кредиту яка становить 1216, 35 грн., в іншій частині вимоги позивача із викладених у рішенні суду першої інстанції підстав не можуть бути задоволені з огляду на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір відповідно до задоволених позовних вимог: за подання позову в суд першої інстанції в розмірі 92,25 грн., відповідно розрахунку (1921х1216,35/23541,60) та 148,88 грн. за подачу апеляційної скарги, відповідно розрахунку (2881,50х1216,35/23541,60), а всього за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанції стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 241,13 грн. Керуючись ст.ст.367,369,374,376,381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН№ НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ №14360570, 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, К/р № НОМЕР_2 у НБУ, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 30.11.2020 в сумі 1216, 35 грн. (одна тисячя двісті шістнадцять грн. тридцять п`ять копійок) Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН№ НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ №14360570, 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, К/р № НОМЕР_2 у НБУ, МФО №305299) судові витрати за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанції в сумі 241,13 грн(двісті сорок одна гривня тринадцять копійок. В решті позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 27 лютого 2020 року. Головуючий: Судді: