Постанова 4819 № 766/18209/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року м. Херсон справа № 766/18209/17 провадження № 22-ц/819/254/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ( судді-доповідача)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В. секретарГеленко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Херсонського міського суду Херсонської областіу складі судді Майдан С.І. від 20 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 25 травня 2016 року склав заповіт на ім`я сина - ОСОБА_3 , яким заповів усе належне йому на праві власності майно. Позивачка зазначила, що є донькою померлого та інвалідом другої групи, а тому згідно ст. 1241 ЦК України має право на обов?язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 проходила довготривалий курс лікування, в результаті чого не змогла у передбачений законом строк звернутися із відповідною заявою до нотаріальної контори, тому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 тривалістю у один місяць. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційний скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що довготривале лікування є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта вбачається, що померлому ОСОБА_5 на праві власності належала Ѕ частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.7) 25 травня 2016 року ОСОБА_5 зробив розпорядження, відповідно до якого заповів усе своє майно, у тому числі вищевказаний житловий будинок, ОСОБА_4 .. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Семенихіною В.І. та зареєстровано за № 295. (а.с.8) З спадкової справи №15 заведеної після смерті ОСОБА_5 вбачається, що з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звертались ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . (а.с. 95-113). Із наданої позивачкою довідки Херсонської міської психоневрологічної поліклініки від 21.06.2019 року, вбачається, що вона страждає на хронічне захворювання з 2005 року є інвалідом ІІІ групи. Проте ця довідка не містять інформації, що позивачка через стан здоров`я не могла вчинити дії щодо прийняття спадщини у визначеному законодавством порядку(а.с.159). Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям). Відповідно до статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов`язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті. Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано роз`яснення про те, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Враховуючи, що позивачка у передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не подала заяву про прийняття спадщини за законом, зазначені нею обставини не є тими об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст.1272 ЦК України правильно відмовив позивачці у задоволенні її вимог про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню. Окрім того, позивач була обізнана про смерть батька, а наявність інвалідності на момент відкриття спадщини не є поважною причиною пропуску строку на її прийняття. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, а тому підлягають відхиленню. Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2019 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Т.Г.Чорна Судді: Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 28 лютого 2020 року Суддя Т.Г. Чорна