LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813509/1717/16-ц

від 04.02.2020 ·

Номер провадження: 22-ц/813/3627/20 Номер справи місцевого суду: 509/1717/16-ц Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.02.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Чепрас А.І., учасники справи: позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 позивач за первісним позовом - ОСОБА_2 відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3 третя особа - Відділ ДВС Овідіопольського РУЮ третя особа - ОСОБА_4 позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 відповідач за зустрічним позовом - Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Овідіопольського ГТУЮ в Одеській області розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 травня 2019 року у складі судді Гандзій Д.М., в с т а н о в и в: У травні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи - Відділ ДВС Овідіопольського РУЮ, ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків співвласників в рахунок погашення боргу шляхом визнання права власності. У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ про визнання права власності. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 травня 2019 року на підставі п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України залишено без розгляду позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Овідіопольського ГТУЮ в Одеській області та ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків співвласників в рахунок погашення боргу, шляхом визнання права власності. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач може подати заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, а не після завершення розгляду справи. Суд не надав можливість ознайомитись з запереченнями. Суд ухвалив у нарадчій кімнаті оскаржені ухвали за 15 хвилин, чого фізично не могло відбутися. Суд не мав права складати одночасно в нарадчій кімнаті два судових рішення. Ухвалюючи рішення від 07.05.2019, суд надає можливість позивачам повторно звернутися до суду з такими ж самими позовними вимогами, а ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог апелянта позбавлено права на заявлення в майбутньому зустрічного позову про визнання права власності на 275,1 кв.м. 13.08.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надали суду відзив на скаргу, в якому просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу - залишити без змін. Представник Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Овідіопольського ГТУЮ в Одеській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_3., ОСОБА_1., представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що у травні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи - Відділ ДВС Овідіопольського РУЮ, ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків співвласників в рахунок погашення боргу шляхом визнання права власності. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.05.2016 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду. У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ про визнання права власності. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.06.2017 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - Відділ ДВС Овідіопольського РУЮ, ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків співвласників в рахунок погашення боргу шляхом визнання права власності та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ про визнання права власності об`єднано в одне провадження. 11.03.2019 від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про залишення їх позову без розгляду. 07.05.2019 в судовому засіданні суду першої інстанції, до закінчення підготовчого засідання у справі, ОСОБА_1 , він же представник ОСОБА_2 , клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 2 ст. 257 ЦПК України підтримав та просив його задовольнити. Залишаючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - Відділ ДВС Овідіопольського РУЮ, ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків співвласників в рахунок погашення боргу шляхом визнання права власності без розгляду, суд першої інстанції виходив з наявності визначених п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України підстав для задоволення заяви позивачів та залишення позову без розгляду. Суд апеляційної інстанції вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах процесуального права, з огляду на наступне. Статтею 257 ЦПК України визначено випадки, за наявності яких, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду. Так, пунктом 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Враховуючи наведене, суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач або його представник звернулися з таким клопотанням. При цьому звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач. Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2019 в судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_1 , він же представник ОСОБА_2 , підтримав надане до суду клопотання про залишення позову позивачів без розгляду на стадії підготовчого засідання, тобто до початку розгляду справи по суті, як передбачено п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України. З урахуванням того, що заява про залишення позову без розгляду була подана з дотриманням стадії процесу, а також те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивачів та залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - Відділ ДВС Овідіопольського РУЮ, ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків співвласників в рахунок погашення боргу шляхом визнання права власності. Твердження апелянта про те, що суд постановив оскаржувану ухвалу після розгляду справи спростовується матеріалами справи з яких вбачається, що розгляд даної справи у суді першої інстанції неодноразово відкладався, провадження у справі зупинялося у зв`язку з призначенням судової оціночної будівельно-технічної експертизи, по суті позовних вимог справа не розглядалася. Доводи скаржника про те, що оскаржувана ухвала про залишення первісного позову без розгляду позбавила права апелянта в майбутньому звернутися з зустрічним позовом не може бути підставою для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, постановленої з дотримання вимог ст.257 ЦПК України. В свою чергу, процесуальне право ОСОБА_3 у даному випадку не порушено, так як його зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ про визнання права власності може бути розглянутий судом окремо в іншому провадженні. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 травня 2019 року постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 травня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 13.02.2020. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»