Постанова 4806 № 308/12508/18

Справа № 308/12508/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 лютого 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі : судді-доповідача : Готри Т.Ю., суддів : Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю., з участю секретаря судових засідань : Балаж Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за апеляційною скаргою Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2019 року, ухвалене суддею Придачуком О.А., повний текст рішення складено 24.06.2019, в с т а н о в и в : У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позов мотивовано тим, що рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 24.04.2009 №863 її було призначено на посаду директора Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель». Відповідно до рішення Закарпатської обласної ради від 12.08.2011 №268 Обласне комунальне підприємство «Будинкоуправління адмінбудівель» перейменоване в Комунальне підприємство «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради». Обов`язки керівника у вказаному підприємстві вона виконувала на підставі укладених з нею органом управління контрактів від 13.05.2009, 01.08.2012 року та 31.03.2015. Відповідно до пункту 6 рішення Закарпатської обласної ради від 30.11.2017 № 985, Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради визнана правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради». Рішенням Закарпатської обласної ради № 1091 від 22.02.2018 «Про звільнення директора Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», вирішено звільнити її з посади директора Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, та припинити дію контракту з керівником Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» Боршовською О.В. від 31.03.2015 з 30 квітня 2018 року у разі неможливості переведення її, за її згодою, на іншу роботу до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради. Наказом начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради № 12-к від 08.05.2018 року її звільнено з посади директора Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», про що внесено відповідний запис до її трудової книжки. Відповідно до наказу №12-к від 08.05.2018 в день звільнення їй було виплачено: грошову компенсацію за невикористану відпустку; вихідну допомогу при звільненні; грошову компенсацію за дострокове припинення контракту, з незалежних від керівника причин, згідно з п. 5.4 Контакту від 31.03.2015 року. Проте відповідач не провів з нею повного розрахунку, а саме не виплатив їй заробітну плату в розмірі 59 733,28 грн за період з 01.01.2012 по 01.07.2014, що стверджує довідкою Державної фінансової інспекції в Закарпатській області від 15.07.2014 року № 07-06/109, згідно з якою за період з 01.01.2012 по 01.08.2012 надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50% посадового окладу не сплачувалась, внаслідок чого нею не до отримано заробітної плати за цей період в сумі 15 206 грн, в т.ч. січень-березень 2012 - 6 438,00 грн, квітень-червень 2012 - 6 654,00 грн, липень 2012 - 2 204,00 грн. В частині виплати премії в розмірі 50% нарахованої заробітної плати за посадовим окладом, сума недоотриманої премії склала 9 103,35 грн. За період з 01.08.2012 по 01.07.2014 надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50% посадового окладу не сплачувалась, чим не дотримано умови п.3.1 контракту, сума не нарахованої та не сплаченої надбавки склала 34 238,65 грн. За період з 01.08.2012 по 01.07.2014 премія їй сплачувалась у менших розмірах, чим не дотримано умови п.3.1 контракту, сума не нарахованої та не сплаченої премії склала 1 185,28 грн. Отже, за період з 01.01.2012 по 01.07.2014 нею не отримано заробітну плату в розмірі 59 733,28 грн, яку вона у поданій відповідачу заяві від 03.09.2018 просила виплатити їй в добровільному порядку на її зарплатний рахунок в день виплати працівникам Комунальної установи авансу за вересень 2018 року. Посилаючись на те, що вказані кошти відповідачем їй не виплачені до цього часу, тому просила суд стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за період з 01.01.2012 по 01.07.2014 в розмірі 59 733,28 грн та середній заробіток за час затримки її виплати в розмірі 281 458,80 грн за період з 03.09.2018 по 30.04.2019, а всього на загальну суму 341 192,08 грн. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 суму не виплаченої заробітної плати за період 01.01.2012 по 01.07.2014 року в розмірі 59 733,28 грн. Стягнуто з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні в розмірі 281 458,80 грн. Вирішено питання про судові витрати. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 не виплаченої заробітної плати, встановленої контрактом від 31.03.2015 року, за один місяць. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2019 року заяву Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради про перегляд зазначеного заочного рішення суду залишено без задоволення. В апеляційній скарзі Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2019 року, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вказує на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо наявності заборгованості по сплаті заробітної плати перед позивачем на момент її звільнення, оскільки така заборгованість перед ОСОБА_1 відсутня. Окрім цього, позивачем пропущено тримісячний строк (ст.233 КЗпП України) на звернення до суду із цим позовом, оскільки позовна заява ОСОБА_1 була подана 02.11.2018, тобто через шість місяців після фактичного розрахунку з нею, який було проведено 08.05.2018. Також вказує і на те, що виявлені контролюючим органом фінансові порушення в частині нарахування позивачу премії стосувалися періоду з 01.01.2012 по 01.07.2014, тобто коли позивачка перебувала на посаді директора КП «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», а тому саме ОСОБА_1 , як директор і відповідальна особа, повинна була вжити належні заходи реагування та усунути виявлені порушення в установлені законом строки. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, посилаючись на її безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Попов О.М. апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав наведених у ній. Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Орбан Н.Л. апеляційну скаргу не визнали, просили таку залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав його доведеним. Проте колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції, оскільки такого суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд установив, що рішенням 24 сесії У скликання Закарпатської обласної ради від 24.04.2009 №863 позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель» (т.1 а.с.18). Відповідно до рішення 5 сесії У1 скликання Закарпатської обласної ради від 12.08.2011 №268 Обласне комунальне підприємство «Будинкоуправління адмінбудівель» перейменоване в Комунальне підприємство «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» (т.1 а.с.19). Обов`язки керівника у вказаному підприємстві позивач виконувала на підставі укладених з нею органом управління контрактів від 13.05.2009, 01.08.2012 року та 31.03.2015 (т.1 а.с.20-26). Відповідно до п.5.1 контракту від 13.05.2009 за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених керівнику : - посадового окладу; премії в розмірі 50 відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом; - надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 відсотків до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу за погодженням з органом управління - Управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації. Крім того, керівникові можуть виплачуватися інші винагороди та доплати, виходячи з фінансової можливості підприємства та за погодженням з органом управління. Розмір оплати праці, розміри надбавок, доплат, премій, винагороди за підсумками роботи може бути тимчасово знижено у разі невиконання чи неналежного виконання керівником умов цього контракту, а також у разі фінансової неспроможності підприємства (п.5.2 контракту). Згідно з п.3.1 контракту від 01.08.2012 за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених керівнику : - посадового окладу; премії в розмірі 50 відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом; - надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 відсотків до посадового окладу. У разі погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, а також виходячи з фінансових можливостей підприємства, премія зменшується або скасовується у тому звітному періоді, коли виявлено порушення (за окремим рішенням) (п.3.2 контракту). Згідно з довідкою №07-06/109 від 15 липня 2014 року, складеною головним державним фінансовим інспектором Держфінінспекції в Запорізькій області Голубом В.В., за результатами проведення зустрічної звірки в Комунальному підприємстві «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з місцевими бюджетами на території Закарпатської області, ревізія яких проводиться відповідно до п.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 11 квартал 2014 року за період з 01.01.2012 по 01.07.2014, встановлено наступне. Так, за період з 01.01.2012 по 01.08.2012 надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50% посадового окладу ОСОБА_1 не сплачувалась, внаслідок непогодження з органом управління. В частині виплати премії в розмірі 50% нарахованої заробітної плати за посадовим окладом, сума недоотриманої премії за період січень-липень 2012 склала 9 103,35 грн. За період з 01.08.2012 по 01.07.2014 року надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50% посадового окладу, позивачу не сплачувалась, чим недотримані умови п.3.1 контракту, сума не нарахованої та не сплаченої надбавки склала 34 238,65 грн. За період з 01.08.2012 по 01.07.2014 року премія сплачувалась у менших розмірах, чим недотримані умови п.3.1 контракту, сума не нарахованої та не сплаченої премії склала 1 185,28 грн. Отже, зазначеною довідкою стверджується, що за період з 01.01.2012 по 01.07.2014 року позивачці не було виплачено заробітної плати в розмірі 59 733,28 грн, так як така їй навіть не була нарахована (т.1 а.с.42-45). Відповідно до п.2.3, п.2.6 контракту від 13.05.2009 керівник здійснює юридичне, економічне, бухгалтерське забезпечення діяльності підприємства. Здійснює оперативний, податковий та бухгалтерський облік результатів роботи підприємства. Керівник підприємства персонально відповідає за стан фінансово-господарської діяльності підприємства (п.3.1 контракту). А тому саме на керівника зазначеного підприємства покладено відповідальність щодо нарахування і виплати заробітної плати відповідно до умов укладеного з ним контракту. Згідно зі статтями 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Приписами ч.2 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Однак позивачка не довела та не подала суду належних доказів на підтвердження тієї обставини, що вказані кошти їй були нараховані, як це передбачено умовами контракту, а саме п.5.1 від 13.05.2009 та п.3.1 від 01.08.2012, але з вини відповідача в день її звільнення їй не були виплачені. Матеріали справи доказів щодо нарахування позивачці вказаної заробітної плати не містять, зокрема відсутні первинні бухгалтерські документи щодо нарахування позивачу за період з 01.01.2012 по 01.07.2014 заробітної плати в розмірі 59 733,28 грн. Відповідно до рішення 9 сесії У11 скликання Закарпатської обласної ради від 30.11.2017 № 985 припинено в порядку реорганізації діяльність Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» шляхом перетворення його в Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради. Пунктом 6 зазначеного рішення Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради визнана правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради». Згідно з положенням про Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради 30.11.2017 №985, зазначене управління є юридичною особою публічного права зі спеціальним статусом. Управління утворюється як некомерційна господарська організація Закарпатської обласної ради, діяльність якого не спрямована на отримання прибутку (п.1.2, п.1.3 положення) (т.1 а.с.29-36). Рішенням десятої сесії сьомого скликання Закарпатської обласної ради № 1091 від 22.02.2018 «Про звільнення директора Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, та припинити дію контракту з керівником Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» Боршовською О.В. від 31.03.2015 з 30 квітня 2018 року у разі неможливості переведення її, за її згодою, на іншу роботу до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради (т.1 а.с.37). Наказом начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради № 12-к від 08.05.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», про що внесено відповідний запис до її трудової книжки. Відповідно до цього наказу в день звільнення позивача їй було виплачено: грошову компенсацію за невикористану відпустку; вихідну допомогу при звільненні; грошову компенсацію за дострокове припинення контракту, з незалежних від керівника причин, згідно з п. 5.4 Контакту від 31.03.2015 року (т.1 а.с.38). Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка після звільнення з роботи 08.05.2018 з заявою до відповідача про проведення з нею повного розрахунку недоотриманої заробітної плати в розмірі 59 733,28 грн звернулася 03.09.2018 (т.1 а.с.47). Також судом встановлено, що наказом відповідача № 12-к від 08.05.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким фінансово-господарський відділ Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради» зобов`язано провести повний розрахунок з ОСОБА_1 (т.1 а.с.38) та довідкою про доходи позивача від 08.05.2018 року № 02-10/25 (т.1 а.с.39), не підтверджується нарахування їй невиплаченої заробітної плати за період з 01.01.2012 по 01.07.2014 року в сумі 59 733,28 грн. Отож, встановивши, що позивачці грошові кошти в сумі 59 733,28 грн не були нараховані, місцевий суд помилково дійшов висновку про обов`язок відповідача виплатити ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату в розмірі 59 733,28 грн. Так, положеннями ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється у випадку нарахування цих сум. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. А тому за відсутності в матеріалах справи доказів щодо нарахування позивачці заробітної плати в сумі 59 733,28 грн за період з 01.01.2012 по 01.07.2014 відповідно до умов контракту (п.5.1 контракту від 13.05.2009, п.3.1 контракту від 01.08.2012), що б вказувало на належність їй цих сум від підприємства, які відповідно до ст.116 КЗпП України підлягають виплаті в день звільнення, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача не виплаченої заробітної плати за період 01.01.2012 по 01.07.2014 року в розмірі 59 733,28 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 281458,80 грн. З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради - задовольнити. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2019 року - скасувати. У позові ОСОБА_1 до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року. Суддя-доповідач : Судді :