Ухвала КЦС ВС № 1533/660/2012

У х в а л а 28 лютого 2020 року м. Київ справа № 1533/660/2012 провадження № 61-3485 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южного міського суду Одеської області від 12 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області, приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурського Михайла Михайловича, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсним свідоцтва, визнання права власності на майно, витребування майна та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном, В с т а н о в и в: 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Южного міського суду Одеської області від 12 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Статтею 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, і ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення цього строку, з посиланням на те, що вона не отримувала копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а з її змістом представник заявника ознайомився лише 23 січня 2020 року. Однак, належних доказів (документів) на підтвердження неотримання чи неможливості отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у відповідний період (до 23 січня 2020 року), або доказів фактичного отримання відповідного рішення (ознайомлення із його змістом), ОСОБА_1 до касаційної скарги не додано, що відповідно вказує на необґрунтованість заявленого нею клопотання. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та належні докази (документи) на підтвердження поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження відповідних судових рішень. У порушення вимог частини першої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Як убачається із касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, підстави (підставу) касаційного оскарження рішення Южного міського суду Одеської області від 12 вересня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. У порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або (за умови відмови особи від отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з релігійних міркувань) номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України ОСОБА_1 , адресу електронної пошти ОСОБА_1 , та не вказано про її відсутність. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу, із зазначенням у ній крім іншого, реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або (за умови відмови особи від отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з релігійних міркувань) номера і серії паспорта для фізичних осіб-громадян України ОСОБА_1 , а також адресу електронної пошти ОСОБА_1 , або вказати про її відсутність. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Належним чином оформлена касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи. У порушення вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання заяви про зміну предмета позову у даній справі). У разі подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання заяви про зміну предмета позову у даній справі). Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2012 року становив 1 073,00 грн. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі подання позовної заяви одночасно майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками щодо вимог майнового та немайнового характеру. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У відповідності до змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні її немайнових вимог (визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсним свідоцтва та інші), а тому відповідно заявник має оплатити судовий збір за подання даної касаційної скарги, з урахуванням оспорюваних немайнових позовних вимог, в сумі 214,60 грн. Крім цього, ОСОБА_1 також оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні її майнових вимог (визнання права власності на майно та витребування майна), а тому ОСОБА_1 , за подання даної касаційної скарги, в частині оспорюваних майнових вимог, має оплатити судовий збір, суму якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна (нежиле приміщення) та згідно вимог Закону України «Про судовий збір», і на підтвердження надати до суду докази його вартості. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южного міського суду Одеської області від 12 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко