Постанова 4857 № 140/2494/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2494/19 пров. № 857/13082/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Довгополова О. М., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., представника позивача Кушнірук Ю.П., представника відповідача Кушнір Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (прийняте у м. Луцьку суддею Плахтій Н.Б.) в справі № 140/2494/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 165 095,51 грн. Позов обґрунтовував тим, що він має право на повернення узгодженої за результатами судового оскарження суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 753 558 грн, однак контролюючий орган не вчинив належних дій щодо її повернення, тому вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Вказує, що оскільки судовим рішенням у справі № 140/1770/19 постановлено стягнути з Державного бюджету заборгованість з відшкодування ПДВ у помилково зазначеному у позовній заяві розмірі 3 588 462,49 грн, стягненню підлягає заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ в розмірі 165 095,51 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року року позов задоволено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що із змісту позовної заяви не видно, які періоди бюджетного відшкодування з ПДВ включає заявлена до стягнення сума і відповідно якими рішеннями судів встановлено обгрунтованість декларування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідній сумі. Крім того, бюджетна заборгованість з ПДВ в загальному розмірі 3 752 558 грн, яка включає заявлену у даній справі суму заборгованості в розмірі 165 095,51 грн, є предметом спору в справі № 803/1149/18, яка перебуває на розгляді у Верховному Суду. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів позивача, викладених у позовній заяві, та оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушенням судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права відповідачем при поданні апеляційної скарги не надано. У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, в межах здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності в нього виникло від`ємне значення ПДВ та право на отримання бюджетного відшкодування. За результатами проведення перевірок правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 сум бюджетного відшкодування з ПДВ було винесено податкові повідомлення-рішення щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ: №0003671701/0 від 01.04.2008, №0001081701/0, №0001091701/0 від 22.02.2008, №0004481701/3 від 17.10.2008, №0004991701/3 від 19.12.2008, №0004981701/3 від 19.12.2008, № 0005311701/3 від 22.01.2009, №0005631701/3 від 02.04.2009, №00006611701/0 від 16.02.2010, №0003911701/3 від 09.04.2010, №0003941701/3 від 09.04.2010, №0004771701/3 від 11.12.2009, №0003831701/3 від 15.04.2010, №0003891701/3 від 15.04.2010, №00006511701/2 від 17.05.2010, №0001381701/2 від 20.05.2010, №0001841701/3, №0001851701/3, №0002581701/3, №0002651701/3 від 19.07.2010. Вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в судовому порядку, за результатами якого такі були визнані протиправними та скасовані, чим підтверджується право ФОП ОСОБА_1 на повернення узгодженої за результатами судового оскарження суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 753 558 грн. Оскільки заявлені до відшкодування суми ПДВ не відшкодовані, позивач 31 травня 2019 року звернувся до суду з позовом про їх стягнення. Так, судовим рішенням в справі № 140/1770/19 стягнуто з Державного бюджету на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 3 588 462, 49 грн. Разом з тим, нестягнутою залишається сума в розмірі 165 095,51 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував його тим, що оскільки механізм реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутній, заявлена позивачем заборгованість з відшкодування ПДВ, що не стягнута рішенням суду від 25 липня 2019 року у справі № 140/1770/19, у розмірі 165 095,51 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Статтею 200 ПК України врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на час підтвердження судовими рішеннями обгрунтованості декларування позивачем ПДВ) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення. Відповідно до пункту 200.15 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набранням законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України. Як підтверджується матеріалами справи, заявлені ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 753 558 грн є узгодженими за результатами судового оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу. Однак, контролюючим органом не складено та не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу, що здійснює казначейське обслу-говування бюджетних коштів. Так, матеріали справи містять лист Гу ДФС у Волинській області № 2735/ФОП/03-20-13-07-06 від 14 грудня 2017 року, наданий у відповідь на адвокатський запит № 3343/адв від 08 грудня 2017 року, в якому зазначено, що інформацію щодо можливих обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 направлено до ДФС України для відображення зазначених сум у Тимчасовому реєстрі заяв на повернення сум бюджетного відшкодування. Оскільки заявлена до відшкодування сума ПДВ не відшкодована, 31 травня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на його користь заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ в розмірі 3 588 462, 49 грн. Так, Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року в справі № 140/1770/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 3 588 462, 49 грн. Суд зазначає, що вищевказаним рішенням, що набрало законної сили, встановлено наявність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 3 753 558 грн, однак, з огляду на те, що позивачем у позовній заяві було заявлено до стягнення заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 3588 462, 49 грн, суд задовольнив відповідно такі позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки внесення контролюючим органом інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ по ФОП ОСОБА_1 до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призвело до ефективного відновлення права платника податків, враховуючи неможливість позивача іншим способом отримати належне йому майно (грошові кошти) протягом дуже тривалого часу, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного його права, є стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ в сумі, що не стягнута рішенням суду від 25 липня 2019 року у справі № 140/1770/19, яка становить 165 095,51 грн. Вищенаведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 12 лютого 2019 року в справі № 826/7380/15. Доводи контролюючого органу про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів не бере до уваги з огляду на триваючий характер порушення прав позивача та відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Покликання відповідача на наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки бюджетна заборгованість з ПДВ в загальному розмірі 3 752 558 грн, яка включає заявлену у цій справі суму заборгованості в розмірі 165 095, 51 грн, є предметом спору в справі № 803/1149/18, яка перебуває на розгляді Верховного Суду, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом цієї адміністративної справи є стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, а предметом розгляду у справі № 803/1149/19 - зобов`язання вчинити дії та стягнення пені. За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 140/2494/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 28 лютого 2020 року.