Постанова 4854 № 473/4849/19
від 27.02.2020 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2020 р.м. ОдесаСправа № 473/4849/19 Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: 14:58, м. Вознесенськ; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 09.12.2019 року; Головуючий в 1 інстанції: Висоцька Г.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. За участю: секретаря Іщенка В.О. представника позивача - Усікова О.В. (ордер від 10.02.2020 року) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельної О.О. від 12.11.2019 року №74 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.ч. 6, 10 ст. 96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про виконання будівельних робіт без одержання дозвільних документів на їх виконання та без затвердження проектної документації, експлуатацію позивачем нежитлової будівлі без введення її у встановленому порядку до експлуатації є необґрунтованими та безпідставними. Реконструкція нежитлової будівлі, а саме виконання робіт з утеплення, оздоблення стін та влаштування перестінків, не потребують дозволів на їх виконання, а після закінчення цих робіт, об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Разом з цим, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем подано всі матеріали, які підтверджують правомірність будівельних робіт, у тому числі щодо набуття права власності на об`єкт та технічної інвентаризації об`єкту. Зазначені обставини, а також те, що відповідачем не досліджено належним чином документацію відносно об`єкта, не забезпечено позивача всіма матеріалами перевірки, порушено строки винесення постанови про притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності, свідчать про неправомірність рішення суб`єкта владних повноважень, наявність безумовних підстав для його скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельної Оксани Олександрівни за №74 від 12.11.2019 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 10 ст. 96 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення суд закрив. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення належними доказами. У тому числі, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не подано всі матеріали, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, а під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надано належної оцінки тим обставинам, що об`єкт будівництва є належним чином зареєстрованими у реєстрі, виконані позивачем роботи не потребували одержання в органі державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання цих робіт, розроблення проектної документації та введення в експлуатацію. Наведені обставини у сукупності спростовують правомірність висновків перевірки, законність постанови про накладення штрафу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. В апеляційній скарзі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що позивачем здійснено будівельні роботи з реконструкції об`єкта, внаслідок чого змінились функціональне призначення нежитлового приміщення та його основні техніко-економічні показники. Виконання цих робіт потребує одержання відповідного дозволу, розроблення проектної документації та введення об`єкта в експлуатацію в установленому порядку. Разом з цим, необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про не доведення відповідачем правомірності свого рішення відповідними доказами, у тому числі матеріалами перевірки, оскільки в супереч процесуального законодавства судом першої інстанції не забезпечено Управлінню достатнього часу для надання відзиву та документів, що стосуються предмета доказування. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Згідно із ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні. Так, згідно матеріалів адміністративної судової справи, при відкритті провадження судом першої інстанції, зокрема, встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позов та всіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті. Водночас, апеляційний суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами ч. 3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні. Так, позовну заяву та судовий виклик Управлінням одержано 02.12.2019 року, тобто менш ніж за п`ять днів до розгляду справи по суті. На думку колегії суддів, з огляду на те, що Управління не було сповіщено про розгляд справи за п`ять днів до судового засідання, заслуговують на увагу доводи апелянта про поважність причин не подання відповідних матеріалів до початку розгляду справи по суті. Водночас, апеляційний суд зазначає, що за правилами ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Отже, обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства. У разі не надання стороною по справі доказів, що стосуються предмета доказування, суд має забезпечити всебічне вирішення спору шляхом вжиття заходів щодо їх витребування з власної ініціативи. У зв`язку із чим, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року витребувано з Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області: акт від 07.11.2019 року №373 про результати державного архітектурно-будівельного контролю, протоколи від 07.11.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписи від 07.11.2019 року №88, №89 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. На виконання вказаних вимог матеріали перевірки надійшли до апеляційного суду 24.02.2020 року та 27.02.2020 року. З огляду на наведені приписи адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів вважає за можливе прийняти до розгляду подані суб`єктом владних повноважень докази стосовно події правопорушення. Так, у період з 06.11.2019 року по 07.11.2019 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Реконструкція нежитлової будівлі, магазину промислових товарів під магазин промислових товарів та піцерію " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: просп. Незалежності, 26 к,л, м. Южноукраїнськ, Миколаївська АДРЕСА_1 ", за результатом якої складено акт від 07.11.2019 року №373. Перевірку проведено у присутності замовника будівництва - позивача, що не заперечується сторонами. Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем приписів ст.ст. 34, 37, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 7, 9, 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме замовником будівництва не було одержано дозвіл про виконання будівельних робіт, не розроблено проектну документацію на об`єкт та здійснюється експлуатація об`єкта без введення його у встановленому порядку до експлуатації. Під час перевірки позивачем надано контролюючому органу, зокрема, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.11.2012 року, видане Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради, відповідно до якого власником об`єкта "Нежитлова будівля, магазин промислових товарів" є громадянин Кутахов В. ОСОБА_2 ; Витяг про державну реєстрацію прав від 29.11.2012 року №36472227; Технічний паспорт на нежитлову будівлю "Торгово-офісний центр" за адресою: просп. Незалежності, 26-к,л, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., виготовлений КП "Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 01.08.2019 року. Інспектором враховано, що відповідно до вищенаведених документів за вказаною адресою розміщено "Нежитлову будівлю, магазин промислових товарів" загальною площею 1 971,6 кв.м. Разом з цим, перевіряючим зазначено, що відповідно до наданих документів та візуальним оглядом встановлено, що на Об`єкті виконані будівельні роботи: реконструкцію магазину промислових товарів під магазин промислових товарів та піцерію із залами на 180 посадочних місць та обслуговуючим персоналом в кількості 18 чоловік, На першому поверсі розміщено піцерію загальною площею 699,9 кв.м., на другому поверсі розміщено магазин промислових товарів. В складі приміщень піцерії є: піцейольна площею 27,6 кв.м., кухня площею 51,1 кв.м., холодильник площею 15,4 кв.м., посудомиїчна площею 16,9 кв.м., VIP-кімната площею 21,5 кв.м., малий зал площею 67,8 кв.м., великий зал площею 94,9 кв.м., дитяча кімната площею 18,6 кв.м., бар площею 125 кв.м. та допоміжні приміщення: коридори, склади, санвузли, електрощитові, роздягальня, фойє, сходові клітини. Водночас, відповідні документи, що дають право виконувати будівельні роботи на об`єкті "Реконструкція нежитлової будівлі, магазину промислових товарів під магазин промислових товарів та піцерію " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: просп. Незалежності, 26 к,л, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область" та прийняття об`єкта в експлуатацію під час перевірки не надано, у тому числі в Управлінні відсутні дані про реєстрацію або відмову у проведені реєстрації таких документів. У тому числі, на об`єкт не розроблялась проектна документація. Врахувавши наведені обставини, головний інспектор будівельного нагляду вбачав в діях позивача склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 6, 10 ст. 96 КУпАП, про що оформив протоколи від 07.11.2019 року з призначенням розгляду справи про адміністративні правопорушення в приміщенні Управління на 12.11.2019 року о 10 год. Також, під час перевірки головним інспектором будівельного нагляду винесено приписи від 07.11.2019 року №88, №89 із вимогами до позивача усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів на об`єкт у строк до 06.01.2020 року; негайно усунути порушення містобудівного законодавства шляхом зупинення експлуатації об`єкта до оформлення документів, які дають на це право. Згідно з матеріалів перевірки, від їх одержання позивач відмовився, у зв`язку із чим акт, протоколи та приписи направлені йому засобами поштового зв`язку. Розглянувши вказані матеріали перевірки та надані позивачем під час розгляду справи письмові пояснення, головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельної О.О. винесено постанову від 12.11.2019 року №74, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Не погоджуючись із накладенням адміністративного стягнення, посилаючись на його необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначені положення Закону кореспондуються із приписами, передбаченими Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553. Разом з цим, за правилами 5 Порядку від 23.05.2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до п. 9 Порядку від 23.05.2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Вказані положення кореспондуються із приписами п. 13 Порядку від 23.05.2011 року №553, згідно яких суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Відповідно до п.п. 16, 17, 18 Порядку від 23.05.2011 року №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Відповідно до п.п. 19, 20, 21 Порядку від 23.05.2011 року №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль проводиться за обов`язковою участю суб`єкта містобудування. Обов`язок контролюючого органу щодо забезпечення участі відповідної особи під час контролюючих заходів кореспондується із правом суб`єкта містобудування бути присутнім під час перевірки, надавати пояснення з приводу виявлених порушень, докази, що їх спростовують тощо. Разом з цим, за правилами ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687-XIV для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року №687-XIV проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Статтею 27 Закону України від 20.05.1999 року №687-XIV визначено обов`язок замовника та підрядника під час створення об`єкта архітектури, зокрема, доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону. Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, ч. 7 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5, 8 ст. 39 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Водночас, згідно із п.п. 3.2, 3.12, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури; реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). При цьому, відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції; реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем: опалення, у тому числі що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміна типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикальної на горизонтальну, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури в приміщеннях, встановлення та заміна приладів-розподілювачів та іншого обладнання регулювання і обліку теплової енергії; вентиляції; водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів; силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів. Апеляційний суд враховує, що сторонами не заперечується виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі, а саме магазину промислових товарів під магазин промислових товарів та піцерію за адресою: АДРЕСА_2 . Спір між сторонами полягає в наявності у позивача права на виконання цих робіт без одержання спеціального дозволу в органі державного архітектурно-будівельного контролю, розроблення проектної документації та експлуатацію без введення об`єкта до експлуатації в установленому порядку. Разом з цим, судом першої інстанції правильно застосовано норми адміністративного процесуального законодавства, передбачені ч. 2 ст. 77 КАС України, та вірно враховано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на те, що чинне законодавства передбачає випадки та приклади будівельних робіт, виконання яких не потребує їх оформлення та використання за наявності відповідних містобудівних матеріалів, колегія суддів вважає, що контролюючим органом мало бути досліджено та охарактеризовано в акті перевірки вид виконаних робіт і обставини, за яких ці роботи потребують оформлення дозвільної та проектної документації, повідомлення про експлуатацію у встановленому порядку тощо. Як показав аналіз правових норм, що регулює спірні правовідносини, сама зміна функціонального призначення об`єкта у зв`язку із його реконструкцією не потребує оформлення відповідної містобудівної документації. З`ясуванню підлягає характер виконаних робіт, їх вид, обсяги виконаних робіт та порядок їх виконання. Під час вирішення спору вірно враховано, що згідно інвентаризації об`єкта нерухомості, проведеної станом на 01.08.2019 року, вказана нежитлова будівля побудована у 2011 році, підстави вважати, що торгово-офісний центр за вказаною адресою, який належить позивачу не прийнятий в експлуатацію, відсутні. За даними Довідки КП «Вознесенське МБТІ» від 15.08.2019 року №456 станом на 01.08.2019 року загальна площа нежитлової будівлі Торгово-офісного центру, який знаходиться в м. Южноукраїнську Миколаївської області по пр. Незалежності, 26-К,Л, зменшилась на 43,2 кв.м. за рахунок утеплення, оздоблення стін та влаштування перетинків та складає 1928,4 кв.м. Вказані роботи входять у визначений центральним органом виконавчої влади перелік робіт, які не потребують одержання дозволу на їх виконання, розроблення проектної документації та не підлягають прийняттю в експлуатацію. Разом з цим, ні під час перевірки, ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не спростовано вид виконаних позивачем робіт, доказів протилежного не надано. Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали тощо. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 10 ст. 96 КУпАП експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, з огляду на те, що висновки контролюючого органу про недотримання позивачем правил містобудівного законодавства, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 96 КУпАП, не були складені на підставі всебічного і об`єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Разом з цим, з огляду на те, що під час перевірки позивачу забезпечено участь у її проведенні, в матеріалах перевірки містяться дані про відмову в одержанні акту, протоколів, приписів, у зв`язку із чим їх надіслано засобами поштового зв`язку, і ці обставини не перешкодили позивачу приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно не вбачав обставин для задоволення позову за вищенаведених доводів позивача. Враховуючи викладене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено та підписано 28.02.2020 року. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло