Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 804/4091/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 804/4091/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (суддя 1 інстанції Юхно І.В.) за заявами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% відповідних грошових сум грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі №206/4636/17; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі №206/4636/17 у розмірі 90% грошового забезпечення, з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 01.01.2016 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 21.08.2018. Судом видано виконавчий лист 30.10.2018 на підставі якого постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.11.2018 відкрито виконавче провадження. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом повідомлено державного виконавця про те, що на виконання рішення суду від 19.07.2018 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 21.08.2018 (дата набрання чинності рішення) по 30.11.2018 у розмірі 4 017,99 грн. ОСОБА_1 виплачена у грудні 2018 року разом з основним розміром пенсії. Доплата за період з 01.01.2016 по 20.08.2018 у розмірі 37900,46 грн ОСОБА_1 буде виплачена в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №

649. З 01.12.2018 пенсію ОСОБА_1 отримуватиме з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 у розмірі 5 389,52 грн. Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду із заявою про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення, в якій просить: встановити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року по справі № 804/4091/189 шляхом зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , однією сумою на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 206/4636/17 у розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахування вже проведених виплат, починаючи з 01.01.2016 року, без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат. Також, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить задовольнити вказану заяву державного виконавця та встановити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року по справі №804/4091/189 шляхом зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області негайно, без відстрочення, здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , однією сумою на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 206/4636/17 у розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахування вже проведених виплат, починаючи з 01.01.2016 року, без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів ( постанова № 649 від 22.08.2018, тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у задоволенні заяв відмовлено. Відмовляючи у задоволенні вказаних заяв, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення або заміни способу та порядку виконання судового рішення. Стверджує, що судом першої інстанції, в порушення норм матеріального права, безпідставно визнано правомірним застосування норм Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №

649. В судове засідання апеляційної інстанції сторони на прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неприбуття суду не повідомлені. Відповідно до частини 2 статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Частинами 1 та 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Як встановлено судом, державний виконавець та позивач обґрунтовують необхідність встановлення способу і порядку виконання рішення суду тим, що пенсійний орган не виконує рішення суду в частині виплати перерахованого розміру пенсії, з посиланням на приписи Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року. Отже, доводи державного виконавця та позивача про необхідність встановлення способу та порядку виконання рішення суду, фактично ґрунтуються на незгоді з позицією пенсійного органу щодо застосування при виконанні рішення суду положень Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року, якою встановлено умови та порядок виплати сум перерахованих пенсій за рішеннями суду. 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» № 649, якою затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. (далі Порядок № 649) В силу частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VII від 27.02.2014, акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов`язковими для виконання. Відповідно до пункту 3 Порядку боржник (орган Пенсійного фонду, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Положеннями пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Як встановлено судом, на виконання Порядку № 649 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надані докази ведення обліку відповідного судового рішення у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Надаючи оцінку доводам заявників, щодо визнання протиправним та скасування вказаного Порядку № 649 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року по адміністративній справі № 640/5248/19, суд першої інстанції правильно зазначив, що вказане рішення суду станом на день виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 та станом на день звернення із заявою про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення, не набрало законної сили у порядку, визначеному статтею 255 КАС України. В силу положень частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, на момент виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 Порядок № 649 не втратив чинності. Аналізуючи положення статті 378 КАС України колегія суддів зазначає, що правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання є наявність обставини, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які визначені у рішенні суду. При цьому, під встановленням чи зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами. Разом з тим, здійснення судом встановлення чи зміни порядку або способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду у даній справі, яким визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу та зобов`язано здійснити перерахунок і відповідні виплати, звернуто до примусового виконання і частково виконано відповідачем, зокрема, щодо проведення перерахунку пенсії позивача за певний період. В іншій частині, зокрема, щодо виплати нарахованих позивачу коштів, відповідачем рішення суду не виконано через відсутність відповідних бюджетних надходжень і відповідач не відмовляється від його виконання, а зазначає про черговість проведення виплат у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України. Однак, такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення чи зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України. Також колегія суддів зазначає, що невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині вчасної та повної виплати суми пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні приписів статті 378 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України та не свідчить про неможливість виконання судового рішення у встановлений судом спосіб та порядок. Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-394а14 та від 25 листопада 2014 року у справі № 21-506а14, а також в постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду України та Верховного Суду. При цьому, надаючи оцінку доводам позивача у поданій заяві та апеляційній скарзі, з посиланням на висновки Верховного Суду по справі №826/3858/18, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що предметом розгляду даної справи були протиправність та нечинність пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тоді як предметом розгляду даної заяви є встановлення або заміна способу та порядку виконання судового рішення у зв`язку з застосуванням органом ПФУ положень Порядку №649. Отже, це різні спірні правовідносини з різним складом суб`єктів та предметом розгляду. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з 20.02.2020 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров