Постанова 4805 № 295/7659/15-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/7659/15-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М. Категорія 26 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Ковальської Я.В. з участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 12 жовтня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Зосименка О.М. у цивільній справі №295/7659/15-ц за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - в с т а н о в и в: У травні 2015 року ПАТ «Мегабанк» звернулось до суду з позовом. З урахуванням уточнень до позовних вимог Банк просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по кредитним договорам 1-05/2008-МК-USD від 28.03.2008р. в розмірі 254004,63 (двісті п`ятдесят чотири тисячі доларів США) та штраф 210852,86 грн. (двісті десяті тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 86 коп.); заборгованість по кредитному договору 2-05/2008-МК-USD від 28.03.2008р. в розмірі 41610,76 грн. (сорок одна тисяча шістсот десять доларів США 76 центів) та вирішити питання судових витрат (а.с.130 Т-1). В обґрунтування позову Банк зазначав, що в порушення умов вказаних кредитних договорів позичальник несвоєчасно виконував свої зобов`язання щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Крім того вказував, що з вимогами щодо повернення сум заборгованості по кредитним договорам звертався до поручителів, проте заборгованість не погашено. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість по кредитному договору №1-05/2008-МК-USD від 28.03.2008р. в розмірі 254 004,63 доллара США, штраф - 210 852,86 грн. з яких заборгованість по основному боргу - 218 990,90 доларів США, по відсотках - 35 013,73 доларів США, нараховані штрафи - 210 852,86 грн. станом на 22.04.2015 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість по кредитному договору 2-05/2008-МК-USD від 28.03.08р. в розмірі 41 610,76 доларів США, штраф - 117 194,07 грн. з заборгованість по основному боргу - 40 247,87 доларів США, по відсотках - 1 362,89 доларів США, нараховані штрафи - 117 194,07 грн. станом на 22.04.2015 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» судовий збір в розмірі 7 308 грн. в рівних частинах з кожного по 2 436 грн. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Згодом ОСОБА_1 подала заяву про відкликання апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором 2-05/2008-МК-USD від 28.03.2008р. в розмірі 41 610,76 доларів США, штрафу - 117 194,07 грн. станом на 22.04.2015 року. В іншій частині просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові в цій частині. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що судом першої інстанції не було з`ясовано виконання банком вимог ст.ст.11,18,21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку Укарїни від 10.05.2007 року №168 (зареєстрованих у Мінюсті 25.05.2007р. № 541/13808), де передбачено, що у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладання кредитного договору банк зобов`язаний попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за цим договором несе споживач. Крім того, на думку апелянта, суд проігнорував наявність кримінальних проваджень щодо шахрайських дій працівників банку під час укладання кредитних договорів за ст.190 КК України та щодо підробки документів за ст.366 КК України. Ухвалою судді Апеляційного суду Житомирської області від 02 грудня 2016 року заяву ОСОБА_1 про часткове відкликання апеляційної скарги задоволено, а тому рішення в цій частині не переглядається судом апеляційної інстанції. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2008 року між ВАТ «Мегабанк» (правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» і АТ «Мегабанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1-05/2008-МК-USD, відповідно до якого Банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 250 000 доларів США строком до 15.03.2015 року зі сплатою 13,5% річних за його користування. Кредит надано на придбання нерухомого майна. Відповідно до п.п.7.1.1- 7.1.2 кредитного договору кредитодавець може стягнути з позичальника штраф за кожен випадок несвоєчасної плати ануїтентних платежів - 5% від несвоєчасно сплаченої суми за перші 5 днів прострочення, 10% - понад 5 днів прострочення; за користування кредитом понад строку, вказаного у п.1.2 договору - 25% від несвоєчасно повернутої суми. До кредитного договору №1-05/2008-МК-USD було укладено 12 додаткових угод, які змінювали графік платежів та процентну ставку до 15% (а.с.35-55 т-3). Зазначені кредитні договори та додаткові угоди до них є чинними. При чому, позичальнику була надана можливість оскаржити їх в судовому порядку, проте остаточне рішення по суті вимог не постановлено через залишення позову без розгляду. Виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами забезпечено договором поруки №1-05/2008-МК-USD-ІІ-1, укладеним між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 та договором поруки №1-05/2008-МК-USD-ІІ-2, укладеним між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 . Пунктами 2.1. договорів поруки встановлено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов`язань: повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, комісійної винагороди згідно з умовами кредитного договору, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту, збитків. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (п.п.2.1,3.2 договір поруки (а.с.56,57 т.3). Судом першої інстанції встановлено, що боржник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 22.04.2015 року складає 254 004,63 доларів США, штраф 210852 грн.86 коп., з яких заборгованість по основному боргу 218990,90 доларів США, по відсотках 35013,73 доларів США, нараховані штрафи - 210852 грн.86 коп. Крім того, судом встановлено, що 28.03.2008 року між ВАТ «Мегабанк» (правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» і АТ «Мегабанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2-05/2008-MK-USD, відповідно до якого Банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000 доларів США строком до 15.03.2015 року зі сплатою 13,5% річних за його користування. Кредит надано на споживчі цілі. Відповідно до п.п.7.1.1-7.1.2 кредитного договору кредитодавець може стягнути з позичальника штраф за кожен випадок несвоєчасної плати ануїтентних платежів 5% від несвоєчасно сплаченої суми за перші 5 днів прострочення, 10% - понад 5 днів прострочення; за користування кредитом понад строку, вказаного у п.1.2 договору 25% від несвоєчасно повернутої суми. До кредитного договору №2-05/2008-MK-USD було укладено 10 додаткових угод, які змінювали графік платежів та процентну ставку - 15% (а.с.58-73 т-3). Виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором також забезпечено договором поруки №2-05/2008-MK-USD-ІІ-2, укладеним між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 та договором поруки № 2-05/2008-MK-USD-ІІ, укладеним між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 . Пунктами 2.1. договорів поруки встановлено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов`язань: повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, комісійної винагороди згідно з умовами кредитного договору, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту, збитків. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (п.п.2.1,3.2 договорів поруки (а.с.73,74 т-3). Боржник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 22.04.2015 року складає 41 610,76 доларів США, штраф 117 194,07 грн. з яких заборгованість по основному боргу 40 247,87 доларів США, по відсотках 1 362,89 доларів США, нараховані штрафи 117 194,07 грн. Судом першої інстанції зроблено обгрунтовані висновки про те, що доводи представника відповідачів щодо неотримання ОСОБА_1 кредитних коштів є безпідставними та спростовуються доказами, що є в матеріалах справи, а саме: заявкою на видачу готівки від 28.03.2008 року, квитанціями про здійснення валютно-обмінної операції та платіжними дорученнями про оплату ОСОБА_1 придбання нерухомості (а.с.139-145 т-2). Крім того, самою відповідачкою не заперечується факт придбання нерухомості за рахунок кредитних коштів. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження розміру заборгованості Банком надано розрахунок, правильність якого відповідачами не спростована. Під час апеляційного розгляду справи відповідачці ОСОБА_1 була надана можливість заявити клопотання про призначення експертизи з цього питання. Проте, таким правом відповідачка не скористалася. Разом з тим, згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором. Положенням ч.1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, що передбачено ст.554 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. За таких обставин, встановивши наявність договірних правовідносин з приводу отримання кредитів, забезпечення зобов`язань за кредитними договорами порукою, часткове погашення боржниками боргу за кредитними договорами, суд першої інстанції правильно вважав, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Та обставина, що постановою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2019 року визнано припиненою поруку за договором, укладеним із ОСОБА_3 , на переконання суду, зважаючи на положення ст.367 ЦПК, не може бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення (т.4 а.с.124-128). Підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2016 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий: Судді: Повний текст постанови складений 26.02.2020 року