Ухвала КАС ВС № 160/5599/19

УХВАЛА 27 лютого 2020 року Київ справа №160/5599/19 адміністративне провадження №К/9901/3325/20 Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/5599/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та припису, - ВСТАНОВИВ: 27.01.2020 до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/5599/19. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.02.2020 касаційну скаргу залишено без руху та надано 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання документа про сплату судового збору на суму 26894,00 грн. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 13.02.2020. В межах встановленого суддею строку до суду було надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, в обґрунтування якого скаржник, посилаючись на частину першу статті 133 КАС України та статтю 8 Закону України "Про судовий збір", вказує на відсутність коштів та на відсутність можливості в межах визначеного ухвалою судді Верховного Суду від 03.02.2020 строку сплатити судовий збір. Щодо відстрочення сплати судового збору слід зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Стосовно продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги варто зазначити наступне. Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги. Таким чином клопотання про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги задоволенню не підлягає, з огляду на відсутність належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтоване зазначене клопотання. Отже недолік касаційної скарги в межах встановленого судом строку на усунення недоліків касаційної скарги скаржником не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,-

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про продовження процесуального стоку, встановленого судом для усунення недоліку касаційної скарги. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/5599/19 - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... А.І. Рибачук, Суддя Верховного Суду